ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 910/8081/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Могил С.К., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі№ 910/8081/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 10490,27 грн.,за участю

від позивача:не з'явились, від відповідача:Неведрова Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 у справі № 910/8081/16 (суддя Чебикіна С.О.) в позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що ПАТ "Укрзалізниця" не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедуру реорганізації цих підприємств та передачу всіх їх прав та обов'язків до ПАТ "Укрзалізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 призупинено до завершення проведення антитерористичної операції, а передавальний акт між підприємствами не складено, що свідчить про те, що ПАТ "Українська залізниця" не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань ДП "Донецька залізниця".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 910/8081/16 (у складі колегії суддів: Михальської Ю.Б. - головуючого, Тищенко А.І., Отрюха Б.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 у справі № 910/8081/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 910/8081/16, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 910/8081/16, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що відповідно до договору перевезення, оформленого залізничною накладною №49461379 від 25.10.2015, за груповою відправкою на адресу позивача (одержувач вантажу) у вагоні №53506614 надійшов вантаж - дрібняк коксовий, вантажовідправник (графа "1" накладної) - ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром", м. Єнакієве.

13.11.2015 позивачем отримано вантаж з комерційним актом РА №011856/949/1417 від 05.11.2015 про недостачу вантажу 6050 кг у вагоні №53506614.

В комерційному акті РА №011856/949/1417 від 05.11.2015 зазначено: "Навантаження в вагоні вище бортів на 30-40см, трапецевидне, марковане вапном. Справа по ходу поїзда над 1 -2 люками є воронкообразне поглиблення довжиною - 3,0м, шириною - 2,8м глибиною до дна вагона. У технічному відношенні вагон несправний".

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача, як правонаступника ДП "Донецька залізниця", 10490,27 грн. завданого збитку, що складається з втраченого товару, який перевозився ДП "Донецька залізниця".

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з місцевим господарським судом про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про правонаступництво, необхідно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Проте суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу тощо. У вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі №905/2470/15.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) як нова юридична особа утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічно акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі, Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"".

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" № 200 від 25.06.2014 вирішено утворити ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, відповідно до додатку 1, у т.ч. ДП "Донецька залізниця" (код ЄДРПОУ 01074957), яке є стороною в договорі перевезення, як виконавець таких послуг. Комісії у чотиримісячний строк з дати затвердження її персонального складу подати Міністерству інфраструктури: зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства за формою відповідно до додатку 5; зведені передавальні акти майна, земельних ділянок (абз. 2, 3 п. 4). Міністерству інфраструктури: 1) у двомісячний строк: вжити заходів для реорганізації Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1; 3) до 31 серпня 2015 року затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, та майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання з відображенням вартості, визначеної за результатами незалежної оцінки; 4) вжити до 31 грудня 2015 року заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1. Установити, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.14 ( п.5).

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.10.2015 внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Судом апеляційної інстанції зазначено, що реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями.

Відповідно до частини 1-2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом частини 2-3 статті 107 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів зазначено в постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"".

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

З наведеного вбачається, що лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.

Таким чином відповідно до чинного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи, відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з ЄДР.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України № 905/1081/15 та № 910/24774/15.

Вказівка в Законі та постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, а також Статуті про те, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна, затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб та підприємств.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи відсутній затверджений у передбаченому законом порядку передавальний акт.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Донецька залізниця" перебуває в стані припинення за рішенням засновників. Проте станом на час розгляду справи не є припиненим.

Враховуючи викладене, у матеріалах справи відсутній складений та затверджений передавальний акт між підприємствами, а запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - Державного підприємства "Донецька залізниця" не внесено і, як наслідок, реорганізація (припинення діяльності) його не завершена, тобто таку юридичну особу як Державне підприємство "Донецька залізниця" не припинено, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що ПАТ "Укрзалізниця" не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця", і не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань ДП "Донецька залізниця".

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог до ПАТ "Укрзалізниця" та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 910/8081/16 Господарського суду міста Києва прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 910/8081/16 Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 910/8081/16 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 910/8081/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддя: Корнілова Ж.О.

Судді: Могил С.К.

Нєсвєтова Н.М.