ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 910/12004/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівКостенко Т.Ф., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Піта-Хліб"на постанову від 12.08.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/12004/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Піта-Хліб"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"провизнання недійсним рішення За участю представників сторін:

Від позивача - Цурка Н.О. (дов. від 01.04.15)

Від відповідача - Козлов О.О. (дов. від 23.01.15)

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 28.10.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Костенко Т.Ф., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Піта-Хліб" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду Акта про порушення №39488 від 25.02.2015, оформленого протоколом №1056 від 09.04.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2015 (суддя Лиськов М.О.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у складі: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А., Чорної Л.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "СТ "Піта-Хліб" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, а також не встановленням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

ПАТ "Київенерго" у відзиві просить відмовити в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.05.1998 між ТОВ "СТ"Піта-Хліб" та ПАТ "Київенерго" укладений Договір № 208 (3510208) про електропостачання об'єктів, розташованих за адресами вул. Визволителів, 1 та вул. Бойченка, 17 у м. Києві.

25.02.2015 уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" проводилась перевірка дотримання Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 за №28 (далі - ПКЕЕ) на об'єкті по вул. Бойченка, 17, який належить ТОВ "СП "Піта-Хліб".

За результатами перевірки складено Акт порушення № 39488 від 25.02.2015, який підписаний трьома представниками ПАТ "Київенерго" та директором ТОВ "СП "Піта-Хліб" ОСОБА_10

Судами також встановлено, що керівник позивача брав участь у засіданні комісії постачальника електроенергії щодо розгляду Акту про порушення № 39488, про що є відмітка на протоколі засідання комісії, але відмовився від його підписання.

На засіданні комісії встановлено, що споживач (позивач) на об'єкті за адресою вул. Бойченка, 17 допустив порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, а саме здійснив самовільне підключення власних електроустановок до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електроенергії без порушення схеми прихованою проводкою.

Зауважень і заперечень на засіданні комісії позивач не заявляв, висновків, викладених у Акті про порушення, підчас засідання не спростовував, про що свідчить відсутність його відміток на протоколі засідання комісії.

29.04.2015 позивачем отримано у поштовому відділені зв'язку за місцезнаходженням рекомендоване відправлення відповідача з протоколом засідання комісії по розгляду Акта про порушення № 1056 від 09.04.2015, Розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актом 2, лист від 09.04.2015 за № 030/34- 1518 та копію Акта 2.

ТОВ "СП "Піта-Хліб" зазначаючи, що його директор ОСОБА_10 акт не підписував, про перевірку дотримання Правил користування електричною енергією на об'єкті по вул. Бойченка, 17 дізнався лише після її проведення, участі у складанні Акту про виявлене порушення не приймав, звернулось до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 за № 28, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі Актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Судами встановлено, що виявивши порушення, а саме, самовільне підключення електроустановок споживача до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електроенергії без порушення схеми обліку прихованою проводкою в присутності представника споживача було складено Акт про порушення № 39488 від 25.02.2015. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Розгляд Акта про порушення № 39488 від 25.02.2015 відбувався на Комісії з розгляду актів про порушення. Про засідання комісії споживач повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис представника в Акті про порушення № 39488 від 25.02.2015.

Протоколом № 1056 від 09.04.2015 комісія вирішила провести нарахування та зазначила, що до сплати за недораховану електроенергію підлягає 72 831 грн., 83 коп.

Як зазначалося вище, Акт № 39488 від 25.02.2015 було складено в присутності уповноваженої особи споживача, ОСОБА_10, про що свідчить запис в Акті та підпис представника споживача.

Згідно з п. 2.9 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, розраховується за формулою (2.7) Методики.

Відповідно до умов визначення кількості днів у періоді, за який має здійснюватись перерахунок за формулою 2.6. Методики, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки

Нарахування, в даному випадку, здійснювалось з дня складання Акту № 936 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, а саме з 16.09.2014 по 26.05.2015.

З огляду на викладене, суди обгрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Що стосується посилання касатора на наявність двох актів про порушення, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції досліджував ці питання і йому було надано належну правову оцінку.

Що стосується посилання касатора на те, що підпис представника позивача ОСОБА_10 підроблено, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про недійсність підпису ОСОБА_10

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Але призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду. Тим більше, що відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. А відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Піта-Хліб" залишити без задоволення.

Постанову від 12.08.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/12004/15 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Т. Костенко

О. Яценко