ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 907/108/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі№ 907/108/16 Господарського суду Закарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Товариство з обюмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" простягнення 90350,70 грн.,в засіданні взяли участь представники:

від позивача:ОСОБА_5,від відповідача:Ільчук І.М.,від третьої особи: ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (далі - ПАТ "Закарпатгаз") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення, 90350,70 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області (суддя Журавчак Л.С.) від 11.05.2016 позов задоволено частково. Стягнуто із ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "Закарпатгаз" 59090,33 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Плотницький Б.Д. - головуючий суддя, судді: Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) від 07.09.2016 рішення місцевого господарського суду від 11.05.2016 скасовано, і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Закарпатгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 11.05.2016 з даної справи залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Закарпатгаз Збут" (Постачальник), Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (Газорозподільне підприємство) та ФОП ОСОБА_4 (споживач) 01.07.2015 укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №П-ПРк-1300-н/2015, відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання щодо постачання природного газу споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірі, строки, порядку та на умовах, встановлених у договорі; газорозподільне підприємство, через газові мережі якого постачальник постачає газ споживачу, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску.

Відповідно до п. 1.2 договору перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами у додатку 1 до договору.

У додатку №1 до договору зазначено перелік комерційних вузлів обліку газу на об'єктах відповідача, в т. ч. в кондитерському цеху по вул. Берегівська об'їзна, 5 в м. Мукачеві: тип приладу обліку газу G-10 № 30165456 від 29.05.2013. Перелік та кількість газоспоживного обладнання у додатку №1 до договору не зазначено.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (споживач) 02.01.2013 укладено договір № ТП-ПРк-1300-14-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 10.1. договору строк дії договору встановлено з 01.01.2013р. до 31.12.2013 договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В додатку № 1 до договору № ТП-ПРк-1300-14-2013 від 02.01.2013 зазначено найменування газоспоживного обладнання, установленого на пунктах призначення, його кількість, номінальні витрати газу та тип приладу обліку газу, а саме зазначено, що в кондитерському цеху по вул. Берегівська об'їзна, 5 в м. Мукачеві встановлено котел Хотерм-70, хлібопекарську піч -55 (Полін) та газову плиту ПГ-4 - 1; номер приладу обліку газу 30165456 (повірка 29.05.13).

Дослідивши умови додатків №1 до договорів судом встановлено, що тип лічильника, його номер та дата, зазначені у додатку № 1 до договору № ТП-ПРк-1300-14-2013 від 02.01.2013, є тотожними типу лічильника, його номеру та даті, зазначеними у додатку № 1 до договору №П-ПРк-1300-н/2015.

Працівниками Мукачівського УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" 07.10.2015 проведено обстеження газоспоживного обладнання та приладів обліку газу за адресою: м. Мукачів, вул. Берегівська об'їзна, 5, за результатами якої складено акт, у якому зазначено, що за вказаною адресою ввімкнено прилади: HOTERM максимальною потужністю 70, ПГ-4 та POLIN піч. В акті також вказано про тип приладу обліку газу ВК G-10, його заводський номер (30165456) та номер пломби (58572339), цілісність якої не порушена.

Працівниками Мукачівського УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" 03.11.2015 року проведено повторне обстеження на вказаному об'єкті відповідача, за наслідками якого складено акт, в якому зазначено про самовільне встановлення газових приладів (котел HOTERM максимальною потужністю 70, ПГ-4 та POLIN піч), сумарна потужність яких перевищує типорозмір встановленого лічильника марки G-10 № 30165456. Потужність кожної одиниці газоспоживного обладнання зазначена наступна: котла Хотерм-70 - 8, 6 куб/год., хлібопекарської печі Полін - 8, 6 куб/год., газової плити ПГ- 4 - 1, 407 куб/год.

У зв'язку з виявленим порушенням позивачем на підставі п. 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618 (далі - Правила №618) здійснено перерахунок обсягу спожитого відповідачем газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин його роботи, за період з 07.10.15 по 03.11.15.

Відповідно до технічного розрахунку, проведеного позивачем, обсяг спожитого газу складає 10495,12 куб.м на суму 90350,70 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, як збитки.

Відповідно до п. 2.10 Правил № 618 за будь-яких перевірок, у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

Пунктом 5.13 Правил передбачено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Підпунктом 3.12.2 п. 3.12 Правил користування природним газом для юридичних осіб №1181 (далі - Правила №1181), чинних на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ.

Відповідно до п. 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил.

Враховуючи, що положення п.5.13, п.12.10 Правил №618, так і п.3.12 Правил №1181 не регулюють порядок здійснення перерахунку (донарахування) розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, у разі виявлення Постачальником здійснення споживачем відбору природного газу у зв'язку із самовільним встановленням газоспоживного обладнання, сумарна номінальна потужність якого перевищує діапазон обчислення встановленого на об'єкті лічильника газу, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про помилкове застосування позивачем вказаних положень при здійсненні розрахунку об'ємів спожитого відповідачем природного газу у разі самовільного встановлення газоспоживного обладнання.

Крім цього, відповідно пп. 3.12.5 п. 3.12 Правил користування природним газом для юридичних осіб перерахунок споживання/розподілу/транспортування природного газу здійснюється згідно з пп. 3.12.3, 3.12.4 Правил, а саме: виходячи з проектної номінальної потужності неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання), лише за умови наявності виявлених та документально підтверджених фактів втручання в роботу ЗВТ, що призвело до викривлення результатів вимірювань обсягу споживання/розподілу/транспортування газу.

В даному випадку, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт втручання відповідачем у роботу ЗВТ, що призвело до викривлення результатів вимірювань обсягу споживання/розподілу/транспортування газу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків.

Таким чином постанова Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 907/108/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 907/108/16 залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Вовк І.В. Могил С.К.