ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 910/932/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 11.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі№ 910/932/16 господарського суду Черкаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ"прозастосування наслідків недійсності нікчемних правочинів,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачаКрупельницький В.Л.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" (далі - ПАТ "Банк "Національні інвестиції") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (далі - ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ"), у якому просило суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, а саме зобов'язати відповідача повернути ПАТ "Банк "Національні інвестиції" отримані згідно з актами прийому-передачі документи: оригінал кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_5, оригінали додаткових угод № 1 та № 2 до кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, оригінал договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014; оригінал кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6, оригінали додаткових угод №№ 1-14 до кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4; оригінал кредитного договору № 172-08 від 20.03.2008, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6; оригінал кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_7, оригінали додаткових угод №№ 1-8 до кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_7, НОМЕР_8; оригінал кредитного договору № 262-14 від 17.11.2014, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_8, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11; оригінал кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро", оригінал угоди № 1 до кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013, оригінал договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро" з додатками № 1 та № 2, оригінали угод № 1 та № 2 до договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013, інші документи кредитної справи, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15; оригінал кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9, оригінали додаткових угод №№ 1-18 до кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_16, НОМЕР_17; оригінал кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9, оригінали додаткових угод №№ 1-9 до кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010, балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16 (суддя Спичак О.М.) у задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (колегія суддів у складі: Агрикової О.В. - головуючого, Чорногуза М.Г., Рудченка С.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/932/16, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 29.11.2016 о 10 год. 50 хв.

У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які надійшли до Вищого господарського суду України 28.11.2016, ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" проти касаційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" (Первісний кредитор) та ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (Новий кредитор) було укладено договори про відступлення права вимоги, а саме: № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015.

Згідно з п. 1.1 вказаних договорів відступлення права вимоги Договір спрямований на врегулювання цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та умовах, визначених Договором та чинним в Україні законодавством, Первісним кредитором Новому кредитору права вимоги, належного Первісному кредитору, в результаті чого Новий кредитор стає кредитором за кредитним договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 4.1 зазначених договорів відступлення права вимоги Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до умов договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору право вимоги за договором, укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_5 (Боржник), а саме кредитним договором № 24-14 від 27.01.2014 з лімітом кредитування в розмірі 13 500 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 11 748 472,77 грн. - основної суми кредиту.

Пунктом 1.3 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 передбачено, що до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 11 748 472,77 грн. залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 11 748 472,77 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, в строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 630 988,04 грн.

31.03.2015 відповідно до умов договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.

Згідно з п. 1.2 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_14, а саме кредитним договором № 28-08 від 15.01.2008 з лімітом кредитування у розмірі 15 770 674,35 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення договору складає 15 770 674,35 грн. - основної суми кредиту та 212 125,35 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 15 770 674,35 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 212 125,35 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 15 982 799,70 грн. Права вимоги, що передаються за цим Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 15 822 971,70 грн.

Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 31.03.2015 підтверджується, що Первісним кредитором було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_14, а саме кредитним договором № 172-08 від 20.03.2008 з лімітом кредитування у розмірі 11 454 643,78 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення цього Договору складає 11 454 643,78 грн. - основної суми кредиту та 115 801,74 грн. - сума несплачених відсотків.

Відповідно до п. 1.3 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 11 454 643,78 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 115 801,74 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 11 570 445,52 грн. Права вимоги, що передаються за цим Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 454 741,06 грн.

Згідно з п. 1.2 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_7, а саме кредитним договором № 219-08 від 04.04.2008 з лімітом кредитування у розмірі 7 485 233,31 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 7 485 233,31 грн. - основної суми кредиту та 100 486,69 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 7 485 233,31 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 100 486,69 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 7 585 720,00 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 7 509 862,80 грн.

Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 31.03.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_8, а саме кредитним договором № 262-14 від 17.11.2014 з лімітом кредитування у розмірі 440 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 440 000,00 грн. - основної суми кредиту та 12 802,19 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в 440 000,00 грн. залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту в розмірі 12 802,19 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 452 802,19 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015, відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 448 274,17 грн.

01.04.2015 відповідно до умов договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.

Згідно з п. 1.2 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро", а саме кредитним договором № 359-13 від 07.11.2013. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 295 000,00 грн. - сума кредиту та 16 714,55 грн. - сума нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 295 000,00 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 16 714,55 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 233 785,91 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 17.11.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 233 785,91 грн.

Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 18.06.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_9, а саме кредитним договором № 631-07 від 13.09.2007 з лімітом кредитування у розмірі 21 432 635,57 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 21 432 635,57 грн. - основної суми кредиту та 291 958,83 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 21 432 635,57 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 281 958,83 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 21 714 594,40 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 21 497 448,46 грн.

Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 31.03.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_9, а саме кредитним договором № 346-10 від 02.09.2010 з лімітом кредитування у розмірі 3 000 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 2 942 155,00 грн. - основної суми кредиту та 2 018 294,56 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 2 942 155,00 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 2 018 294,56 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 4 960 449,56 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 4 910 845,06 грн.

Первісним кредитором на виконання умов договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що складено акт приймання-передачі б/н від 31.03.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2015 № 172 на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" з 18.09.2015 у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці, уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" призначено ОСОБА_15.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.12.2015 № 214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом № 51-ос від 16.10.2015 тимчасової адміністрації "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)", відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та протоколу від 16.10.2015 комісії з перевірки правочинів (інших договорів), визнано нікчемними, в тому числі договори відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, укладені між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ".

У матеріалах справи наявне повідомлення № 3926/03 від 23.10.2015 про нікчемність правочинів, адресоване відповідачу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався, зокрема, на те, що за договорами відступлення права вимоги № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015 розрахунку не відбулося, таким чином, Банк уклав договори відступлення без реальних грошових надходжень, внаслідок чого безоплатно відмовився від власних майнових вимог (що зазначено у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину). Договори ж відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, за твердженням позивача з посиланням на договір банківського рахунку № 2650231117427, підпадають під критерії нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки цими договорами було надано відповідачу переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, шляхом передання окремому кредитору майна (майнових прав вимоги) Банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 5 статті 216 ЦК України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно з п.п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції вказали про відсутність правових підстав для застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.

Проте висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Відхиляючи доводи відповідача щодо нікчемності договорів відступлення права вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що умовами цих договорів передбачено відшкодування за відступлення права вимоги, що виключає твердження позивача про безоплатну відмову Банку від своїх майнових вимог.

Водночас, судами не з'ясовано питання відносно виконання відповідачем умов п. 2.1.1 договорів відступлення права вимоги щодо переказу Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги, враховуючи, що строк виконання такого обов'язку станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі настав. Разом з тим, судами не досліджено питання щодо правових наслідків невиконання відповідачем вказаних умов договорів відступлення права вимоги.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо надання умовами договорів відступлення права вимоги переваг відповідачу перед іншими кредиторами, позивач вказав, що відповідач на дату укладення договорів відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 був кредитором Банку за відповідним договором банківського рахунку № 2650231117427. За твердженням позивача, станом на час оплати ціни відступлення на рахунку Фактора в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, а отже, на момент оплати Фактор був кредитором Банку.

Проте, господарськими судами належна правова оцінка вказаним доводам не надана. Так, судами не з'ясовано, чи дійсно такий договір банківського рахунку укладався, якщо так, то який рахунок було відкрито відповідачу (поточний чи інший), чи існували у відповідача інші рахунки в ПАТ "Банк "Національні інвестиції", та які кошти (у якому розмірі) обліковувались на рахунку (рахунках) відповідача у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як на момент укладення договорів відступлення права вимоги, так і на момент запровадження у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" тимчасової адміністрації. Тобто суди не з'ясували правовий статус ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" по відношенню до ПАТ "Банк "Національні інвестиції", а саме, чи є відповідач кредитором Банку у розумінні Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи позивача, викладені у позовній заяві, про те, що відповідно до договорів відступлення права вимоги (крім договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015) Банк мав передавати Факторові копії кредитних договорів, натомість, згідно з актами приймання-передачі документації, відповідач отримав від позивача оригінали кредитних договорів.

Також, господарські суди не надали юридичної оцінки викладеним у позовній заяві доводам позивача про те, що відповідно до акта приймання-передачі документації, що є додатком № 1 до договору відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, Банк передав Фактору оригінал договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014, тоді як право вимоги за зазначеним договором іпотеки не відступалося, текст договору відступлення посилання на відступлення права вимоги за договором іпотеки не містить, як і обов'язку передати такий договір Фактору. Відповідні обставини судами першої та апеляційної інстанцій не перевірялись.

Таким чином, оскаржувані судові рішення прийнято без належної правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням вищевикладеного, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16 скасувати.

Справу № 910/932/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук