ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 910/8992/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Малетича М.М., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Укртрансформація"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.10.16у справі№910/8992/16господарського судуміста Києваза позовомДержавного підприємства "Укртрансформація"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд"простягнення сумиза участю представників від: позивачаХімчак Т.В. (дов. від 18.03.16),відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Укртрансфармація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд" 200 000,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду від 02.12.13 №0212-1/2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.16 у справі №910/8992/16 (суддя Андреїшина І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Чорна Л.В., Разіна Т.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судові акти мотивовані тим, що позивачем, відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України не надано суду належних та допустимих доказів не виконання відповідачем робіт визначених договором, тоді як виконання відповідачем вказаних робіт підтверджується підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін актом наданих послуг від 27.12.13 №126 на суму 200 000,00 грн. Станом на 27.12.13 претензій щодо якості та своєчасності виконання робіт матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач просив їх скасувати повністю, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позов повністю, мотивуючи касаційну скаргу тим, що судами не прийнято обставин, за яких станом на 01.05.16 відповідачем умови договору у частині проведення будівельно-ремонтних робіт не виконано, акти виконаних робіт не надано, кошти не повернуто, тому у відповідача відсутні законні підстави користуватися вказаною сумою коштів.

Крім того, судами надано не вірну правову оцінку акту виконаних робіт від 27.12.13 №126, наданого відповідачем в якості доказу виконання вказаних підрядних робіт, оскільки вказаний акт складено з порушенням типової форми№ОЗ-2.

Судами, на думку скаржника, не взято до уваги, що відповідно до фінансових звітів позивача, за відповідачем рахується дебіторська заборгованість за період 31.12.13 по 31.12.14 в казану вище суму.

Крім того, судами не взято до уваги, що у позивача відсутні жодні документи про огляд об'єкта ремонту та складання дефектних актів або відомостей, на підставі яких складають кошторис та кількість необхідних матеріалів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 02.12.13 між сторони уклали договір підряду №0212-1/2013, за яким виконавець зобов'язується своїми силами і засобами виконати якісно будівельно-ремонтні роботи (підвалу, ямкового ремонту, ремонту покрівлі) за адресою: м. Київ, вул. Ташкентська, 60, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що склад, обсяг та вартість робіт, що будуть виконуватися виконавцем, а також перелік матеріалів, визначаються у затвердженому в установленому порядку протоколі узгодження договірної ціни та переліку матеріалів, що є обов'язковими додатками до цього договору (додаток №1).

У відповідності до п.2.1 Договору вартість робіт складає: базова вартість - 166 666,67 грн., ПДВ 20% - 33 333,33 грн., загальна вартість - 200 000,00 грн., згідно протоколу узгодження договірної ціни до договору (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Всі взаєморозрахунки здійснюються поетапно за фактично виконані роботи на підставі рахунків-фактур та оформленого акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на р/р виконавця, тільки у національній валюті України (п.2.3 договору).

Згідно із п.3.1 договору термін оплати - протягом 1-го банківського дня з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1 договору виконавець зобов'язаний виконати роботу протягом 20-ти робочих днів з моменту підписання договору.

Пунктом 5.1.3 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний після закінчення виконання останнього етапу робіт протягом 2-х днів надати замовнику акт виконаних робіт.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до моменту остаточного виконання (п.8.1 договору).

За твердженнями позивача, на виконання умов договору, ним сплачено 200 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.12.13 та платіжними дорученнями від 24.12.13 №327 на суму 60 152,5 грн., від 24.12.13 №328 на суму 59 328,00 грн., від 24.12.13 №329 на суму 40 240,00 грн., від 24.12.13 від 24.12.13 №330 на суму 40 279,50 грн. Однак, станом на 01.05.16 будівельно-ремонтні роботи не виконано, акти виконаних робіт не надано та кошти не повернуто. Роботи за спірним договором не були розпочаті відповідачем протягом 2,5 років, а тому їх закінчення у строк дії договору стало неможливим.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 04.05.16 з вимогою повернути кошти у розмірі 200 000,00 грн., що були сплачені на виконання умов договору, а також повідомлено про розірвання даного договору в односторонньому порядку. Однак, відповіді на дану претензію не було отримано, що і стало підставою для звернення до суду про стягнення вказаної суми коштів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди вказали на те, що виконання відповідачем робіт визначених договором підтверджується підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін актом наданих послуг від 27.12.13 №126 на суму 200 000,00 грн. Станом на 27.12.13 претензій щодо якості та своєчасності виконання робіт матеріали справи не містять.

Судовою колегією встановлено, що з боку позивача договір та даний акт було підписано виконуючим обов'язки директора Словінською Л.Л. При цьому, позивач не надав суду доказів щодо того, що стосовно вказаної посадової особи він звертався до правоохоронних органів з приводу зловживання її посадовим становищем, шахрайства з використанням печатки підприємства тощо.

Зважаючи на вказане, суди дійшли висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача щодо стягнення коштів на суму 200 000,00 грн., сплачених на виконання договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки місцевого та апеляційного суду вірними зважаючи на таке.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Зважаючи на викладене, доводи скаржника про неправильне застосування норм матеріального права, щодо визначення правової природи вищезазначеної угоди про співпрацю є помилковими.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі цих правових норм судами попередніх інстанцій вірно визначено, що виконані відповідачем будівельно-підрядні роботи підвалу, ямкового ремонту, ремонту покрівлі здійснені відповідачем, а тому правомірно оплачені позивачем. Наведені вище доводи про не виконання вказаних робіт, позивачем не обґрунтовані жодними належними та допустимими доказами. При цьому, доводи скаржника про відсутність у нього документів про огляд об'єкта ремонту та складання дефектних актів або відомостей, на підставі яких складається кошторис та кількість необхідних матеріалів також відхиляються колегією апеляційної інстанції як необґрунтовані, оскільки відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, i в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Таким чином, якщо замовник під час прийняття робіт за договором не заявив про недоліки виконаних за відповідним актом робіт, він не звільняється від обов'язку оплатити такі роботи.

Факт здійснення відповідачем роботи підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт (а.с.46), доказів не виконання позивачем не підтверджено жодним чином.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Укртрансформація" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.16 у справі №910/8992/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді М. М. Малетич

С. К. Могил