ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року Справа № 921/1382/14-г/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Кривда Д.С., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу корпорації "Укртрансжилбуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 та рішення господарського суду Тернопільської області від 24.04.2015 у справі № 921/1382/14-г/4 господарського суду Тернопільської області

за позовомкорпорації "Укртрансжилбуд"до:1.Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, 2.Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської радитретя особаТернопільська міська радапростягнення заборгованості в сумі 209 851, 20 грн., за участю представників

позивача: Косар М.Є.,

відповідачів: Ющук А.С., Хромчака Р.О.,

третьої особи: Хромчак Р.О.,

(у судовому засіданні 29.12.2015 оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України)

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року корпорація "Укртрансжилбуд" звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 209 851, 20 грн. заборгованості за виконані роботи за договором з капітального ремонту по вул. Гайова у м. Тернополі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.01.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільську міську раду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.02.2015 залучено до участі у справі другого відповідача - Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.04.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (замовником) та корпорацією "Укртрансжилбуд" (учасником (підрядником) укладено договори № 65к від 14.11.2011 та № 30с від 27.06.2012, за умовами яких замовник доручив підряднику виконати у 2011 та 2012 роках відповідно роботи з капітального ремонту вул. Гайової в м. Тернополі та зобов'язався прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п.п. 2.1, 3.1 договорів учасник повинен виконати роботи, якість яких відповідає умовам діючих норм та правил. Ціна договорів становить 13 926 006 грн. та 10 784 161 грн. відповідно.

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.4. договорів, замовник здійснює розрахунки за виконані роботи після підписання сторонами акта за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3. Усі розрахунки за виконані роботи за договорами здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок учасника. Замовник зобов'язався виконати свої зобов'язання лише в межах фактичних надходжень коштів (відкритих асигнувань (виділених коштів), а також лише у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.п. 6.4.3 договорів у разі невиконання зобов'язань замовником учасник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це замовника у строк за 30 днів.

В подальшому між сторонами укладено додаток № 1 та додаток № 2 до договору № 65к від 14.11.2011, якими внесено зміни у п. 3.1 п. 3 договору, та укладено додаток №1 та додаток № 2 до договору № 30с від 27.06.2012. Також, 11.07.2015 між сторонами узгоджено та підписано додаткову угоду, якою внесено зміни до п. 3.1 та п. 3 договору № 30с від 27.06.2012.

Судами також встановлено, що позивачем протягом 2011-2012 років зі свого матеріалу та за рахунок власних засобів виконано роботи з капітального ремонту вул. Гайової в м. Тернополі на суму 2 719 966 грн., які прийняті та оплачені відповідачем.

Позивачем складено акт приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в) за липень 2012 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) за липень 2012 року щодо об'ємів робіт по штучних спорудах, зокрема, з улаштування бетонних підпірних стінок обсягом 95, 40 м3 та встановлення бортових каменів (бордюр), всього на суму 209 851, 20 грн., які замовником не прийняті та не оплачені.

Позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з вимогою підписати акт та довідку за липень 2012 року та оплатити виконані роботи, проте останній відмовився виконати заявлені вимоги з посиланням на те, що роботи проводились підрядником з порушенням вимог договору, що в подальшому слугувало підставою для надіслання на адресу позивача листа № 08-5/1250 від 10.10.2012 про розірвання договору № 30с від 21.06.2012, у зв'язку з односторонньою відмовою замовника від договору з причин невиконання позивачем передбаченого умовами договору обсягу робіт.

Крім того, позивачем на адресу відповідача-1 надіслано лист № 0911/12-2 від 09.11.2012 з повідомленням про те, що договір № 30с від 27.06.2012 є розірваним з 13.08.2012 в порядку, передбаченому п. 6.4.3 договору.

Листом від 16.01.2013 № 09-3/56 відповідач-1 ставив перед позивачем вимогу демонтувати до 01.03.2013 встановлені останнім з порушенням проекту та технології виконання робіт бордюри і забрати з ділянки капремонту, як свою власність.

В подальшому, розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 31.10.2013 № 531-од замовником робіт з капітального ремонту вул. Гайової у м. Тернополі визначено Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради, яке як замовник та розпорядник коштів, за результатами проведеної відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" процедури уклало договір № 589 від 25.09.2013 з товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" на виконання робіт з капітального ремонту вул. Гайова від вул. Замонастирська до вул. Гайова-бічна (ПК 0+00-ПК 3+00).

На виконання умов договору № 589 від 25.09.2013 підрядником завершено капітальний ремонт вул. Гайова, в тому числі проведено демонтаж бордюрів, встановлених позивачем з порушенням технологічного процесу та встановлено бортові камені у відповідності до проектно-кошторисної документації, що підтверджується актом про демонтаж бортових каменів у кількості 370 шт. (затверджений начальником Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради від 30.09.2013), актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 та декларацією про готовність об'єкта до експлуатації.

Позивач у жовтні 2014 року звернувся з претензією № 0110/2014 від 01.01.2014 до відповідача про оплату виконаних робіт за актом виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в) за липень 2012 року на суму 209 851, 20 грн., яку відповідач відхилив з посиланням на те, що роботи з капітального ремонту вул. Гайової проводились з порушенням вимог договору, а саме: порушенням строків виконання, будівельних норм, вимог проектно-кошторисної документації та технології виконання робіт, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем зобов'язання за укладеним договором виконані з істотними відступами та недоліками, які усунені ним не були, що унеможливило в подальшому прийняття відповідачем 1 результатів виконання таких робіт.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем-1 11.06.2012 факсимільним зв'язком надіслано позивачу припис № 3/12, яким зобов'язано останнього призупинити роботи та виправити наявні недоліки та повідомлено, що такі роботи прийманню не підлягають. З приводу порушення підрядником будівельних норм, вимог проектно-кошторисної документації та технології виконання робіт, проводилася спільна нарада за участю учасників договорів та власника об'єкта, що оформлено протоколом від 13.07.2012.

Перевіркою якості виконуваних підрядником робіт на об'єкті капітального ремонту вул. Гайова в м. Тернополі, проведеною представниками відповідачів за участю представників позивача, виявлено ряд порушень будівельних норм і правил, вимог проектно-кошторисної документації та технології виконання робіт, які вимагалося ліквідувати та виконувати подальші роботи у строгій відповідності з проектно-кошторисною документацією та вимогами нормативних документів.

Пунктом 5.3 Додатку №1 до договору № 30с від 27.06.2012 передбачено, що недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини Учасника (позивача) повинні бути усунуті Учасником протягом п'яти днів.

Проте позивач не вчинив жодних дій з усунення недоліків, виявлених замовником робіт та власником об'єкта, в процесі їх прийняття.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що позивачем зобов'язання за договором виконані з істотними відступами та недоліками, які у встановлені договором строки не усунені, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про відмову в позові.

Крім цього, судами правомірно відмовлено у задоволенні заяви позивача про зобов'язання Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради повернути корпорації "Укртрансжилбуд" в натурі бетонні бортові камені (бордюри) розміром 0.85 м. 0,30 м. 0,15 м. в кількості 370 шт. згідно з актом демонтажу від 30.03.2013, оскільки за своєю суттю така заява позивача є заявою про зміну предмету позову, подання якої, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, допускається лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Інші доводи скаржника спростовані судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 - без змін.

Головуючий суддяБорденюк Є.М.Судді:Кривда Д.С. Могил С.К.