ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 916/2463/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління капітального будівництва Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 14 вересня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2015 року у справі №916/2463/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Буд" до Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Департаменту фінансів Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеська міська рада про стягнення суми,-

Встановив:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ-Буд" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про солідарне стягнення з Управління капітального будівництва Одеської міської ради та Департаменту фінансів Одеської міської ради 13 808 070,04 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 вересня 2015 року у справі №916/2463/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 13 808 040,04 грн. збитків, 73 080 грн. судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення збитків з відповідача-2.

У касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому його клопотання про відкладення розгляду справи відхилено у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення представників відповідача-1 та Одеської міської ради, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30 листопада 2011 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, як замовником, та ТОВ "ТТ-Буд", як підрядником, укладено договір №20-11/П про закупівлю підрядних робіт за державні кошти, за умовами якого позивач зобов'язався у 2011-2013 роках виконати роботи з реконструкції будівель комунальної установи "Міська клінічна інфекційна лікарня" з інженерними мережами за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7 (І - ІІ пускові комплекси), загальна вартість яких, згідно проектно-кошторисної документації та додаткових угод, становить 118 577 736,07 грн.

В той же день, ТОВ "ТТ-Буд", як замовник, уклало з ПП "Інно-Трейдинг", як підрядником, договір підряду №ГИБ/02, за умовами якого підрядник зобов'язався своїми силами, із використанням своїх матеріалів виконати роботи по реконструкції об'єкту - будівель комунальної установи "Міська клінічна інфекційна лікарня" з інженерними мережами за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7 (І-ІІ пускові комплекси), а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

ПП "Інно-трейдінг" виконало передбачені договором підряду №ГИБ/02 роботи, вартість яких склала 46 265 581,77 грн., однак позивач свої зобов'язання щодо здійснення оплати виконаних робіт у передбачені договором строки не виконав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11 листопада 2013 року у справі №916/2330/13 з ТОВ "ТТ-Буд" на користь ПП "Інно-трейдінг" стягнуто заборгованість за підрядні роботи у розмірі 46 265 581,77 грн., 3 487 615,85 грн. пені, штраф в розмірі 10% від суми заборгованості - 4 626 558,18 грн., 2 216 945,27 грн. 3% річних.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 19 березня 2014 року у справі №916/241/14 задоволено позовні вимоги ПП "Інно-трейдінг" про стягнення з ТОВ "ТТ-Буд" 13 808 070,04 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку (упущеної вигоди), яких він зазнав внаслідок того, що через невчасний розрахунок ТОВ "ТТ-Буд" за виконані підрядні роботи, підприємство не змогло розрахуватись за баштові крани, про поставку яких уклало договір з ТОВ "БК "Мега Буд", і як наслідок, порушило умови договору про поставку цього обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю "Реставратор-1946", що стало підставою розірвання зазначених вище договорів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2014 року у справі №916/2462/14 з Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ТОВ "ТТ-Буд" було стягнуто 46 265 581,77 грн. основного боргу за договором підряду №20-11/П від 30 листопада 2011 року, 10 331 119,30 грн. штрафних санкцій за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

Предметом цього спору є вимога ТОВ "ТТ-Буд" про солідарне стягнення з відповідачів (замовників підрядних робіт) 13 808 070,04 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягнуті з ТОВ "ТТ-Буд" рішенням суду у справі №916/241/14 на користь ПП "Інно-трейдінг" збитки є збитками позивача, яких він зазнав внаслідок невиконання відповідачами взятих на себе договірних грошових зобов'язань.

Встановивши вказані обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому, судами було зазначено, що збитки ПП "Інно-трейдінг", завдані позивачем, і що було встановлено господарськими судами при розгляді справ №916/2330/13 та №916/2462/14, виникли виключно з вини замовника будівництва (відповідача-1), який неналежним чином виконав свої обов'язки за договором №20-11/П від 30 листопада 2011 року щодо своєчасності оплати виконаних робіт, що відповідачем-1 не спростовано. Причинно-наслідковим зв'язком суди визнали відсутність дій відповідача-1 щодо оплати вартості виконаних підрядних послуг, який надаючи згоду на укладення позивачем договору субпідряду мав усвідомлювати, що невиконання ним господарського зобов'язання будуть мати негативні наслідки і для третіх осіб (субпідрядників).

З висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договорів підряду, за якими, згідно ст. 837 ЦК України, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При цьому, ст. 838 цього Кодексу передбачено право підрядника, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Частиною другої цієї статті встановлено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

При цьому, згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Відсутність хоча б одного елементу правопорушення виключає застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема, факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок.

Вказуючи, що позивач належними доказами, а саме, судовими рішеннями у справах №916/2330/13 та №916/2462/14 довів наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача-1, який не дотримався своїх обов'язків щодо строків оплати вартості виконаних робіт, і збитками, яких зазнав позивач сплативши суму упущеної вигоди приватному підприємству "Інно-трейдінг", суди попередніх інстанцій не врахували положень ст.ст. 837, 838 ЦК України, якими встановлено, що підрядник зобов'язується виконати підрядні роботи на свій ризик, при цьому, відповідальність перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду несе саме генпідрядник, який, між тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, повинен вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання свого зобов'язання за договором субпідряду, оскільки недодержання своїх обов'язків його контрагентом не звільняє боржника від обов'язку виконати своє зобов'язання належним чином.

З огляду на викладене висновок судів першої та апеляційної інстанцій стосовно доведеності позивачем причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та збитками понесеними відповідачем є помилковим.

Враховуючи, що відсутність цього елементу правопорушення в діях відповідача-1 виключає застосування до нього такої міри відповідальності як відшкодування збитків, то правових підстав для задоволення цього позову немає.

Також, застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 22 ЦК України, суди попередніх інстанцій не врахували того, що рішенням господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2014 року у справі №916/2462/14 з Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ТОВ "ТТ-Буд" вже було стягнуто 10 331 119,30 грн. штрафних санкцій за порушення строків виконання грошового зобов'язання за основним договором підряду.

Позов про стягнення з відповідача-1 суми збитків, яку позивач відшкодував ПП "Інно-трейдінг" на виконання рішення суду у справі №916/241/14 є фактичним перекладанням власного комерційного ризику на іншу особу при відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та невиконанням позивачем умов договору, укладеного з іншою особою.

За таких обставин, судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів не можна визнати такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню.

Враховуючи, що попередніми судовими інстанціями повно встановлені обставини, проте їм дана неправильна правова оцінка, суд вважає за необхідне прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача на користь відповідача-1 необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління капітального будівництва Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 14 вересня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2015 року у справі №916/2463/14 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Буд" про стягнення з Управління капітального будівництва Одеської міської ради та Департаменту фінансів Одеської міської ради 13 808 070,04 грн. збитків.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Буд" (65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, б. 13 кв. 38, код ЄДРПОУ 36042705) на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-а, код ЄДРПОУ 04056902) 80 388 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят вісім) грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 87 696 (вісімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто шість) судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Головуючий:П.А. ГончарукСудді:І.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко