ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 904/2428/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015у справі№ 904/2428/14за скаргою публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на діїстаршого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кеди М. В. про визнання незаконними дій за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" допублічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" простягнення 32 307 927, 74 грн за участю представників сторін:

від позивача: Демчук О.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кеди М.В., в якій товариство просило: - визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України щодо винесення 26.12.2014р. постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №45619007 з примусового виконання наказу №904/2428/14, виданого 15.10.2014р. господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь ПАТ "НАК Нафтогаз України" 27 138 676,12 грн. основного боргу, 1 880 727,03 грн. пені, 797 857,81 грн. 3 % річних, 1 863 757,77 грн. інфляційних втрат та 73 080 грн. судового збору; - визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кеди М.В. від 26.12.14 про зупинення виконавчого провадження ВП №45619007 з примусового виконання наказу №904/2428/14, виданого 15.10.2014р. господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 27 138 676,12 грн. основного боргу, 1 880 727,03 грн. пені, 797 857,81 грн. 3 % річних, 1 863 757,77 грн. інфляційних втрат та 73080 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015р. у справі №904/2428/14 задоволено скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 у справі №904/2428/14 скасовано.

В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кеди М.В. щодо винесення 26.12.2014р. постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №45619007 з примусового виконання наказу №904/2428/14, виданого 15.10.2014р. господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 27 138 676,12 грн. основного боргу, 1 880 727,03 грн. пені, 797 857,81 грн. 3% річних, 1 863 757,77 грн. інфляційних втрат та 73 080 грн. судового збору, відмовлено. Стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", 609 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року скасувати, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 року залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" 27 138 676,12 грн. основного боргу, 1 880 727,03 грн. пені, 797 857,81 грн. 3 % річних, 1 863 757,77 грн. інфляційних втрат та 73 080 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2014р. касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р. залишено без змін.

Відповідно до приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду, згідно із ст.116 ГПК України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

На примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014року у справі №904/2428/14, господарським судом Харківської області 15.10.2014 року виданий відповідний наказ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.11.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кедою М.В. було відкрито виконавче провадження ВП №45619007 з виконання наказу господарського суду від 15.10.2014р. у справі №904/2428/15.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кедою М.В. від 26.12.2014 року зупинено виконавче провадження ВП№45619007 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2014 року №904/2428/14 на підставі п.15 ч.1 ст. 37, ст.. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" місцевий господарський суд вказав на те, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" поширюється на заборгованість, що виникла до 01.01.2013, в той час як заборгованість ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", яку стягнуто за рішенням суду, виникла після 1 січня 2013 року (за період січень-квітень 2013 та жовтень-грудень 2013), а отже дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження є незаконними.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволення скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", суд апеляційної інстанції вказав на те, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 26.12.2014 року на підставі п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що боржник за вказаним виконавчим провадження внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" і заборгованість, яка стягується за даним наказом суду виникла через неповні розрахунки за енергоносії, що встановлено судом під час розгляду справи №904/2428/14.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Приписами статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, так зокрема у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження").

Положенню пункту 15 частини першої статті 37 у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 р. дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. N 18-рп/2012, згідно з якого обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Враховуючи вищевикладене і те, що заборгованість, яка стягується за наказом №904/2428/14 виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії - природний газ, поставлений за договором купівлі-продажу природного газу №13/2328-БО-3 і штрафні та фінансові санкції, стягнуті за рішення суду були нараховані на суму заборгованості за природний газ та вони відносяться до заборгованості, визначеної у п.п.1 п.1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а також враховуючи, що боржник за виконавчим провадженням - ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" був внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", то за наявності вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність вчинення державним виконавцем дій з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", та законність цієї постанови, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно скасовано ухвалу місцевого господарського суду та обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги, поданої стягувачем на підставі ст. 1212 ГПК України.

Що ж стосується доводів скаржника викладених у касаційній скарзі, то колегія суддів вважає зазначити наступне, що приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не ставлять у залежність запровадження зупинення виконавчого провадження від часу та підстав виникнення заборгованості, а отже внесення підприємства ПЕК до Реєстру підприємств ПЕК є достатньою і самостійною підставою для зупинення виконавчого провадження на підставі п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржуване судове рішення є такими, що прийняте на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі №904/2428/14 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк