ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 910/19622/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Кучугура Н.В. Семенко І.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 рокуу справі№ 910/19622/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино - коньячний завод"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"про стягнення 1 042 725,08 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про уточнення) про стягнення з відповідача 621 075,79 грн заборгованості, 23 781,42 грн 3% річних, 38 690,80 грн пені, 359 177,07 грн інфляційних втрат за договором поставки та надання послуг № 25935 від 01.03.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 (суддя - Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (головуючий - Іоннікова І.А., судді - Тищенко О.В., Тарасенко К.В.), позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" 621 075,79 грн основного боргу, 23 730,92 грн 3% річних, 358 698,10 грн інфляційних втрати та судовий збір.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Повернуто ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 986,53 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 01.03.2013 між ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" (постачальник) та ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" (покупець, метро) було укладено договір № 25935 поставки товарів та надання послуг, за умовами якого покупець надає постачальнику рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги, а також послуги з логістики товарів у порядку та згідно з додатковими угодами. Постачальник постачає і передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари згідно із замовленням та товаросупровідною документацією, які є невід'ємною частиною правочину.

Відповідно до п. 3.1. договору постачальник зобов'язаний постачати товари за цінами, зазначеними у специфікації/прайс листі.

У специфікації (додаток № 2 до договору) сторони погодили вартість та асортимент товару, що поставляється в межах договору, а в додатку № 7 до договору перелік маркетингових, інформаційних, рекламним та інших послуг, що надаються ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна".

Пунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник повинен постачати товари вчасно до відповідного торговельного центру Метро з замовленням (DDP - рампа торговельного центру МЕТРО, "Інкотермс 2010") у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до всіх інших вимог згідно з замовленням.

Згідно з п. 10.1. договору він з всіма додатками вступає в силу з 01.03.2013 та діє до 31.12.2013. Строк дії правочину автоматично продовжується на кожний наступний період тривалістю в рік, якщо не буде припинений достроково будь-якою стороною.

На виконання умов договору, у період з 04.02.2014 по 20.05.2014 ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" поставило, а ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" прийнято товар, а саме: алкогольні вироби на загальну суму 631 369,20 грн (з урахуванням часткового повернення товару), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані і скріплені печатками сторін.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.

Як вбачається із матеріалів і встановлено судами, укладений між сторонами договір містить елементи договору поставки та договору про надання послуг.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

За п. 1.1. додатку № 7 до договору покупець оплачує товари протягом семидесяти п'яти днів з дня отримання товарів у торговельному центрі метро за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" поставило, а ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" отримало товар, то у відповідача виник обов'язок щодо його оплати, однак останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборованість у розмірі 621 075,79 грн.

Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить і ст. 203 ГК України.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, повинні бути: зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку із чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань з передачі родових речей, зокрема грошей).

Відповідно до п. 3.3. договору покупець має право зменшити плату, що належить постачальнику за товари на суму штрафів, вартість повернутих товарів, наданих постачальнику послуг шляхом проведення заліку зустрічних вимог, за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо). За результатами кожного місяця метро буде готувати акти перевірки взаєморозрахунків та направляти їх постачальникові. В актах перевірки будуть відображені товарні накладні, надані постачальником, акти приймання наданих послуг, надані метро, інформація про платежі або залік зустрічних вимог, що виконані сторонами.

Метро надсилає постачальникові повідомлення про утримання чи залік суми штрафів з сумами, які належать постачальникові за поставлені товари (п. 2.19.2. договору).

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши, що умовами укладеного між сторонами договору не було змінено порядку здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, що передбачений ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГКУкраїни, прийшли до правильного висновку, що припинення зобов'язання повинно здійснюватись на підставі заяви будь-якої зі сторін.

У зв'язку із тим, що ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" не направляло заяви про зарахування однорідних вимог за договором № 25935 від 01.03.2013, і в актах відсутня інформація про платежі або залік зустрічних вимог, то суди прийшли до правомірного висновку про відсутність підстав для припинення зобов'язання відповідача зі сплати 621 075,79 грн за договором шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, рішення господарських судів про стягнення з відповідача на користь позивача 621 075,79 грн основного боргу є законними.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України установлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Враховуючи прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний суд, здійснивши перерахунок, прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 358 698,10 грн та 23 730,92 грн 3 % річних.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки сторони в договорі не передбачили такої санкції за порушення зобов'язання, як сплата пені і обов'язок та умови її сплати не визначено законодавчим актом в даному випадку, то суди відмовили у її задоволенні і правильність висновків судів в цій частині ніким не оскаржується.

Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги, яка була досліджена судом апеляційної інстанції та відхилена з мотивів її безпідставності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 року у справі за № 910/19622/15 - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова