ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 916/4693/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача,суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом"на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 рокуу справі№ 916/4693/15 господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Сбербанк"до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ріелті Груп" 2. Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський" 3. Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" 4. Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія"простягнення 1 047 688 897,41 грн.та за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"провнесення змін до договоруза участю представників:

позивача - не з'явились;

відповідача - не з'явились;

третіх осіб - 1) не з'явились; 2) не з'явились; 3) не з'явились; 4) не з'явились;

позивача (за зустрічним позовом) - не з'явились;

відповідача (за зустрічним позовом) - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", переіменоване в подальшому на Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 року у розмірі 43 371 675,85 доларів США та 46 608 814,15 грн., з яких: 36773937,32 доларів США - заборгованість за кредитом; 6 597 738,53 доларів США - проценти за кредитом за період з 15.07.2014 року по 02.11.2015 року; 29 971 746,22 грн. - пеня за кредитом та 16637 067,93 грн. - пеня за несплату процентів за період з 31.12.2014 року по 30.06.2015 року.

Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець", в свою чергу, звернулось до цього ж місцевого господарського суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 року шляхом затвердження договору у запропонованій редакції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2016 року (суддя Щавинська Ю.М.) первісний позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 36773 937,32доларів США заборгованості по кредиту (еквівалент 95613775 грн.), 5 578 283,28 доларів США процентів за кредитом (еквівалент 144 350 908,88 грн.), 20 000 000 грн. пені за прострочення сплати процентів та кредиту, а також 182 700 грн. судового збору; в решті первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову також відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом", яке не було залучено до участі у справі, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування вищезазначеного рішення та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову. При цьому, скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Бєляновського В.В., суддів Величко Т.А., Поліщук Л.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом" повернуто на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору та клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги. При цьому, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом" про відстрочку сплати судового збору.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року у справі № 916/4693/15, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, залучити до спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом" із апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" на рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2016р. у справі №916/4693/15.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, надану господарським судом апеляційної інстанції, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В частині 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України закріплено обов'язок скаржника при поданні апеляційної скарги додавати докази сплати судового збору.

За приписами статті 93 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржник зазначив, що основною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом" є здавання в оренду нежитлових приміщень (офісів та ін.), а внаслідок економічної кризи даний сегмент ринку знаходиться в стані суворої стагнації, у зв'язку з чим товариство перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Повертаючи на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом", апеляційний господарський суд послався на відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, та відмовив в задоволенні клопотання скаржника про відстрочку сплати судового збору, зазначивши також на відсутність доказів на підтвердження складного майнового стану.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на відсутність клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом" про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою, оскільки оскаржуване рішення господарського суду Одеської області прийнято 09.02.2016 року, при цьому, у судовому засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення, повний текст у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України оформлено та підписано суддею господарського суду Одеської області 15.02.2016 року, за приписами частини 1 статті 93 цього ж Кодексу строк для подання апеляційної скарги закінчився 26.02.2016 року, в той час як вона подана до суду першої інстанції лише 13.10.2016 року.

Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Посилаючись на перебування його у скрутному матеріальному становищі, скаржник не надав доказів сплати судового збору.

Проте, пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (частина 2 статті 3 Господарського кодексу України).

Згідно статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

У зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору та клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, апеляційна інстанція, дотримуючись приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, дійшла законного й обґрунтованого висновку про її повернення.

Доводи касаційної скарги щодо поважності причин для відстрочення сплати судового збору є безпідставними та не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду щодо його права, а не обов'язку застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом", Одеський апеляційний господарський суд діяв в межах наданих йому повноважень, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Управління Бізнесом" залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року у справі №916/4693/15 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук