ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 910/9334/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуПідприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі№ 910/9334/16 господарського суду міста Києва за позовомПідприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання договорів недійснимив судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився

- відповідача: Іванов А.О., дов. б/н від 29.07.2016

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання договорів недійсними, а саме:

- визнання недійсним кредитного договору №06-12-6 від 20.12.2013, що укладений в рамках генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Підприємтвом "Гассіб" з іноземною інвестицією;

- визнання недійсним кредитного договору №06-12-7 від 21.08.2014, що укладений в рамках генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Підприємтвом "Гассіб" з іноземною інвестицією;

- визнання недійсним кредитного договору №06-12-8 від 21.08.2014, що укладений в рамках генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Підприємтвом "Гассіб" з іноземною інвестицією.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі № 910/9334/16 (суддя Турчин С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 (у складі головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.), у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Підприємтво "Гассіб" з іноземною інвестицією звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 203, ч. 2 ст. 207, ст. 215 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що керівник Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією не підписував оспорювані кредитні договори, а відтак дані договори підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать положенням цивільного законодавства та інтересам позивача, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 910/9334/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитор, відповідач) та Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією (позичальник, позивач) укладено генеральний кредитний договір № 06/12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій у розмірі 3 100 000 доларів США, терміном на 36 місяців з 27 лютого 2012 року до 26 лютого 2015 року, в межах якого здійснюються кредитні операції в іноземній валюті долари США за окремими кредитними договорами, що будуть укладені в рамках цієї Угоди, в порядку і на умовах, передбачених цією Угодою та Договорами. При цьому Договори є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Додатковими Договорами №2 від 13.09.2012, №3 від 21.12.2012, №4 від 27.08.2013, №4 від 31.01.2013, №6 від 30.09.2012, №7 від 20.12.2013, №8 від 21.08.2014, №9 від 05.12.2014, №10 від 19.12.2014 сторонами внесені зміни в генеральний кредитний договір в частині ліміту кредитних операцій, строків користування кредитними коштами, процентних ставок за користування кредитними коштами.

20.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитор, відповідач) та Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією (позичальник, позивач) укладено кредитний договір №06/12-6, що укладений в рамках генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 (далі - Договір №06/12-6).

Відповідно до п. 1.1. Договору №06/12-6, в редакції Додаткового договору №7 від 19.12.2014) кредитор відриває позичальнику на умовах генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 відкличну відновлювану кредитну лінію, з лімітом у сумі 2 984 500,00 дол. США, строком до 9 місяців з 5 грудня 2014 року до 20 серпня 2015 року терміном повернення кредитних коштів 20 серпня 2015 року згідно з графіком, зазначеним у п. 3.3, зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 11% річних з 19 грудня 2014 року по 30 червня 2015 року та 12% річних з 1 липня 2015 року по 20 серпня 2015 року.

Договір набуває чинності з моменту його підписання всіма сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та є невід'ємною частиною генерального договору.

21.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитор, відповідач) та Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією (позичальник, позивач) укладено кредитний договір №06/12-7, що укладений в рамках генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 (далі - Договір №06/12-7).

Згідно з п. 1.1. Договору №06/12-7, в редакції додаткового договору №2 від 05.12.2014, банк відриває позичальнику на умовах генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 відкличну відновлювану кредитну лінію, з лімітом у сумі 375 000,00 дол. США, строком до 9 місяців з 5 грудня 2014 року до 20 серпня 2015 року терміном повернення кредитних коштів 20 серпня 2015 року згідно з графіком, зазначеним у п. 3.3, зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 11% річних з 1 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року та 12% річних з 1 липня 2015 року по 20 серпня 2015 року.

Договір набуває чинності з моменту його підписання всіма сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та є невід'ємною частиною генерального договору.

21.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитор, відповідач) та Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією (позичальник, позивач) укладено кредитний договір №06/12-8, що укладений в рамках генерального кредитного договору від 27.02.2012 №06/12 (далі - Договір №06/12-8).

Відповідно до п. 1.1. Договору №06/12-8, в редакції додаткового договору №2 від 05.12.2014, банк відриває позичальнику на умовах генерального кредитного договору від 27.02.2012 № 06/12 відкличну відновлювану кредитну лінію, з лімітом у сумі 600 000,00 дол. США, строком до 9 місяців з 5 грудня 2014 року до 20 серпня 2015 року терміном повернення кредитних коштів 20 серпня 2015 року згідно з графіком, зазначеним у п. 3.3, зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 11% річних з 1 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року та 12% річних з 1 липня 2015 року по 20 серпня 2015 року.

Договір набуває чинності з моменту його підписання всіма сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та є невід'ємною частиною генерального договору.

Положеннями п. 2.2. Договорів №06/12-6, №06/12-7, №06/12-8 встановлено, що видача кредиту здійснюється при виконанні умов, зазначених у п. 1.2 цього Договору та п. 2.2. і 3.1. Генерального договору, в наступному порядку: надання банку платіжних документів та листа заявки на видачу кредиту, які повинні відповідати вимогам чинного законодавства та умовам цих Договорів.

Кредитні договори №06/12-6, №06/12-7, №06/12-8 скріплено печатками обох контрагентів та підписано представниками обох сторін, а саме з боку Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" заступником директора Вінницього регіонального відділення Новіковою Л.Г., а з боку Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією - директором ОСОБА_6, який на момент укладання договору обіймав посаду директора позивача.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що кредитні договори №06/12-6, №06/12-7, №06/12-8 не підписувались директором позивача - ОСОБА_6, а тому підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать положенням цивільного законодавства та інтересам Підприємства "ГАССІБ" з іноземною інвестицією, так як вказаними кредитними договорами обов'язок погашення кредитів покладений саме на Підприємство "ГАССІБ" з іноземною інвестицією, хоча кредитні договори були підписані особою, яка не мала на те відповідних повноважень.

Відповідач заперечуючи проти позову, посилається на відповідність кредитних договорів №06/12-6, №06/12-7, №06/12-8, що укладені в рамках генерального кредитного договору №06/12, вимогам чинного законодавства.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

У відповідності до положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк договору.

З урахуванням викладеного, істотними умовами кредитного договору, як господарського, відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони, укладаючи Кредитні договори №06/12-6 від 20.12.2013, №06/12-7 від 21.08.2014, №06/12-8 від 21.08.2014, погодили всі істотні умови для даного виду, зокрема погоджено суму кредиту (пункт 1.1.), строки повернення кредитних коштів (пункт 1.1., 3.3.), строк дії договору (пункти 6.2), розміри процентів та порядок їх сплати (пункти 1.1., 3.2.). Жодних заперечень щодо умов кредитних договорів при їх укладенні з боку позивача не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, не повинна перевищувати своїх повноважень.

Суди встановили, що підписанню Генерального кредитного договору №06/12 від 27.02.2012, в рамках якого укладено кредитні договори №06/12-6 від 20.12.2013, №06/12-7 від 21.08.2014, №06/12-8 від 21.08.2014, передувало засідання чергової загальної асамблеї компанії "Меркурі Трейдинг Компані" від 11 березня 2010, на якому власники компанії "Меркурі Трейдинг Компані" вирішили надати згоду на отримання підприємством "Гассіб" кредиту на суму до 20 млн.євро та уповноважили директора підприємства "Гассіб" самостійно визначити всі істотні умови кредитних угод та угод щодо забезпечення та підписати всі необхідні документи.

Отже, з урахуванням наведеного, ОСОБА_6 був уповноважений на укладення та підписання спірних кредитних договорів.

Кредитні договори №06/12-6 від 20.12.2013, №06/12-7 від 21.08.2014, №06/12-8 від 21.08.2014 зі сторони позичальника (позивача) були підписані директором ТОВ Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією ОСОБА_6 та скріплені печатками банку та Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією.

Позивачем не надано доказів втрати або викрадення печатки Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією. Доказів звернення до органів внутрішніх справ із заявами про викрадення печатки підприємства матеріали справи не містять.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кредитні кошти видавались позивачу за письмовими заявами директора Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією - ОСОБА_6, які містять його підпис та печатку товариства.

Позивачем не заперечувався факт підписання зазначених заяв на видачу кредитних коштів саме директором ОСОБА_6.

Також, в подальшому позивачем здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитними договорами, що свідчить про схвалення правочину Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією.

Відповідно до п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

На підставі викладено вище, враховуючи, що оспорювані договори підписані уповноваженою особою, та в подальшому схвалені підприємством, колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позову Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією до ПАТ "КБ "Хрещатик" про визнання недійсними кредитних договорів №06/12-6 від 20.12.2013, №06/12-7 від 21.08.2014 та №06/12-8 від 21.08.2014.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 910/9334/16.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі № 910/9334/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова