ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 922/2375/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіБондаря С.В.,суддіВовка І.В.,за участю представників сторін від позивачаДемчука О.В.,від відповідача Танчак Н.В.,розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 рокуу справі№ 922/2375/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Харківські теплові мережі"простягнення 83364973,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року (судді: Горбачова Л.П. (головуючий), Потапенко В.І. (доповідач), Тарасова І. В.) клопотання Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (надалі - КП "Харківські теплові мережі") про поновлення строку для подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року у справі № 922/2375/15 було відхилено, а апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто на підставі ч. 2 ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

В касаційній скарзі КП "Харківські теплові мережі", посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року, а справу передати на розгляд по суті до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року про повернення апеляційної скарги - скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції з таких підстав.

За вимогами п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ст. 91 та ч. 1 ст. 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 53 цього Кодексу за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За п. 1 ст. 6 Конвенції "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до усталеної практики Суду гарантії, закріплені в ст. 6, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі "Мельник проти України", № 23436/03, пп. 22 - 23, від 28.03.2006 року).

Як вбачається з матеріалів справи, первісна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року у справі № 922/2375/15 була подана КП "Харківські теплові мережі" в установлений строк, але ухвалою від 02.06.2015 року була повернута судом апеляційної інстанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки до скарги було додане платіжне доручення № 668 від 22.05.2015 року про сплату судового збору з неправильними реквізитами та з призначенням платежу "за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України по справі № 922/1728/14".

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України встановлено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно. При цьому, Вищий господарський суд України зауважує, що строки, в межах яких особа зобов'язана усунути такі недоліки та має право повторно звернутися до апеляційного господарського суду із скаргою, в ГПК України не встановлені. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження рішення суду після усунення недоліків первісної скарги перебуває в межах дискреційних повноважень апеляційних господарський судів. Однак, такі повноваження не є необмеженими, і не повинні застосовуватися у такий спосіб, що буде порушена сама сутність права на суд.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківські теплові мережі" правом скористалося своїм правом, повторно подавши 18.06.2015 року апеляційну скаргу та додавши до неї докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжне доручення від 17.06.2015 року № 842 (№95422158). На цей момент процесуальний строк для подання апеляційної скарги закінчився, у зв'язку з чим підприємством було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. В клопотанні заявник зазначив, що ухвалу від 02.06.2015 року про повернення первісної апеляційної скарги він отримав лише 08.06.2015 року, а докази сплати судового збору за реквізитами Вищого господарського суду України були подані помилково.

Відмовляючи у поновленні строку подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд виходив із того, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Харківський апеляційний господарський суд підстави, вказані у заяві, визнав неповажними, оскільки заявник не надав будь-яких доказів того, що ухвалу від 02.06.2015 року про повернення первісної апеляційної скарги отримано ним лише 08.06.2015 року, "тоді як, враховуючи час поштового пробігу він міг отримати вказану ухвалу значно раніше". Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що "відповідачем не доведено, що недоліки, через які було повернуто апеляційну скаргу ним не могли бути виправлені невідкладно після одержання ухвали, в тому числі з дати, на яку він посилається у клопотанні -з 08.06.2015 року".

Проте зазначені висновки суперечать положенням п.п. 2.6.6, 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України (надалі - Інструкція), яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28, відповідно до яких вихідні процесуальні документи відправляються поштою та можуть вручатися під розписку у розносній книзі (додаток 13) або на оригіналі процесуального документа, який долучається до справи. Процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу у відповідності до вимог ГПК України.

Відповідно до ст. 87 ГПК України ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи (п. 2.6.17 Інструкції).

Отже, особа, якій було повернуто апеляційну скаргу, не повинна доводити суду дату отримання ухвали, оскільки така ухвала має надсилатися рекомендованим листом з повідомленням про вручення, і обов'язок щодо долучення до матеріалів справи повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові покладається на суд, а не сторону у справі.

Доводи суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення строку відсутні, оскільки "відповідачем не доведено, що недоліки, через які було повернуто апеляційну скаргу ним не могли бути виправлені невідкладно після одержання ухвали, в тому числі з дати, на яку він посилається у клопотанні - з 08.06.2015 року", неможна визнати обґрунтованими, оскільки визначення терміну "невідкладно" в ГПК України відсутнє, а в ухвалі суд не вказав та не мотивував конкретний строк, який би був розумний за цих обставин для усунення заявником апеляційної скарги недоліків, що стали причиною повернення останньої.

З огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: строк подання апеляційної скарги, встановлений у ст. 93 ГПК України, та його дотримання заявником при поданні первісної скарги; встановлена законодавством можливість подати скаргу повторно; поведінка заявника щодо усунення вказаних судом недоліків скарги; важливість предмета спору для заявника; відсутність у чинному законодавстві присічного строку, протягом якого заявник зобов'язаний усунути недоліки скарги; а також відсутність доказів, з яких видно, що заявнику було достовірно відомо про строк, протягом якого він має усунути недоліки, щоб його скарга була розглянута, але навмисно його не дотримався, Вищий господарський суд України вважає, що десятиденний строк після отримання ухвали від 02.06.2015 року, протягом якого заявник повторно подав скаргу, не є надмірно тривалим і явно необґрунтованим за цих конкретних обставин, тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у поновлені строку та у прийнятті належно оформленої апеляційної скарги. Фактично, своєю ухвалою суд апеляційної інстанції обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

Враховуючи викладене, оскаржену судову ухвалу не можна визнати законною, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу передати до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду скарги по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року скасувати, а справу № 922/2375/15 передати на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Бондар С.В.СуддяВовк І.В.