ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 915/1189/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідачсуддівДунаєвської Н.Г. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Миколаївської області 07.09.2015 Одеського апеляційного господарського суду 22.10.2015у справі господарського суду№915/1189/15 Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 16516,82 грн.за участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.09.2015 у справі № 915/1189/15 (суддя Коваль Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., Савицький Я.Ф., Головей В.М.), частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (позивач), присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (відповідач) на користь позивача грошові кошти у розмірі 12 863,11 грн., з яких: 6 500,00 грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів, 4 527,11 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 936,00 грн. - заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом, 900,00 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На відповідача покладено судові витрати.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2016 у справі № 915/1189/15 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Кочерова Н.О.) прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до провадження.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 915/1189/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Дунаєвська Н.Г., Кочерова Н.О.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.03.2011 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Клієнт) підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Згідно з вказаною заявою ФОП ОСОБА_4 приєдналась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку, розміщеними на офіційному сайті Приватбанку http:/privatbank.ua, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Заява підписана відповідачем електронно-цифровим підписом у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24, що передбачено пп. 3.18.1.16 Умов, згідно якого при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання відповідача до Умов, сторони допускають використання підписів відповідача у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований позивачем через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі відповідача з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі .

На виконання умов укладеного сторонами договору Банком встановлено для ФОП ОСОБА_4 кредитний ліміт у розмірі 1200,00 грн., починаючи з 01.03.2011, у розмірі 2300,00 грн. - з 23.03.2011, у розмірі 2700,00 грн. - з 23.05.2011, у розмірі 5000,00 грн. - з 05.11.2012, у розмірі 6000,00 грн. - з 04.03.2013, у розмірі 8000,00 грн. - з 13.03.2013, у розмірі 6500,00 грн. - з 25.07.2013, що підтверджується довідкою Банку від 10.06.2015 № 08.7.0.0.0/150610133319 та випискою з особового рахунку товариства.

Згідно з випискою з особового рахунку за період 23.08.2013 по 02.06.2015 ФОП ОСОБА_4 використала кредитний ліміт, проте не здійснила платежі на виконання своїх грошових зобов'язань за договором, і тому на даний час заборгованість з повернення отриманих за договором кредитних коштів становить суму 6 500,00 грн.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості за кредитом у розмірі 6 500,00 грн., заборгованості по процентам - 5 012,45 грн., пені - 4 068,37 грн., заборгованості по комісії - 936,00 грн. за договором банківського обслуговування б/н від 01.03.2011.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено позовні вимоги позивача. Судами зменшено розмір пені до 900 грн. на підставі статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України та здійснено перерахунок розміру відсотків і присуджено до стягнення з відповідача 4 527,11 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 даного Кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 3.18.1.1 "Умов та правил надання банківських послуг" встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.18.1.5 Умов встановлено, що кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах яких Банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої Банком методики на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показниках у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.

Пунктом 3.18.1.13 Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку невиплаченої заборгованості в розмірі, передбаченому даним розділом "Умов і правил надання банківських послуг".

Згідно з пунктом 3.18.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального розміру сальдо кредиту, який є на кінець банківського дня за минулий місяць, в порядку передбаченому "Умов і правил надання банківських послуг". Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди із своїх рахунків. Виплата винагороди здійснюється в гривнях.

Пунктом 3.18.4.9 Умов передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів в році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату погашення.

У пункті 3.18.4.10 Умов зазначено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також від інших осіб, для погашення заборгованості, перш за все направляються для погашення витрат/збитків банка відповідно до п. 3.18.2.2.16, п. 3.18.2.3.15 дальше для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", дальше-прострочена винагорода, далі - винагорода, далі- прострочених відсотків, далі-відсотків, далі-простроченого кредиту, далі - кредиту. Кінцеве погашення заборгованості по кредиту виконується не пізніше дати, вказаної в п. 3.18.1.8. При не сплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати вини рахуються простроченими. У випадку розрахунку витрат Банка у відповідності до п.3.18.2.2.16, п.3.18.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна строків погашення кредиту.

За приписами пунктів 3.18.5.1., 3.18.6.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8 3.18.2.2.3 3.18.2.3.4 винагород передбачених п.п 3.18.2.2.5 3.18.4.4 3.18.4.5 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня у (% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом в Банк заяви на приєднання до "Умов і правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки з зразком підпису і відтиску печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт - банк/інтернет клієнт банк, або в формі обміну паперовими або електронною інформацією або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання грошових коштів в рамках кредитного ліміту в розмірах вказаних сум та дійсних в обміні перерахунку грошових коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Оскільки заборгованість відповідача по кредиту в розмірі 6 500,00 грн. підтверджується матеріалами справи, судами попередніх інстанцій правомірно присуджено до стягнення з відповідача суму заборгованості по кредиту та 936,00 грн. - комісії за користування кредитом.

Банком нараховані проценти за користування кредитом у сумі 5 012,45 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується суд касаційної інстанції, здійснено перерахунок суми відсотків з урахуванням процентної ставки у розмірі 48%.

Відповідно до положень пункту 3.18.2.3.1 Умов сторони в порядку частини 1 статті 212 Цивільного кодексу дійшли взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 та/або більше відсотків, сторони погодилися, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, smsповідомлення чи інших).

Таким чином вбачається, що підставою застосування збільшеної процентної ставки є настання подій, визначених зазначеним пунктом Умов або кожної окремо, або разом в сукупності, та обов'язкове повідомлення про настання цієї події (цих подій) позичальника за умови наявності у останнього простроченого боргу.

Відповідно до частини 6 статті 1056-1 Цивільного кодексу України у разі застосування змінювальної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Разом з тим, договором банківського обслуговування не визначено максимальний розмір збільшення процентної ставки у розмірі 56 %.

Повідомлення банку не містить обґрунтування для нарахування збільшеної процентної ставки та доказів отримання такого повідомлення відповідачем.

Суди попередніх інстанцій зазначають про те, що позивачем не подано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_4 надано у визначений в заяві спосіб згоду на зміну умов договору, а саме Умов, які діяли в редакції на момент підписання договору, і зокрема, застосування відсоткових ставок у розмірах, передбачених у пп.3.2.1.4.1.3 пп.3.2.1.4 Умов у редакції, що діє з 01.07.2014., згідно з яким за кредитним лімітом на рахунках після пільгового періоду застосовується відсоткова ставка в розмірі 36% річних, а після 90 днів - 56% річних.

Отже, у поданих розрахунках сум заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами Банк в односторонньому порядку безпідставно застосовував у період 01.07.2014 - 02.06.2015 відсоткову ставку в розмірі 56% річних, які визначені Умовами, що діють в редакції з 01.07.2014.

Таким чином судами попередніх інстанцій правомірно частково задоволено позовні вимоги позивача та присуджено до стягнення з відповідача 4 527,11 грн. - відсотків за користування кредитними коштами.

Суд першої інстанції, користуючись правом наданим статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір пені до 900 грн.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України надано господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

Таким чином судовими інстанціями не порушено норму пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України при зменшенні розміру пені.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.09.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 у справі № 915/1189/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Дунаєвська

Н. Кочерова