Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 30.03.2016 року у справі №924/1507/15 Постанова ВГСУ від 30.03.2016 року у справі №924/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 924/1507/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідачсуддівДунаєвської Н.Г. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову відРівненського апеляційного господарського суду 03.02.2016у справі господарського суду№ 924/1507/15 Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ"Дельта Банк" Кадирова В.В.доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості за строковим кредитом в розмірі 212386,09 грн., 2234,42 грн. - заборгованість за строковими відсотками, 25481,54 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, 5192,96 грн. - пені, 236, 12 грн. - 3% річнихза участю представників:

від позивача - Мартян О.В.

від відповідача - ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості за строковим кредитом в розмірі 212 386,09 грн., 2 234,42 грн. - заборгованість за строковими відсотками, 25 481,54 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, 5 192,96 грн. - пені, 236, 12 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2015 провадження у справі № 924/1507/15 припинено на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що сторонами у справі укладена третейська угода у вигляді третейського застереження, викладеного у пункті 10.6 Додаткової угоди до Кредитного договору № 48/КВМ-08-АП3 від 03.10.2008 про передачу спорів за даним договором на вирішення вказаного Постійно діючого третейського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. Скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.12.2015 у справі № 924/1507/15. Справу направлено на розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Апеляційний господарський суд в постанові посилається на частину 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів", відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд обирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейське застереження є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення за захистом своїх прав та інтересів з позовом до суду загальної юрисдикції.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись до третейського суду.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2015 у даній справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 12, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2016 у справі № 924/1507/15 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Кочерова Н.О.) прийнято касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до провадження.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 924/1507/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Кочерова Н.О., Дунаєвська Н.Г.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 ГПК України).

Приписами частини 1 статті 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (пп. 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Гарантуючи судовий захист з боку держави, норми Конституції України визнають право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів реалізації вказаного права є звернення до третейського суду, який не віднесено до судів загальної юрисдикції, але який за приписами Закону України "Про третейські суди" є недержавним незалежним органом захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері цивільних і господарських відносин. При здійсненні передбаченої статтею 3 Закону України "Про третейські суди" функції захисту третейські суди розглядають спір сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною 5 статті 55 Конституції України, не здійснюючи правосуддя.

Закон України "Про третейські суди" передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду.

Як роз'яснено в абзаці 2 пункту 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

В свою чергу правовий аналіз норм згаданого Закону України "Про третейські суди" дає підстави вважати, що необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду господарського спору по суті. За умови відсутності у позивача волевиявлення на звернення до третейського суду, чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду.

Так відповідно до положень статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 1 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що лише за наявності волі обох сторін про розгляд конкретного спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, прийнята у справі постанова відповідає чинному законодавству, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 924/1507/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Дунаєвська

Н. Кочерова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст