ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 5004/715/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Луцика М.Б. - в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.11.2014 та постанову Рівненького апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 5004/715/11 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.11.2014 року у справі № 5004/715/11 (суддя Войціховський В.А.) призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (АДРЕСА_1, Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №413 від 20.02.2013р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та продовжено cтрок процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" до 11 травня 2015 року.

Постановою Рівненького апеляційного господарського суду від 27.01.2015 (колегія суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Коломис В.В., Саврій В.А.) апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області від 27.11.2014 року у справі № 5004/715/11 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 27.11.2014 та постанову Рівненького апеляційного господарського суду від 27.01.2015 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2016 задоволено клопотання представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 30.11.2016 справа слухалася в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 11.04.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна Дуплику Павла Георгійовича.

Ухвалою суду першої інстанції від 10.02.2014р. було продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "Аміна-Волинь" та повноваження розпорядника майна Дуплики П.Г. та зобов'язано ТОВ "Аміна-Волинь" надати суду документи, необхідні розпоряднику майна для проведення аналізу щодо виявлення ознак неплатоспроможності боржника та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

27.02.2014 боржником були надані витребувані судом матеріали.

11.04.2014 року на черговому засіданні зборів комітету кредиторів ТОВ "Аміна-Волинь" прийнято рішення про прийняття до відома фінансового звіту розпорядника майна ТОВ "Аміна-Волинь" Дуплики П.Г., подання клопотання до господарського суду про введення процедури ліквідації ТОВ "Аміна-Волинь" та призначення ліквідатором товариства "Аміна-Волинь" Войтановича О.Й.

На підставі вказаного рішення комітету кредиторів, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із клопотанням №1599/14 від 25.04.2014р. про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2014 відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання ТОВ "Аміна-Волинь" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора товариства, визнано неналежним виконання арбітражним керуючим Дупликою П.Г. обов'язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", усунуто арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1377 від 12.07.2013р.) від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Аміна-Волинь", визначено дату та час проведення наступного судового засідання у справі, зокрема, з розгляду заяв арбітражних керуючих про призначення їх розпорядником майна ТОВ "Аміна-Волинь".

Постановою Вищого господарського суду від 11.05.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" залишено без задоволення, постанову Рівненького апеляційного господарського суду від 22.07.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 20.11.2014 в частині усунення арбітражного керуючого Дуплику П. Г. від виконання ним повноважень розпорядника майна боржника у справі № 5004/715/11 залишено без змін.

До суду першої інстанції звернулись із відповідними заявами арбітражні керуючі: Войтанович Олександр Йосипович (АДРЕСА_3, Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №546 від 18.03.2013р.), Михайловський Сергій Володимирович (АДРЕСА_1, Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №413 від 20.02.2013р.); Темчишин Володимир Петрович (АДРЕСА_4, Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №494 від 17.04.2013р.); Пасічник Олександр Олексійович (АДРЕСА_5, Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №261 від 09.07.2013р.)

Проаналізувавши подані заяви та розглянувши кандидатури арбітражних керуючих, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав за доцільне призначити арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" та продовжив cтрок процедури розпорядження майном ТОВ "Аміна-Волинь".

Відповідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи ту обставину, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аміна-Волинь" було порушено господарським судом до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011р., при розгляді даної справи судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013р.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону; арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) боржником, а саме: подружжя, та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

При виборі кандидатури розпорядника майна господарським судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

За наявності конкуренції кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна, господарські суди зобов'язані розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна боржника та, відповідно, мотивувати свої висновки про відхилення тих чи інших кандидатур та обґрунтувати прийняте рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури розпорядником майна боржника. Такі обов'язки господарського суду випливають з положень ст. ст. 42, 22 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про рівність всіх перед законом і судом та рівність прав учасників провадження у справі про банкрутство, а також рівність прав кандидатів на визнання їх учасниками провадження у справі про банкрутство у випадку призначення розпорядником майна. Жодна з наданих кандидатур арбітражних керуючих не є для господарського суду пріоритетною.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи з вимог ст. 3-1, 13, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", комітет кредиторів наділений правом запропонувати свою кандидатуру на посаду ліквідатора боржника, але, остаточне питання про обрання кандидатури на призначення ліквідатором боржника в будь-якому разі розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, всі заяви арбітражних керуючих оформлені та подані до суду з врахуванням та дотриманням вимог, передбачених ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, судом першої інстанції було відхилено кандидатури арбітражних керуючих Пасічника О.О. та Темчишина В.П. з посиланням на необґрунтованість їх заяв та не підтвердженість відповідними документами, а саме, відсутністю будь-яких додатків у підтвердження страхування відповідальності арбітражних керуючих, наявності у них організаційних та технічних можливостей виконувати відповідні обов'язки, а також відсутність матеріалів в підтвердження обставин, які свідчать про їх здатність та можливість належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Аміна-Волинь".

З вказаним погодився і суд апеляційної інстанції.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражні керуючі Войтанович О.Й. та Михайловський С.В. отримали Свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), які видані в 2013 році, та відповідні посвідчення встановленого зразка, що свідчить про належне виконання зазначеними особами вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказані арбітражні керуючі належним чином виконали вимоги Закону щодо укладення договорів страхування професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Згідно відомостей, зазначених у заявах та підтверджених документально, у арбітражних керуючих Войтановича О.Й. та Михайловського С.В. однаковий досвід діяльності як арбітражних керуючих.

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що відсутні порушення арбітражними керуючими Михайловськм С.В. та Войтановичем О.Й. законодавства та ліцензійних умов, а також відсутні обмеження щодо призначення розпорядником майна у справі.

Так, в підтвердження належного виконання повноважень арбітражного керуючого Михайловським С.В. в матеріалах справи наявний акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, проведеної Головним управлінням юстиції у Волинській області у період з 22 по 31 жовтня 2014 року. Згідно акту перевірки №18 від 04.11.2014р. порушення при проведенні планової виїзної перевірки комісією виявлені не були, за період, охоплений перевіркою, арбітражним керуючим Михайловським С.В. у своїй діяльності дотримувались положення Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Врахувавши те, що постійним місцем проживання та роботи арбітражного керуючого Михайловського С.В. є м. Луцьк, яке є територіально найбільш наближеним до місцезнаходження боржника, що в свою чергу, дає більше можливостей та полегшує виявлення можливого, наявного у боржника майна, дозволить в строки, визначені судом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в повній мірі виконувати обов'язки арбітражного керуючого, здійснювати постійний контроль за майном, посадовими особами боржника, та значною мірою скоротить витрати в процесі здійснення процедури розпорядження майном боржника, суттєво полегшить проведення процедури розпорядження майном ТОВ "Аміна-Волинь", належно впливатиме на оперативне проведення зборів кредиторів (комітету кредиторів) боржника, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доцільність призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича.

Відхиляючи кандидатуру арбітражного керуючого Войтановича О.Й., суди попередніх інстанцій послались на те, що місцезнаходженням його є м. Запоріжжя, котре значно віддалене від Волинської області, що в свою чергу може привести до несвоєчасного отримання арбітражним керуючим кореспонденції та оперативного вирішення питань, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство.

Крім цього, при прийнятті рішення про продовження судом строку розпорядження майном боржника, судами попередніх інстанцій було враховано обставини даної справи, зокрема те, що попереднім арбітражним керуючим (розпорядником майна) не було виконано всіх вимог закону в процедурі розпорядження майном боржника, і які відповідно потребують певного часу для їх виконання новопризначеним арбітражним керуючим.

Таким чином, проаналізувавши та належним чином дослідивши відомості про кожну запропоновану на посаду розпорядника майна кандидатуру арбітражного керуючого та надавши їм відповідну правову оцінку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доцільність призначення арбітражного керуючого Михайловського С.В. розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", кандидатура якого найбільш задовольняє об'єктивним критеріям, що пред'являються до кандидатури арбітражного керуючого для призначення його виконувати обов'язки розпорядника майном по цій справі.

Згідно статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Рівненького апеляційного господарського суду від 27.01.2015 та ухвала господарського суду Волинської області від 27.11.2014 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" залишити без задоволення.

Постанову Рівненького апеляційного господарського суду від 27.01.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.11.2014 у справі № 5004/715/11 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.