ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року Справа № 910/12445/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Селіваненка В.П.

суддів Палія В.В.

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

Позивача: Дитинюка Я.Л., дов. від 15.10.2015 № 1;

Відповідача: Жарука С.О., дов. від 02.04.2015 № 42/15;

розглянувши касаційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015

у справі № 910/12445/15 господарського суду міста Києва

за позовом Broadcast Music Inc. (Бродкаст М'юзік Інк.)

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1")

про стягнення 12 180,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 1 218,00 грн. штрафу

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав", виступаючи в інтересах Broadcast Music Inc. (Бродкаст М'юзік Інк.), звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") 12 180,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав і 1 218,00 грн. штрафу в дохід Державного бюджету України, посилаючись на бездоговірне публічне сповіщення відповідачем музичного твору з текстом, майнові та авторські права на які належать позивачеві (т. 1, а.с. 3-10).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2015 (суддя Марченко О.В.) позов задоволено (т. 1, а.с. 243-250).

Суд встановив порушення відповідачем вимог пунктом "а" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що і стало підставою для стягнення заявленої суми компенсації і штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 (головуючий Пантелієнко В.О., судді Гарник Л.Л., Остапенко О.М.) рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2015 скасовано з прийняттям нового про відмову у позові (т. 2, а.с. 26-38).

Судовий акт мотивовано правомірністю дій відповідача з огляду на наявність ліцензійного договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") та Via Fіlm (UK) Limited.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та, посилаючись на порушення судом приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України, просив скасувати вищезгаданий судовий акт і передати справу на новий розгляд до апеляційної інстанції для встановлення дійсних обставин справи та належного дослідження доказів (т. 2, а.с. 42-45).

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 24.11.2015 № 05-05/2388 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Львов Б.Ю., Палій В.В. (т. 2, а.с. 40).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2015 касаційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.12.2015 (т. 2, а.с. 41).

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 30.11.2015 № 05-05/2439 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Селіваненко В.П., судді Палій В.В., Прокопанич Г.К. (доповідач) (т. 2, а.с. 51).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 розгляд касаційної скарги Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" відкладено на 29.12.2015 (т. 2, а.с. 54-55).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII (далі - Закон № 3792-XII).

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав, що відповідає приписам ст. ст. 45, 49 Закону № 3792-XII та роз'ясненням, викладеним у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 та п. 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12.

Факт публічного сповіщення товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") музичного твору з текстом, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Inc. (Бродкаст М'юзік Інк.), також встановлено судами та сторонами не заперечується.

Як було зазначено вище, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з доведеності факту порушення майнових авторських прав Broadcast Music Inc. (Бродкаст М'юзік Інк.), в інтересах якого звернулась Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав", з огляду на здійснення відповідачем бездоговірного (без надання відповідного дозволу) публічного сповіщення музичного твору з текстом "The Imperial March" (виконавець: Nika Gobejishvil; оригінальні правовласники: композитор/автор тексту (фізична особа) - Williams John T; музичне видавництво (юридичні особи) - Bantha Music та Warner-Tamerlane Publishing Co; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (ВМІ) та ненаданням товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") доказів правомірності (з дозволу правовласника) включення зазначеного музичного твору до складу аудіовізуального твору "КВН-2014. Высшая Лига" ј (3-я игра)".

Натомість, підставою для відмови у позові судом апеляційної інстанції визначено дотримання відповідачем вимог ст. ст. 15, 31, 32, 33 Закону № 3792-XII, ст. ст. 440, 443, 1109 ЦК України шляхом укладення з Via Fіlm (UK) Limited ліцензійного договору № 01-11/14 VK1, п. 5.3 якого правовласник гарантував наявність у нього певного обсягу прав інтелектуальної власності, які були передані за вищезгаданою угодою.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржений судовий акт вищезазначеному не відповідає.

Визначальним у вирішенні даного спору є дослідження фактичних обставин, які пов'язані з передачею авторами спірного музичного твору (правовласниками) відповідних майнових прав організації, що здійснила виробництво аудіовізуального твору "КВН-2014. Высшая Лига" ј (3-я игра)" чи продюсеру цього аудіовізуального твору.

Відповідно до ст. 1 Закону № 3792-XII публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792-XII право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 17 Закону № 3792-XII якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Наведені вимоги чинного законодавства не були враховані судом апеляційної інстанції, яка, встановивши, що за обставинами справи мав місце факт публічного сповіщення відповідачем цілісного аудіовізуального твору "КВН-2014. Высшая Лига" ј (3-я игра)", до якого як складова частина увійшов спірний музичний твір, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Inc. (Бродкаст М'юзік Інк.), дійшла хибного висновку щодо необґрунтованості заявленого позову тільки через наявність ліцензійного договору № 01-11/14 VK1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") та Via Fіlm (UK) Limited.

Разом з тим, місцевий господарський суд, враховуючи п. 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" щодо обов'язку відповідача доведення додержання ним вимог ЦК України і Закону № 3792-XII при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав, встановив, що товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") не надано доказів укладення угод з правовласниками, які б дозволяли публічне сповіщення спірного музичного твору, зокрема, не надано доказів передання Via Fіlm (UK) Limited відповідачу одночасно із записом творів належним чином завірених копій договорів та інших документів, які підтверджують наявність у правовласника відповідних прав на твори і на їх передачу телекомпанії, як це передбачено підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 ліцензійної угоди № 01-11/14 VK1.

Тобто, судом першої інстанції обгрунтовано застосовано принцип презумпції вини відповідача у спірних правовідносинах.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" частини 1 статті 50 Закону № 3792-XII, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат і, як було зазначено вище, до стягнення присуджено мінімальний законодавчо визначений розмір компенсації.

Заперечення відповідача щодо відсутності у Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" права на пред'явлення позову були обгрунтовано спростовані судом першої інстанції шляхом посилання на договір про взаємне представництво інтересів від 31.12.2004, укладений між Broadcast Music Inc. та Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав", виписку з системи ІРІ та правочин від 25.02.2004, укладений між Broadcast Music Inc. та Warner-Tamerlane Publishing Co, за умовами якого Warner-Tamerlane Publishing Co передав Broadcast Music Inc. всі права, якими він володів або набув, зокрема, на музичний твір "The Imperial March".

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом без достатніх правових підстав було скасовано законне та обгрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, не зважаючи на те, що у касаційній скарзі заявник просить передати справу на новий розгляд до апеляційної інстанції, оскільки місцевий господарський суд здійснив передбачений процесуальним законом комплекс заходів для встановлення дійсних обставин справи, надавши їм відповідну оцінку за правилами ст. 43 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З врахуванням вищезазначеного сплачений Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" судовий збір у розмірі 2 192,40 грн. за розгляд касаційної скарги повинен бути відшкодований товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс".

Керуючись ст.ст. 49, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у справі № 910/12445/15 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2015 у справі № 910/12445/15 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 22-А; код ЄДРПОУ 32798254) на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41-А, офіс 1-3; код ЄДРПОУ 31025266) 2 192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 40 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя В.П. Селіваненко

Судді: В.В. Палій

Г.К. Прокопанич