Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №904/1250/15 Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №904/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 904/1250/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Бінаріс"на постанову та на рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 рокуу справі господарського судуДніпропетровської областіза позовомкомунального підприємства "Водоканал"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Бінаріс"простягнення 12 962,06 грн.,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Рушинець А.О.,- відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року комунальне підприємство "Водоканал" (далі - КП "Водоканал") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бінаріс" (далі - ТОВ "Бінаріс") про стягнення 12 962,06 грн. за безоблікове водокористування.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 року (суддя Кармазіна Л.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Бінаріс" на користь КП "Водоканал" 12962,06 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року рішення місцевого господарського суду від 16.04.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Бінаріс" - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Бінаріс" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.02.2012 року між КП "Водоканал" та ТОВ "Бінаріс" (абонент) укладено договір №9878/1 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, відповідно до умов якого водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчиках: крамниця "Стройцентр" по вул. 40 років Радянської України, 2а. Термін дії договору, згідно з розділом 2, становить з 01.02.2012 року по 31.12.2015 року.

30.09.2013 р. представниками КП "Водоканал" в присутності відповідальної особи ТОВ "Бінаріс" було здійснено перевірку водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: крамниця "Стройцентр" по вул. 40 років Радянської України, буд. 2а., за результатами якої складено Акт № 77 та № 78. Зазначеними актами зафіксовано, що абоненту подається вода від мережі житлового будинку по одному водопровідному вводу Ду=15 мм. На поданому вводі раніше було встановлено прилад обліку марки Січ-15х №494670 держповірка 2 квартал 2010 року. Строк держповірки приладу обліку сплинув. В акті міститься посилання на п.5.14 Правил користування…" №190 та вказано, що у випадку тривалості повірки понад один місяць, об"єм води визначається відповідно до п.3.3 "Правил користування.." №190. В Акті міститься розрахунковий період безоблікового водокористування з 12.07.2013 року по 21.08.2013 року (з дня виписки останнього акту на оплату акту - рахунку від 11.07.2013 року до дня надходження заяви абонента від 21.08.2013 року про зняття пломби на приладі обліку для проведення держповірки).

Акт технічного обстеження №77 від 30.09.2013 р. підписаний відповідальною особою ТОВ "Бінаріс" - ОСОБА_5 Від підписання акту №78 уповноважена особа відповідача відмовилась, про що в акті зроблено відповідний запис.

На підставі актів технічного обстеження водопроводу №77, 78 від 30.09.2013р. позивачем було складено акт-рахунок від 30.09.2013 № 9878/1 на суму 12962,06 грн. З вказаним актом-рахунком уповноважена особа відповідача ознайомлена, від підпису відмовилась, про що зроблено відповідний запис.

Разом із листом №15323 від 07.10.2013 р. на адресу відповідача було надіслано акт технічного обстеження водопроводу від 30.09.2013 р. №78 та акт-рахунок від 30.09.2013р. №9878/1 від 30.09.2013 р. на суму 12962,06 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист зі штампом пошти від 09.10.2013р. та фіскальним чеком пошти №3231 від 09.10.2013р.

Несплата вказаного акту-рахунку відповідачем, стало підставою для подання позивачем позову про стягнення 12962,06 грн., нарахованих абоненту за безоблікове водокористування на підставі п.3.3, 5.14 Правил користування №190, у зв"язку із закінченням строку держповірки приладу обліку.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суди попередніх інстанцій виходили з обгрунтованості та доведеності позвоних вимог.

Проте такі висновки попередніх інстанцій, колегія суддів вважає передачсними та такими, що не грунтуються на вимогах нормативних актів, якими врегульовуються правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору про надання послуг з водопостачання від 01.02.2012 року.

Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1 Правил № 190 передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.4 Правил № 190 встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Частиною 2 статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Відповідно до п. 3.2.3 Ліцензійних умов умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.08.2012 року за № 1468/21780, суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 року № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.1995 року за № 231/767, передбачено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Пунктом 5.14 Правил № 190 встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Пунктами 3.2 5.18, 10.1 Правил № 190 визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними; у разі самовільних дій споживача щодо зняття засобів обліку, заміни їх частин, пломб і деталей пломбування; у разі відсутності або несправності засобу обліку з вини споживача. Правил №190 визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Отже, вирішуючи заявлені позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вимоги зазначених вище нормативних актів не врахували їх в сукупності, при вирішені спору суди не навели норм законодавства або умов договору, якими визначаються строки та порядок подання споживачем на держповірку приладів обліку, порушення яких тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування вартості за безоблікове водокористування, належним чином не дослідили та не встановили коли і скільки проводилась повірка лічильника води, не встановили правову природу заявленої до стягнення суми, а тому суди дійшли до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бінаріс" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 року у справі № 904/1250/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст