ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року Справа № 904/1548/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2015 року

у справі № 904/1548/13-г

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ"

про внесення змін до пунктів договору

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ"

до Дніпропетровської міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю представників

позивача - Безкоровайний Б.О.

відповідача - Лях К.М.

прокуратури - Безкоровайний Б.О.

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська звернувся в господарський суд Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, а саме виклавши пункт 3.1 договору в наступній редакції: "п. 3.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 113268,72 грн. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом". Позовні вимоги обґрунтовувались необхідністю приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України (а.с. 3-7, т.1)

Відповідач позов не визнав і 15 квітня 2013 року звернувся з зустрічним позовом.

20 березня 2013 року прокурор уточнив свої позовні вимоги виклавши пункт 3 резолютивної частини в наступній редакції: "п. 1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.02.2013 року становить 3 775 624,34 грн."; "п. 3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року". (а.с. 39-40,т.1)

15 квітня 2013 року відповідач подав до суду зустрічний позов, в якому просив: внести зміни до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, виклавши його в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 113268,72 грн. не є сталою та може обчислюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом"; внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, доповнивши його пунктом 3.6 у такій редакції: "п. 3.6. Орендар користується пільгами, встановленими законодавством України, Податковим кодексом України по оплаті орендної плати і звільняється від сплати орендної плати у випадках, встановлених Податковим кодексом України та законами України".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року первісний позов задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. (а.с.108-114,т.1)

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року залишено без змін. (а.с. 149-153,т.1)

Постановою Вищого господарського суду України від 24 вересня 2013 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. (а.с. 197-201,т.1)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2015 року (суддя Ліпинський О.В.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року (судді Чоха Л.В., Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) первісний позов задоволено: внесено зміни до п. 1.3, 3.1, 3.2. договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" зареєстрованого за №1799 від 30 березня 2002 року та викладено їх в такій редакції:

"1.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.02.2013 року становить 3 775 624,34 грн."

"3.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 113 268,72 грн. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

"3.2 Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року".

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову - змінити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п. 3.1., 3.6. договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" зареєстрованого за №1799 від 30 березня 2002 року,

викласти п. 3.1 договору у новій редакції:

"3.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 113 268,72 грн. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

доповнити договір п. 3.6 у такій редакції:

"п. 3.6. Орендар користується пільгами, встановленими законодавством України, Податковим кодексом України по оплаті орендної плати і звільняється від сплати орендної плати у випадках, встановлених Податковим кодексом України та законами України"

Судові витрати покласти на Дніпропетровську міську раду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 березня 2002 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 30 березня 2002 року за № 1799 у книзі записів державної реєстрації договорів (а.с. 12-15, т.1)

Згідно з пунктами 1.1 і 1.2 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,4586 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Свердлова, 39-А, для фактичного розміщення Британської міжнародної школи, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75048004 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 20 грудня 2001 року №3122

Відповідно до пунктів 3.1 і 3.2 договору сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 199 289,63 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місце податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Згідно з пунктом 3.3 договору розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Пунктами 8.1 і 8.2 договору передбачено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України, 02 лютого 2011 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства". Відповідно до зазначеного рішення орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки. (а.с. 21)

У випуску газети "Наше місто" №26 від 22 лютого 2011 року було опубліковано повідомлення, в якому було безпосередньо зазначено, зокрема, про необхідність орендарям приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України.(а.с. 22,т.1)

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.)

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Згідно статі 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням позивача №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

Судами не встановлено, що це рішення органу місцевого самоврядування оскаржено відповідачем і скасовано у встановленому законом порядку.

Отже, визначення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Згідно з ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст.651 Цивільного кодексу України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України "Про оренду землі", та нею встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються.

Тому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про можливість задоволення первісних позовних вимог, однак відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суди не прийняли до уваги наступного.

Згідно статті 282 Податкового кодексу України, яка діяла до 01 січня 2015 року, від сплати податку звільняються:

"282.1.8. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування …".

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" є навчальним закладом у формі господарського товариства.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову судами також зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" є платником орендної плати за землю відповідно до договору оренди землі від 26.03.2002 року. З огляду на зазначене суди приходять до висновку, що згідно до статті 282 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року пільги передбачені лише стосовно податку на землю для юридичних осіб та не поширюються на відповідача у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок судів попередніх інстанцій в цій частині необґрунтованим з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" звернулось до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовом про скасування податкової вимоги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" є ліцензованим дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом, про що свідчить ліцензія АБ № 108224 видана Головним управлінням освіти і науки Дніпропетровської обласної державно адміністрації.

Адміністративні суди у зазначеній вище справі дійшли висновку, про те що на позивача за зустрічним позовом розповсюджується пільга, пп.282.1.8 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги щодо врахування податкових пільг є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом. Проте рішення першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідають, тому постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 травня 2015 року зі справи № 904/1548/13-г скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

3 Прийняти в цій частині нове рішення.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" до Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

5. Доповнити п. 3.6. договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" зареєстрованого за №1799 від 30 березня 2002 року, виклавши його у такій редакції:

"п. 3.6. Орендар користується пільгами, встановленими законодавством України, Податковим кодексом України по оплаті орендної плати і звільняється від сплати орендної плати у випадках, встановлених Податковим кодексом України та законами України"

6. В частині задоволення первісних позовних вимог Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 травня 2015 року зі справи № 904/1548/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко