ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року Справа № 10/Б-5022/1319/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Панової І.Ю., Полякова Б.М.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 рокуу справі Господарського суду№ 10/Б-5022/1319/2011 Тернопільської областіза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"провизнання банкрутом,
В судовому засіданні взяли участь представники:
Арбітражний керуючий Окряк А.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 грудня 2015 року відкладено розгляд заяви кредитора ОСОБА_6 щодо усунення арбітражного керуючого Окряка А.В. від виконання обов'язків розпорядника майна та зобов'язано розпорядника майна скликати засідання комітету кредиторів.
Кредитор ОСОБА_4 з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою від 14 січня 2016 року Львівський апеляційний господарський суд у справі № 10/Б-5022/1319/2011 (судді: Михалюк О.В. - головуючий, Плотніцький Б.Д., Мельник Г.І.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги кредитора ОСОБА_4 до провадження в порядку ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Відмовляючи ОСОБА_4 у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначена ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник кредитор ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 січня 2016 року у справі № 10/Б-5022/1319/2011 та направити апеляційну скаргу останнього до суду апеляційної інстанції на розгляд.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, арбітражний керуючий Окряк А.В. погоджується з доводами касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві та просить касаційну скаргу задовольнити.
Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, місцевим господарським з метою належного розгляду по суті скарги кредитора ОСОБА_6 щодо виконання арбітражним керуючим Окряком А.В. обов'язків розпорядника майна було відкладено розгляд заяви та зобов'язано розпорядника майна боржника Окряка А.В. скликати засідання комітету кредиторів, оскільки Законом про банкрутство саме до компетенції комітету кредиторів віднесено прийняття рішення щодо припинення повноважень арбітражного керуючого.
Тобто, за своїм змістом ухвала суду першої інстанції від 25.12.2015р. є ухвалою про відкладення розгляду справи та виключно процесуальним документом, який забезпечує рух справи про банкрутство і який не підлягає оскарженню.
Те, що в тексті резолютивної частини ухвали про відкладення розгляду справи міститься вказівка про скликання комітету кредиторів, не змінює суті цього процесуального документа, оскільки зазначена ухвала не містить висновків щодо розгляду зазначеної заяви по суті.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у прийнятті апеляційної скарги кредитора ОСОБА_4
Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 січня 2016 року слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 січня 2016 року у справі № 10/Б-5022/1319/2011 залишити без змін.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді І.Ю. Панова
Б.М. Поляков