ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 921/808/15-г/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року у справі № 921/808/15-г/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача про стягнення пені в сумі 16 047,13 грн. та 3 % річних в сумі 3 209,42 грн. за період з 30.12.2012 року по 08.02.2013 року у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 року № 09/2012-Н.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.10.2015 року (суддя Хома С.О.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 5890,43 грн., 3 % річних в сумі 2356,56 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року (судді Матущак О.І., Дубник О.П., Скрипчук О.С.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення в частині відмови в позові скасувати, та позов в цій частині задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх в силі, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 30.03.2012 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Тернопільгаз" (покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 09/2012-Н, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.

Продавець передає покупцеві у період з 01.03.2012 року газ в обсязі до 343650 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): за перший квартал - 67 000 куб. м, за другий квартал - 48 850 куб. м, за третій квартал - 30 400 куб. м, за четвертий квартал - 197 400 куб. м (п. 2.1 договору).

За п. 3.4 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що ціни (граничні рівні цін) на природний газ установлюються НКРЕ та на дату укладення цього договору становлять: - газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 2500 куб м. на рік при наявності газових лічильників 725,4000 грн. в т. ч. ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 798,0000 грн. в т. ч. ПДВ 20%; - газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 6000 куб м. на рік при наявності газових лічильників 1098,0000 грн. в т. ч. ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 1207,8000 грн. в т. ч. ПДВ 20%; - газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 12000 куб м. на рік при наявності газових лічильників 2248,2000 грн. в т. ч. ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 2473,2000 грн. в т. ч. ПДВ 20%; - газ, який використовується населенням за умови, що споживання перевищує 12000 куб м. на рік при наявності газових лічильників 2685,6000 грн. в т. ч. ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 2954,1000 грн. в т. ч. ПДВ 20%;

Ціни на 1000 куб. м. природного газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (4%), тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становлять: - газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 2500 куб м. на рік при наявності газових лічильників 229,8077 грн., крім того ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 287,9808 грн., крім того ПДВ 20%; газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 6000 куб м. на рік при наявності газових лічильників 528,3654 грн., крім того ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 616,3462 грн., крім того ПДВ 20%; - газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 12000 куб м. на рік при наявності газових лічильників 1450,0000 грн., крім того ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 1630,2885 грн., крім того ПДВ 20%; - газ, який використовується населенням за умови, що споживання перевищує 12000 куб м. на рік при наявності газових лічильників 1800,4808 грн., крім того ПДВ 20%; при відсутності газових лічильників 2015,6250 грн., крім того ПДВ 20%;

Відповідно до п. 5.4 договору ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладання становить - 114 074 058,74 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 136 888 870,49 грн.

Пунктами 6.1, 6.2 узгоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ та зараховується, як оплата за газ в тому ж місяці, у якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 30-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника та поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.03.2012 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 року включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення.

Позивачем за період з березня 2012 року по грудень 2012 року здійснено поставку 247 888,366 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 90 780 135 грн., що підтверджується актами приймання-передачі.

Однак, у зв'язку з прострочення виконання оплати за поставлений природний газ, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 3 209,42 грн. 3% річних та 16 047, 13 грн. пені.

В процесі розгляду справи, відповідачем подано заяву про зменшення пені на підставі ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про стягнення пені та 3 % річних у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати заборгованості за поставлений природний газ на підставі договору.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову про стягнення пені та 3 % річних обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, що виникло на підставі договору, а відмову в решті позову мотивовано проведенням судом власного перерахунку сум пені та 3% річних, та наявністю підстав для зменшення розміру пені.

За приписами статті 193 ГК України, статей 526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати за природний газ у позивача були законні підстави для нарахування пені та 3% річних за спірний період, проте, з урахуванням допущених позивачем помилок при розрахунку сум пені та річних, судами вірно зроблено власний розрахунок заявлених до стягнення сум і зменшено їх розмір з урахуванням виключення з розрахунку пені та 3% річних днів, у які здійснювалась фактична оплата заборгованості.

Водночас, господарські суди дослідили наявність підстав, передбачених ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України для зменшення розміру штрафних санкцій та правомірно зменшили заявлений до стягнення розмір пені на 50 %.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, суди обох інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 5890,43 грн., 3 % річних в сумі 3 209,42 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко