ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 911/1685/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Могил С.К.,

Грека Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року у справі №911/1685/16 господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква про стягнення 40438,27 грн.,

за участю представників:

Позивача: Громніцький Ю.П., дов. № 14-132 від 13.05.2014 року,

Відповідача: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (далі - КЕВ міста Біла Церква, Відповідач) про стягнення 40438,27 грн., з яких: 8169,02 грн. пені, 465,65 грн. 3% річних і 31803,60 грн. інфляційних втрат за договором № 2624/15-ТЕ(Т)-17 купівлі-продажу природного газу від 24.02.2015 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, а саме: стягнуто з КЕВ міста Біла Церква на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 7716,16 грн. пені, 443,02 грн. 3% річних і 278,04 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, КЕВ міста Біла Церква, у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 343 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 15 Закону України "Про Збройні Сили України", ст. 2 Бюджетного кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 24.02.2015 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) і КЕВ міста Біла Церква (Покупець) було укладено договір №2624/15-ТЕ(Т)-17 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір №2624/15-ТЕ(Т)-17), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язувався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Умовами Договору № 2624/15-ТЕ(Т)-17передбачалось, зокрема, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. даного договору).

Згідно п. 11. Договору № 2624/15-ТЕ(Т)-17, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2015 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору № 2624/15-ТЕ(Т)-17, протягом січня - жовтня 2015 року Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ у обсязі 280,213 тис. м. куб. на загальну суму 458510,82 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2015 року, 31.03.2015 року, 30.04.2015 року і 31.10.2015 року, які підписані сторонами договору та скріплені їх печатками, копії яких додані до позовної заяви.

При цьому, як встановлено судами, Відповідач перерахував на рахунок Позивача в якості оплати кошти в сумі 466870,09 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 149 від 17.03.2015 року на суму 219469,04 грн., № 378 від 09.06.2015 року на суму 156032,98 грн. і № 735 від 04.11.2015 року на суму 91368,07 грн., які було зараховано на рахунок Позивача18.03.2015 року, 10.06.2015 року і 10.11.2015 року, відповідно.

Тобто, остаточний розрахунок за спожитий газ Відповідач здійснив з порушенням строків, встановлених договором № 2624/15-ТЕ(Т)-17 купівлі- продажу природного газу від 24.02.2015 року.

Вимогами ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 258, 525, 526, 549-551, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, є стягнення з КЕВ міста Біла Церква 40438,27 грн., з яких: 8169,02 грн. пені, 465,65 грн. 3% річних і 31803,60 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №2624/15-ТЕ(Т)-17 купівлі-продажу природного газу від 24.02.2015 року.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 549, 551, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та умови договору № 2624/15-ТЕ(Т)-17 купівлі-продажу природного газу від 24.02.2015 року, встановивши, що Відповідач, в порушення умов укладеного договору несвоєчасно здійснив оплату отриманого ним природного газу, що є підставою для нарахування штрафних санкцій, та здійснивши перерахунок сум 3% річних і пені та, водночас, визначивши помилковість нарахування Позивачем суми інфляційних втрат, з огляду на те, що прострочення оплати тривало менше одного календарного місяця, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову і стягнення з Відповідача 7716,16 грн. пені та 443,02 грн. 3% річних, відмовивши в решті позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року у справі № 911/1685/16 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Могил С.К.

Грек Б.М.