ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Справа № 910/31870/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),суддівАлєєвої І.В., Полянського А.Г.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард") на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.04.16у справі№910/31870/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЬ НП"доПублічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард") в особі філії "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор"простягнення 1 465 763,16 грн заборгованості

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.16, ухваленою у складі колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Гоголь Т.Г., Поляк О.І., розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард") призначено на 30.06.16. Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 29.06.16 №08.03-04/2369 у зв'язку з відпусткою суддів Гоголь Т.Г. і Поляк О.І. призначено автоматичну зміну складу суддів, за наслідками якої визначено склад колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Алєєва І.В., Полянський А.Г.

У судовому засіданні взяв участь представник від відповідача: Шелефост Т.М. - за дов. від 29.06.16.

Представники від позивача у судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЬ НП" у грудні 2015 року заявлений позов до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" в особі філії "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 1 223 401, 10 грн основної заборгованості, пені за загальний період прострочення з 11.05.15 до 13.01.16 у розмірі 270 913,67 грн, 3% річних у за указаний період у розмірі 17 658, 37 грн та інфляційні за травень - грудень 2015 року у розмірі 59 224, 67 грн. Позовні вимоги мотивовано неналежною сплатою відповідачем, як замовником, вартості наданих позивачем на виконання умов договору від 01.12.14 №011214 охоронних послуг за квітень - вересень 2015 року. Позивач посилався на приписи статей 526,625 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.16, ухваленим суддею Чинчин О.В., позов задоволено частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 223 401, 10 грн, 270 010, 19 грн пені, 3% річних у сумі 17 658,37 грн та 10 140, 29 грн інфляційних втрат. Суд установив порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань з оплати наданих позивачем охоронних послуг в заявленій до стягненні сумі, проте відмовив у стягненні 903,48 пені та 49084,38 грн інфляційних через недоліки допущені позивачем у їх розрахунках. Суд керувався приписами статей 526, 530, 610, 625, 627-629, 901 Цивільного кодексу України, статей 198, 216-219, 232 Господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Мартюк А.І. - головуючого, Зубець Л.П., Шевченка Е.О., постановою від 04.04.16, перевірене рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний прапор" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить рішення і постанову у справі скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові. Скаржник зазначає, що акти наданих послуг надіслані на його адресу вже після закінчення дії договору про надання охоронних послуг, окрім того з наданих позивачем матеріалів не убачається що саме ці акти надсилались скаржнику. Зазначене на думку скаржника може свідчити про неналежне надання позивачем послуг. При цьому скаржник вважає, що судами порушені приписи статей 4, 4-3, 4-7, 43, 82, 84, 99 Господарського процесуального кодексу України. Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний прапор" заявило клопотання про зміну його назви на нову - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард", яке задоволено судом.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЬ НП" відзив на касаційну скаргу судом не отримано, проте отримано клопотання про розгляд скарги за відсутності представника Товариства, яке судом задоволено.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представника скаржника, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

При розгляді даного спору судами обох інстанцій установлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЬ НП" - Охоронне агентство та Публічним акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний прапор" в особі філії "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" - Замовник 01.12.14 було укладено Договір про надання охоронних послуг №011214 відповідно до умов якого, в редакції Додаткової угоди від 06.05.15, Охоронне агентство зобов'язалось забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається Замовником під охорону за актом прийняття об'єкту під охорону, а Замовник зобов'язався щомісячно сплачувати Охоронному агентству обумовлену цим Договором плату. Відповідно до пункту 2.2 Договору об'єкт, який передається під охорону, визначається в дислокації, що є додатком до Договору та його невід'ємною частиною. Пунктом 5.9 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Охоронного агентства згідно з умовами договору, Замовник зобов'язаний сплатити Охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. За умовами пункту 7.3 Договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 202 848, 75 грн, у тому числі ПДВ 33 808, 13 грн. Пунктами 7.4, 7.5 Договору сторони погодили, що сплату щомісячної суми Договору за перший місяць надання послуг здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплату щомісячної суми Договору здійснюється до 10 числа місяця, за звітним. Охоронне агентство зобов'язалось, за перший місяць надання послуг, надати Замовникові Акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язався упродовж 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання Замовником Акта упродовж встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином. Пунктом 10.1 Договору сторонами передбачено, що договір набирає чинності з 01.12.14 і діє до 01.12.15. Додатком №1 до Договору про надання охоронних послуг від 01.12.14 №011214 сторони узгодили дислокацію постів, які передаються в охорону. Додатковою угодою від 30.01.15 №1 до Договору сторони визначили, що загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 227 760,00 грн, в тому числі ПДВ 37 960,00 грн. Судами установлено і те, що на виконання умов Договору про надання охоронних послуг позивачем були надані послуги у період квітень 2015 року - липень 2015 року, а відповідачем прийняті вказані послуги, що підтверджено актами здачі - прийняття робіт №ОУ-0000030 на суму 227 760, 00 грн, № ОУ-0000038 на суму 227 760,00 грн, №ОУ-0000043 на суму 227 760,00 грн, №ОУ-0000050 на суму 216 372,00 грн. На виконання умов Договору про надання охоронних послуг №011214 від 01.12.2014 року позивачем були надані послуги у серпні 2015 року на суму в розмірі 216 372,00 грн, що установлено судами на підставі акта здачі - прийняття робіт №ОУ-0000056 та у вересні 2015 року на суму в розмірі 209 159,60 грн за актом здачі - прийняття робіт №ОУ-0000064, які були скеровані на адресу відповідача, проте оплата цих послуг не здійснено відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до приписів статті 626 цього ж Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Стаття 627 Цивільного кодексу України унормовує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В силу приписів частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Стаття 629 Цивільного кодексу України унормовує, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли боржник не здійснив на користь кредитора жодної дії, що становить предмет зобов'язання. Залежно від змісту відповідного обов'язку невиконання зобов'язання може полягати у тому, що боржник не передав річ, не виконує роботи, не надає послуги, не сплачує гроші тощо. Основною метою і результатом виконання боржником свого обов'язку є задоволення потреб кредитора. Тобто під невиконанням зобов'язання розуміється неодержання кредитором виконання обов'язку боржника. Неналежне виконання зобов'язання - це порушення умов, визначених змістом зобов'язання. При неналежному виконанні боржник виконує обов'язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом. Тобто при неналежному виконанні зобов'язання може мати місце недодержання умов щодо кількості, якості, асортименту товару, якості виконаної роботи чи наданої послуги, розміру оплати, строку, способу або місця виконання тощо. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 614 цього ж Кодексу, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Приписи статті 978 Цивільного кодексу України опосередковано визначає договір охорони майна спеціальним видом зберігання. Як і до відносин щодо інших спеціальних видів зберігання, до відносин щодо охорони майна застосовуються загальні правила про зберігання. Права та обов'язки сторін за договором охорони визначаються договором. Володілець майна, що охороняється зобов'язаний щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Судами обох інстанцій установлено, що на виконання умов Договору про надання охоронних послуг від 01.12.14 №011214 позивачем були надані послуги у період квітень - вересень 2015 року, а відповідачем в свою чергу прийняті вказані послуги, проте оплачені частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором в сумі 1 223 401,10 грн, що як визнано судами доведено належним чином, документально підтверджено і відповідачем не спростовано, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірно задоволені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у зв'язку з установленим простроченням виконання зобов'язань з оплати вартості наданих послуги за договором суди стягнули з відповідача 3% річних у розмірі 17 658,37 грн за загальний період прострочення з 11.05.15 до 13.01.16, інфляційні втрати у розмірі 10 140, 29 грн за період травень - грудень 2015 року перевіривши суму, порядок та періоди їх нарахувань.

За приписами частини 1 статті 546 та статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання. Статті 216, 218 Господарського кодексу України унормовують, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судами обох інстанцій установлено, що пунктом 5.9 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Охоронного агентства згідно договору, Замовник зобов'язаний сплатити Охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. З огляду на викладене судами задоволені і вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 270 913,67 грн за загальний період прострочення з 11.05.15 до 13.01.16.

Згідно з приписами статей 33, 34, частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Судами обох інстанцій установлено, що охоронні послуги за спірним правочином були надані відповідачеві, прийняті останнім, про що свідчать відповідні акти здачі-приймання робіт, які визнані обома судами належними доказами у спорі. Судами установлено і порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань з оплати отриманих за договором послуг, при цьому перевірені розрахунки суми як основної заборгованості так і заявлених пені, річних та інфляційних. Доводів на спростування установленого прострочення з оплати вартості послуг касаційна скарга не містить. Посилання скаржника на невчасне відправлення актів наданих послуг на його адресу не може бути підставою для скасування переглянутих судових актів, оскільки не спростовує установленого судами факту виконання робіт за договором та несплату їх відповідачем. Оскільки судом не виявлено порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги - відсутні. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.16 у справі №910/31870/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард") залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді І.Алєєва

А.Полянський