ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 915/1079/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі суддівДунаєвської Н.Г. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника"на рішення відГосподарського суду Миколаївської області 17.09.2015та на постанову відОдеського апеляційного господарського суду 26.01.2016у справі господарського суду№ 915/1079/15 Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроника"простягнення 2588170,06 грн.та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника"доПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Фонд гарантування вкладів фізичних осібпровизнання зобов'язання із повернення кредитних коштів припиненимза участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача - Курбанов А.В.

від позивача за зустрічним позовом - Курбанов А.В.

від відповідача за зустрічним позовом - не з'явились

від третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_4

від третьої особи на стороні відповідача - Музичук Л.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2015 у справі № 915/1079/15 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді: Гладишева Т.Я., Савицька Я.Ф.), первісний позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (позивач) задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника" (відповідач) грошові кошти у сумі: 1 835 000,00 грн. основного боргу, 166 651,24 грн. процентів за користування кредитом, 208 134,25 грн. пені за несплату кредиту, 11 611,63 грн. пені за несплату процентів, 5 805,82 грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення процентів, 104 067,12 грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 256 900,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроника" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у даній справі в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення у цій частині, яким задовольнити зустрічний позов та визнати зобов'язання за кредитним договором № 118577-46 від 23.10.2014 припиненими.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2016 у справі № 915/1079/15 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Кочерова Н.О.) прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника" до провадження.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 915/1079/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Дунаєвська Н.Г., Кочерова Н.О.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 23.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроника" (позичальник) укладено кредитний договір № 118577-46 на відкриття відновлювальної кредитної лінії під заставу майнових прав за договором банківського вкладу, відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію для поповнення обігових коштів з лімітом 1 500 000,00 грн., з процентною ставкою за користування кредитом 24,5%, з кінцевим терміном повернення кредиту - 22.11.2014.

До кредитного договору укладались договори про внесення змін № 1 від 21.11.2014, № 2 від 14.01.2015, згідно з якими сторони змінили деякі положення кредитного договору і встановили ліміт кредитної лінії у розмірі 1 835 000 грн., кінцевий термін повернення кредиту - 14.04.2015, процентну ставку за користування кредитом - 29,0%.

23.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (банк) та громадянином України ОСОБА_4 (заставодавець) укладено договір застави № 118578-46, відповідно до якого заставодавець як майновий поручитель позичальника з метою забезпечення належного виконання основного зобов'язання передає в заставу в порядку і на умовах, визначених цим договором, майнові права за договором банківського вкладу, які, зокрема, полягають у праві заставодавця вимагати від Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" повернення вкладу у сумі 137 000,00 дол. США та сплати нарахованих на вклад процентів в порядку та в строки, визначені договором банківського вкладу.

Згідно з пунктами 5.1, 5.1.1 договору застави банк набуває право звернути стягнення на предмет застави у будь-який час незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у разі повного або часткового неповернення кредиту (або його частини) та/або при повній або частковій несплаті процентів, винагороди, неустойки, невідшкодування витрат та збитків Банку у встановлені кредитним договором строки.

Відповідно до пунктів 5.3, 5.4 договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за договором про відступлення права вимоги, що міститься у пункті 5.4 цього договору. Сторони встановлюють, що положення цього пункту, разом з іншими положеннями договору, являють собою укладений сторонами договір з відкладальною умовою про відступлення гр. ОСОБА_4 на користь банку права вимоги за договором банківського вкладу, з метою звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку. Такою відкладальною умовою є факт настання будь-якого з випадків, зазначених у п. 5.1 договору. Факт відступлення права вимоги предмета застави банку не підлягає підтвердженню додатковим договором (угодою) сторін. З моменту переходу прав (відступлення права вимоги) гр. ОСОБА_4 за договором банківського вкладу до банку, банк вправі здійснювати розпорядження вкладним (депозитним) рахунком на правах вкладника за договором банківського вкладу без будь-якої додаткової згоди/погодження/розпорядження з боку заставодавця.

Пунктом 5.5 договору застави передбачено, що визначений цим договором спосіб задоволення вимог заставодержателя не перешкоджає заставодержателю застосувати інші встановлені чинним законодавством України способи звернення стягнення на предмет застави.

08.06.2015 ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника" з вимогою про дострокове погашення заборгованості, у зв'язку з простроченням сплати процентів за користування кредитними коштами. Заборгованість за кредитом та відсотками станом на 02.03.2015 становить 2 480 499,10 грн.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 61 від 19.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації. Рішенням № 116 від 15.06.2015 Фонд продовжив строк здійснення тимчасової адміністрації до 19.07.2015, рішенням № 138 від 17.07.2015 - розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь".

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 118577-46 від 23.10.2014 у сумі 2 588 170,06 грн., а саме: заборгованості по кредиту - 1 835 000,00 грн., заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 166 651,24 грн., пені по несплаченому кредиту - 208 134,25 грн., пені по несплаченим відсоткам - 11 611,63 грн., 30% річних за несвоєчасне погашення відсотків - 5 805,82 грн., 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 104 067,12 грн., простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції - 256 900,00 грн.

Позов ґрунтується на неналежному виконанні ТОВ "Агроника" кредитного договору № 118577-46 від 23.10.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроника" звернулось до суду з зустрічним позовом про визнання припиненим з 15.04.2015 зобов'язання ТОВ "Агроника" перед ПАТ "Банк "Київська Русь" в частині сплати грошових коштів у розмірі 1 825 000,00 грн. за кредитним договором № 118577-46 від 23.10.2014 на відкриття відновлювальної кредитної лінії під заставу майнових прав за договором банківського вкладу.

Позовні вимоги мотивовані положеннями статті 600 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, задоволено первісний позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника" відмовлено.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 даного Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заборгованість ТОВ "Агроника" за кредитним договором № 118577-46 від 23.10.2014 на відкриття відновлювальної кредитної лінії під заставу майнових прав за договором банківського вкладу станом на 23.06.2015 становить 2 588 170,06 грн. Оскільки заборгованість ТОВ "Агроника" встановлена судами попередніх інстанцій та не спростована відповідачем, судами правомірно задоволено позовні вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь".

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються нормами статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012, частина 5 якої передбачає, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог до кредиторів, встановленого цим Законом.

Судами попередніх інстанцій правомірно не застосовано до даних правовідносин положення статей 606 Цивільного кодексу України, оскільки не відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до частини 2 статті 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Передбачення у договорі застави № 118578-46 від 23.10.2014 порядку звернення стягнення на предмет застави за договором про відступлення права вимоги, що міститься у пункті 5.4 цього договору, не свідчить про наявність підстав вважати припиненим зобов'язання щодо погашення кредитної заборгованості, оскільки звернення стягнення на предмет застави та вчинення дій з боку кредитора у відношенні боржника щодо реалізації права на заставне майно здійснюється з урахуванням вимог законодавства та умов договору у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Позивач як на підставу припинення зобов'язання за кредитним договором у позовній заяві посилався на положення статті 600 Цивільного кодексу України, якими визначено, що зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Передання відступного є одним із способів припинення зобов'язання за згодою сторін, коли сторонами врегульовується питання виконання зобов'язання іншим шляхом (переданням грошей, іншого майна)

Під час розгляду справи не було доведено наявності зазначених обставин, а саме укладення відповідної угоди сторін про припинення зобов'язання позивача по поверненню кредитних коштів, із визначенням порядку та строків передачі відступного.

При цьому предметом договору застави № 118578-16 не були питання припинення зобов'язання боржника. Вказаний договір передбачає право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави та підстави і порядок такого звернення.

Таким чином судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроника" в задоволенні зустрічного позову.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроника" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 915/1079/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Дунаєвська

Н. Кочерова