ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 925/534/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року та ухвалуГосподарського суду Черкаської області від 04.06.2015 рокуу справі господарського суду№ 925/534/13 Черкаської областіза заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доТовариства з обмеженою відповідальністю "МТС-2000"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ФОП ОСОБА_5- ОСОБА_7,

Представник ліквідатора ТОВ "МТС - 2000" Шаргала Р.В. - Кишковський О.В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04 червня 2015 року у справі № 925/534/13 (суддя Хабазня Ю.А.), скаргу кредитора задоволено частково, визнано незаконною бездіяльність ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Шаргала Р.В., що виражається у не з'ясуванні обставин про наявність підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 30.01.2012 між боржником і ДП "Агрофірма "Іскра", та двох договорів від 29.02.2012 між боржником та ДП "Агрофірма "Іскра" і ФГ "Агрейн"; для стягнення коштів з ТОВ "Високі аграрні технології"; для повернення майна за договором складського зберігання зерна № 2109 від 21.09.2011 ТОВ "Елеватор Агро"; усунуто арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича, призначеного постановою суду від 29.10.2013 ліквідатором банкрута, від виконання обов'язків останнього тощо.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року (судді: Разіна Т.І. - головуючий, Шипко В.В., Гарник Л.Л.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04 червня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій процесуальними документами у справі № 925/534/13, скаржник арбітражний керуючий Шаргало Роман Вікторович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04 червня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити кредитору у задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 4, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 20, 37, 41, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 257, 261, 601 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, кредитори Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейм Інвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" підтримують вимоги касаційної скарги ліквідатора з підстав, викладених у відзивах та просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04 червня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити кредитору у задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Господарського суду Черкаської області від 29 жовтня 2013 року боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "МТС - 2000" визнано банкрутом, щодо останнього відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича.

Відповідно до частини 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Разом з тим, частина 2 ст. 98 Закону про банкрутство встановлює обов'язки арбітражного керуючого, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

За приписами ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор, в силу закону, з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ініціюючий кредитор тричі звертався до ліквідатора з питанням стосовно незаконності укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 30.01.2012 між боржником і ДП "Агрофірма "Іскра", та двох договорів від 29.02.2012 між боржником та ДП "Агрофірма "Іскра" і ФГ "Агрейн".

Однак, суди встановили, що для з'ясування даного питання арбітражним керуючим Шаргалом Р.В. лише через дев'ять місяців, тобто - 13.08.2014 було направлено запит приватному нотаріусу Кравченок В.С. та незважаючи на те, що відповіді не отримано, будь-яких інших дій для отримання документів чи з'ясування цього питання ліквідатором вчинено не було. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що ним строк позовної давності для звернення для визнання недійсним зазначених договорів не пропущений та спливає лише у листопаді 2016 року.

Натомість, особисті розрахунки арбітражного керуючого Шаргало Р.В. строку позовної давності щодо звернення до суду з позовами про визнання цих договорів недійсними, за умови відсутності навіть спроб звернень до суду з відповідними позовами Шаргалом Р.В., жодним чином не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних процесуальних актів.

Разом з тим, судами правомірно зроблено висновок, що відсутність зазначених договорів і доказів їх виконання є безпосередньо результатом бездіяльності ліквідатора банкрута.

Заперечуючи законність ухвали місцевого суду та постанови суду апеляційної інстанції, скаржник, арбітражний керуючий Шаргало Р.В. зазначає про правомірність здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог між боржником та ТОВ "Інвестиційний Менеджмент" на суми 3 655 400 грн. та 307 192 грн.

Однак, колегія суддів доводи скаржника вважає незаконними та передчасними.

Так, частина 8 ст. 45 Закону про банкрутство передбачає, що погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

Однак, в даному випадку погашення вимог одного кредитора ТОВ "Інвестиційний менеджмент", вимоги якого включені до шостої черги реєстру вимог кредиторів, що підтверджується ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 року, позбавляє можливості погашення вимог кредиторів попередніх черг та пропорційного розподілу залишку цієї суми коштів між усіма іншими кредиторами шостої черги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів щодо незаконності даних дій, оскільки порядок погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство регламентується виключно Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що маючи інформацію від ініціюючого кредитора про судове рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року у справі № 5011-23/4127-2012 про стягнення коштів з ТОВ "Високі аграрні технології" в розмірі 547 216,90 грн., ліквідатор банкрута не з'ясовує можливості видачі виконавчого документа, пред'явлення його до виконання, виконання рішення у примусовому порядку, як цього вимагають обставини.

Суди дослідили, що лише через десять місяців з моменту призначення арбітражного керуючого ліквідатором, останній звернувся до особи, яка завідомо може не мати інформації стосовно конкретної господарської операції - розпорядника майна ТОВ "Високі аграрні технології", що підтверджується відповідями арбітражного керуючого Матвійчука Д.В.

Разом з тим, ліквідатор не вживав заходів для отримання документів з інших джерел, що навіть не заперечується доводами касаційної скарги арбітражним керуючим Шаргалом Р.В.

Як встановлено судами, у справі № 910/5883/14 підготовче засідання відбулося 12.05.2014, за наслідками якого було винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Високі аграрні технології", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Матвійчука Д.В., визначено дату проведення попереднього судового засідання на 14.07.2014. Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство № 910/5883/14 відбулося на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 12.05.2014. Маючи безспірні вимоги до ТОВ "Високі аграрні технології", ліквідатор банкрута навіть не звертався до суду з вимогами у справу про банкрутство кредитора. Враховуючи, що можливість визнання кредитором ТОВ "Високі аграрні технології" четвертої черги втрачена виключно із-за бездіяльності ліквідатора банкрута, навпаки, арбітражний керуючий Шаргало Р.В. самостійно встановив безперспективність передчасного звернення з грошовими вимогами у справі про банкрутство "ТОВ "Високі аграрні технології", колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судів, що зазначене є підставою для усунення його від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

Водночас, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що згідно з договором складського зберігання зерна № 2109 від 21.09.2011 ТОВ "Елеватор Агро" прийняло на зберігання зерно кукурудзи у кількості 2 807 580 кг, соняшник нестандартний у кількості 445 930 кг. Разом з тим, суди на підставі листа боржника від 24.04.2012 № 30 та наказу № 000000000036 від 24.04.2012 встановили факт переоформлення 2 454 тон на ТОВ "Агрейн Холдинг". Однак, ліквідатором не з'ясовувалися питання правомірності та підстави "переоформлення", що обґрунтовано розцінено судами як бездіяльність ліквідатора банкрута, які є підставою для усунення його від виконання цих обов'язків.

Відповідно до частин 11, 12 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) арбітражний керуючий може бути усунутий від виконання ним своїх обов'язків господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном або за власною ініціативою (абз. 1 п. 2 ч. 3 ст. 114 Закону).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, про правомірність задоволення скарги в частині визнання незаконною бездіяльність ліквідатора банкрута та усунення арбітражного керуючого Шаргала Р.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута з ініціативи суду.

Що стосується інших вимог, викладених в скарзі ініціюючого кредитора колегія суддів підтримує висновок, що у зв'язку з усуненням арбітражного керуючого Шаргала Р.В. від обов'язків ліквідатора банкрута зобов'язання останнього до виконання вимог, зазначених у скарзі, є неможливим.

Разом з тим, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою з врахуванням того, що юридична особа не може залишатися без керівника, правомірно зобов'язано арбітражного керуючого Шаргала Р.В. здійснювати повноваження ліквідатора банкрута до призначення в установленому порядку іншого арбітражного керуючого.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області 04 червня 2015 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року у справі № 925/534/13 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області 04 червня 2015 року у справі № 925/534/13 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич