ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 910/16791/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівДунаєвської Н.Г., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировичана ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2015у справі№ 910/16791/15 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировичадотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп"простягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 136 393 738,65 грнза участю представників сторін:

від позивача: Мартян О.В., дов. від 16.02.2016

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" про стягнення заборгованості за кредитним договором № НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013 в розмірі 5 668 599,80 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 16.06.2015 складає 136 393 738,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом в порядку, передбаченому договором, та невиконанням своїх зобов'язань з дострокового погашення кредитної заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015 (суддя: Комарова О.С.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначення справу до розгляду.

07.12.2015 до апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи у даній справі для здійснення правильного розрахунку ціни позову, що потребує спеціальних знань у галузі фінансово-кредитних операцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 (склад колегії суддів: Отрюх Б.В. - головуючий, Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі до отримання висновку судового експерта.

При цьому, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи у даній справі для правильного визначення розміру заборгованості за кредитним договором, з якої виник спір, оскільки наведені сторонами розрахунки заборгованості суттєво різняться, а відповідач категорично не погоджується з розрахунками заборгованості позивача, що, за висновком суду, потребує спеціальних знань у галузі економіки, у зв'язку з чим суд зупинив провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду на розгляд, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. (п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором № НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013 в розмірі 5 668 599,80 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 16.06.2015 складає 136 393 738,65 грн.

В обґрунтування вимог позивач надав до позовної заяви розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погоджується з сумою заборгованості, визначеною позивачем, та наводить свої розрахунки, які суттєво різняться з розрахунками позивача.

Судом апеляційної інстанції за клопотанням відповідача ухвалою від 17.12.2015 на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) чи підлягає сума простроченої заборгованості (тіло кредиту) сплаті ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" в період до 21.03.2016 згідно з умовами договору кредитної лінії №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013;

2) яка сума строкових відсотків за користування ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" кредитом підлягає нарахуванню згідно з умовами договору кредитної лінії №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013;

3) яка сума прострочених відсотків (до 31 день (окремо) та понад 31 день (окремо) за користування ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" кредитом підлягає сплаті згідно з умовами договору кредитної лінії №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013;

4) яку суму відсотків в гривні повинен сплачувати ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" за користування кредитом, та саме на яку дату і за яким курсом цей перерахунок з євро по відношенню до гривні повинен відбуватися;

5) якщо валюта нарахування - євро, то на яку дату повинно відбуватись перерахування заборгованості в національну валюту-гривню.

Як вбачається, поставлені судом апеляційної інстанції на вирішення експерта питання стосуються порядку проведення позичальником (відповідачем) розрахунків з банком (позивачем) за кредитним договором №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013. Проте, порядок та строки повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, порядок притягнення позичальника до відповідальності за прострочення повернення кредиту та сплати процентів і комісій сторони погодили в умовах договору кредитної лінії № НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013.

Таким чином, винесені судом на вирішення судового експерта питання безпосередньо стосуються умов вказаного кредитного договору та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (розрахунками кредитної заборгованості, наданими сторонами, банківськими виписками про рух коштів по рахунку, меморіальними ордерами, як доказами надання кредиту, доказами, які свідчать про направлення позивачем відповідачу претензії про дострокове повернення кредиту тощо). Тобто, вирішення питань, поставлених судом перед експертом, не потребує спеціальних знань, оскільки наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що входять до предмету доказування у даній справі та підлягають дослідженню судом, однак, які не були достатньо вивчені судом апеляційної інстанції для того, щоб переконатися в необхідності признання судової експертизи.

Крім того, дії відповідача, направлені на ініціювання проведення у справі судової експертизи, призводять до затягування судового процесу та є зловживанням своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи. Зупинення провадження у справі в даному випадку є факультативним.

При цьому, господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Оскільки в даному випадку зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої по суті є встановлення суми боргу за кредитним договором, укладеним між сторонами у справі, що може бути з'ясовано судом на підставі дослідження умов самого кредитного договору та інших доказів і не потребує спеціальних знань, то колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд безпідставно виніс ухвалу від 17.12.2015, яка фактично спрямована на затягування судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, з урахуванням повноважень і меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 про зупинення провадження у справі та повернення даної справи до Київського апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.

Під час розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги наявну в матеріалах справи подану ліквідатором ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" Янчуком О.М. заяву від 24.02.2016 про припинення провадження у справі у зв'язку з припиненням відповідача, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Дніпрометалсервісгруп". (т.2, а.с. 227-231).

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 910/16791/15 скасувати.

Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Н. Дунаєвська

В. Саранюк