ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 14/44/08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на постанову та ухвалувід 02.04.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 господарського суду Миколаївської областіу справі№ 14/44/08 господарського суду Миколаївської області за заявою 1. Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Партизанської Іскри 2. Відкритого акціонерного товариства "Первомайськавтотранс"до Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя"пробанкрутстволіквідаторарбітражний керуючий Козирицький А.С.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Дочірній Банк "Сбербанку Росії" - Кошлій Р.В., довір.,

Генеральної прокуратури України - Збарих С.М., посв.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.2008 порушено провадження у справі № 14/44/08 про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" (далі - Боржник, АТВТ "Гілєя") за спільною заявою приватного сільськогосподарського підприємства ім.Партизанської іскри та відкритого акціонерного товариства "Первомайськавтотранс" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.11.2012 Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мегерю А.В.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.08.2014 припинено повноваження арбітражного керуючого Мегері А.В., як ліквідатора Боржника, та призначено ліквідатором АТВТ "Гілєя" арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 (суддя - Ржепецький В.О.) в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк "Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній Банк "Сбербанку Росії", Банк) від 26.01.2015 на неправомірні дії та бездіяльність ліквідатора АТВТ "Гілєя" - арбітражного керуючого Козирицького А.С. відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 та визнати неправомірною бездіяльність ліквідатора АТВТ "Гілєя" - арбітражного керуючого Козирицького А.С. та усунути його від виконання обов'язків ліквідатора Боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 (головуючий суддя - Мирошниченко М.А., судді: Величко Т.А., Поліщук Л.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій ст.ст. 8,129 Конституції України, норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 31, 13, ст. 49 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор Боржника - арбітражний керуючий Козирицький А.С. просить касаційну скаргу Банку залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні касаційного суду представник Генеральної прокуратури України просив ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників ПАТ "Дочірній Банк "Сбербанку Росії" та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали оскарження, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами оскарження, 27.01.2015 до господарського суду Миколаївської області надійшла скарга ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (вх.№1300/15) на неправомірні дії та бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Скарга мотивована тим, що ліквідатор Козирицький А.С. з дня свого призначення не звітував суду та кредиторам про свою роботу, не витребував у колишніх керівників первинну та бухгалтерську документацію, що підтверджує дебіторську заборгованість, не здійснив аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності Боржника, його становище на ринках, не уклав угоди з торгуючою організацією тощо.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні скарги Банку на неправомірні дії та бездіяльність ліквідатора Боржника, суд першої інстанції з огляду на приписи норм ч. 4 ст. 25, ч. ч. 6, 10, 11 ст. 31 Закону про банкрутство виходив з того, що посилання ПАТ "Дочірній Банк "Сбербанку Росії" на ті дії ліквідатора, які віднесені Законом про банкрутство до його повноважень, але ним не вчинені, без подання належних доказів, які б свідчили про неправомірність такої бездіяльності та її конкретні наслідки, не можуть бути підставою для застосування до ліквідатора відповідальності.

З вказаними висновками повністю погодився суд апеляційної інстанції та додав, що матеріалами справи підтверджується складання ліквідатором АТВТ "Гілєя" - арбітражним керуючим Козирицьким А.С. звітів за період з 19.08.2014 по 17.09.2014, а факт не надання ліквідатором відповіді на звернення ПАТ "Дочірній Банк "Сбербанку Росії", як кредитора банкрута, не може бути підставою для відсторонення ліквідатора від його обов'язків.

Заперечуючи вказані висновки господарських судів Банк зазначив, що місцевий суд взагалі не дослідив доводи його скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора, а апеляційний суд не звернув уваги на те, що на дату подання Банком скарги звітів ліквідатора в справі не було. Крім того, заявник касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на недобросовісні дії ліквідатора стосовно обрання видання для публікації оголошення.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених судами обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, повноваження ліквідатора в ліквідаційній процедурі визначені нормами ст. 25 Закону про банкрутство.

При цьому, за приписами ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства ( ч.8 ст. 31 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч.9 ст. 31 Закону про банкрутство невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Місцевим судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено відсутність належних і допустимих доказів порушення ліквідатором АТВТ "Гілєя" - арбітражним керуючим Козирицьким А.С. покладених на нього обов'язків, тобто доказів які б свідчили про неправомірність його дій або бездіяльність та наявність конкретних негативних наслідків для Боржника та/або його кредиторів, в т.ч. для скаржника.

Так, як встановлено апеляційним судом, ліквідатором в межах повноважень на виконання рішення комітету кредиторів у відповідності до приписів ст. 49 Закону про банкрутство (в редакції, чинній після 19.01.2013), було організовано та проведено повторний конкурс на визначення торгуючої організації з реалізації майна банкрута, до ліквідатора надійшла одна конкурсна пропозиція та ним було укладено договір на організацію та проведення відкритих торгів.

При цьому, апеляційним судом обґрунтовано відхилено як безпідставні доводи Банку про те, що повідомлення про проведення повторного конкурсу ліквідатор помістив в газеті з невідомим тиражем та регіоном розповсюдження. Суд апеляційної інстанції вірно вказав, що зазначені доводи не можуть бути підставою для відсторонення ліквідатора від його обов'язків, оскільки законодавчо не визначено у якій саме газеті і з яким тиражем ліквідатор повинен розміщувати такі оголошення, а вимога щодо регіону розповсюдження ліквідатором була дотримана.

Окрім того, як встановлено судами та вбачається з наявних в матеріалах оскарження копій звітів ліквідатора Козирицького А.С., останнім складались звіти за період з 19.08.2014 по 17.09.2014, за вересень 2014 року, за жовтень 2014 року, за листопад 2014 року, за грудень 2014 року та за січень 2015 року, що свідчить про здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків.

Колегія суддів також погоджується з висновком апеляційного суду, що факт не надання ліквідатором відповіді на звернення ПАТ "Дочірній Банк "Сбербанку Росії", як кредитора банкрута, стосовно інформації про діяльність ліквідатора не може бути підставою для відсторонення останнього від його обов'язків.

У зв'язку з викладеним, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірних висновків про недоведеність тверджень, викладених Банком у скарзі.

Враховуючи встановлені судами обставини справи та виходячи з аналізу вищезазначених норм, касаційний суд вважає обґрунтованим висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність підстав для задоволення скарги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на неправомірні дії та бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Доводи касаційної скарги Банку зводяться до викладення змісту скарги на дії та бездіяльність ліквідатора та апеляційної скарги, не спростовують правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 31, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 47, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 у справі № 14/44/08 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 01.10.2015