ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 911/1741/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т"на постанову та на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 Господарського суду Київської області від 14.05.2015 (про розстрочку виконання рішення)у справі № 911/1741/14 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т"до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"простягнення 9 253 320, 97 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаАвгустинович Р.В.- - відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" звернулось до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2014 у справі № 911/1741/14. Заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем заявника, зумовленим постійним зростанням цін на енергоносії та зменшенням платоспроможності споживачів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2015 (суддя Лилак Т.Д.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі №911/1741/14 вказану заяву задоволено та розстрочено виконання рішення на період з травня 2015 року по квітень 2017 року за визначеним в ухвалі графіком. Судові рішення мотивовані доведеністю обставин, які ускладнюють виконання рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні вказаної заяви. В обґрунтування касаційної скарги, касатор посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували його матеріальних інтересів, його фінансового стану, наявності інфляційних процесів у економіці держави. В додаткових поясненнях до касаційної скарги касатор послався на прийнятність розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, з викладених у відзиві підстав.

29.09.2015 на адресу суду надійшла телеграма від Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" з клопотанням про розгляд справи без участі його представника, яке судом задоволено.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

З наведеного випливає, що питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Зазначені вимоги судами обох інстанцій не дотримані у повній мірі, відтак їх не можна визнати достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Як на підставу розстрочки виконання рішення суду у даній справі зі сплати основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат у розмірі 4 406 198, 00 грн. на 24 місяці, Господарський суд Київської області, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на наявність у споживачів теплової енергії значного боргу перед відповідачем і на те, що боржником вживаються заходи щодо погашення боргу перед позивачем.

Однак складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.

При розгляді заяви про надання розстрочки, суди не врахували матеріального інтересу іншої сторони (позивача, стягувача), не надали належної правової оцінки його доводам щодо його фінансового становища, наявності у нього заборгованості по податках та інших обов'язкових платежах, заборгованості по оплаті праці. Натомість, судами враховано лише можливість настання негативних наслідків для боржника.

Крім того, в своїх рішеннях суди обох інстанцій не навели жодних висновків про те, чому стягнення вказаної суми має бути розстрочено саме на 24 місяці, тобто на такий тривалий строк та чому розмір щомісячного платежу для боржника становить саме 183 600, 00 грн. Відповідних розрахунків судами у рішеннях не наведено. При цьому, судами не враховано і не надано оцінки тій обставині, що відповідач (боржник) за період з 31.12.2013 по 06.01.2015, тобто всього за 1 рік знайшов можливість сплатити позивачу (стягувачу) вартість наданої теплової енергії в розмірі 4 661 900, 42 грн. (т.3., а.с.129).

Судами попередніх інстанцій не зроблено висновку про те, чому обставини, на які посилається боржник як на підставу для розстрочки виконання рішення суду, зокрема, стягнення заборгованості із споживачів на його користь, не можуть бути усунені в більш короткий термін, ніж 24 місяці.

Колегія суддів дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення не відповідають принципу пропорційності врахування матеріальних інтересів обох сторін (як стягувача, так і боржника) при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду.

З огляду на зазначене та враховуючи приписи статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приходить до висновку про скасування оскаржуваних судових рішень, як таких, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду заяви та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, за необхідності витребувати докази у відповідності з вимогами статті 36 Господарського процесуального кодексу України України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку, встановити фінансовий стан обох сторін, застосувати норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню і ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2015 у справі № 911/1741/14 скасувати. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 в частині надання розстрочки виконання рішення у справі № 911/1741/14 скасувати. Справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова