ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 904/10240/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Саранюка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2016 року у справі № 904/10240/15 Господарського суду Волинської області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", Волинська область, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

позивача - не з'явився;

відповідача - Ковріга О.І. (дов. б/н від 01.04.15.),

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач ПАТ КБ "Приватбанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказував, що 17.08.07, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Комекс" за кредитним договором № КК-198Д від 17.07.07, між Спільним українсько-швейцарським підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" (іпотекодавцем) та ПАТ КБ "Приватбанк" (іпотекодержателем) був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку приміщення готельного комплексу "Академія" загальною площею 1 140,7 кв.м., що розташоване під № 20 по проспекту Карла Маркса в м. Дніпропетровськ.

Посилаючись на порушення позичальником умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2015 року (суддя Мельниченко І.Ф.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2016 року (колегія суддів у складі: Дмитренко Г.К. - головуючого, Виноградник О.М., Джихур О.В.), позовну заяву передано для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що місцезнаходженням відповідача є місто Луцьк Волинської області, тому відповідно до приписів ст. 15 ГПК України даний спір підсудний Господарському суду Волинської області.

У касаційній скарзі Спільне українсько-швейцарське підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 16, 17 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та передати справу до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 17.08.07, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Комекс" за кредитним договором № КК-198Д від 17.07.07, між Спільним українсько-швейцарським підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" (іпотекодавцем) та ПАТ КБ "Приватбанк" (іпотекодержателем) був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку приміщення готельного комплексу "Академія" загальною площею 1 140,7 кв.м., що розташоване під № 20 по проспекту Карла Маркса в м. Дніпропетровськ.

Предметом заявленого позову є звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором № КК-198Д від 17.07.07.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно п. 20.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.11 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Судом першої інстанції встановлено, що згідно позовної заяви місцезнаходженням відповідача є м. Луцьк Волинської області.

Приписами ч. 1 ст. 17 ГПК України встановлено, що якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

За таких обставин, направляючи матеріали справи до Господарського суду Волинської області для розгляду за територіальною підсудністю, судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми процесуального права, тому підстав для скасування законних та обґрунтованих судових актів не вбачається.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та не спростовують правильності викладених в ній висновків, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2016 року у справі № 904/10240/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

В.І. Саранюк