ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 904/5610/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Палія В.В., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДніпропетровської міської радина ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.16у справі№904/5610/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тулс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гід"третя особа1)Дніпропетровська міська рада, 2)Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської радипровизнання недійсним пункту договорута зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гід"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тулс"провизнання права власності на нерухоме майноза участюПрокуратури Дніпропетровської областіза участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,прокуратури(Онуфрієнко М.В., посв. від 04.11.15),третіх осібне з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.15 по справі №904/5610/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про визнання недійсним п.1.2 договору оренди нерухомого майна від 11.10.13 №4 та зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гід" про визнання права власності на ряд об'єктів нерухомого майна відмовлено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпропетровська міська рада звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила: відновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.15 у справі № 904/5610/15; відновити процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.15; апеляційну скаргу задовольнити, шляхом зміни рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.15, виклавши мотивувальну частину у наступній редакції: 5.1 абз.11 с.14 та абз.1 с.15 - "Зважаючи на те, що ТОВ "Гід" не доведено факт набуття права власності на зазначені вище торгівельні павільйони з підстав, що встановлені законом, беручи до уваги, що останнім не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, та враховуючи неможливість існування права власності на торгівельні павільйони до порушення провадження у справі, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у справі"; 5.2 мотивувальну частину рішення доповнити наступним абзацом: "З огляду на відсутність підстав для задоволення вимог щодо визнання за ТОВ "Гід" права власності на майно, яке є предметом спору, є необхідним скасувати ухвалу суду від 27.07.15 у частині задоволення клопотання ТОВ "Гід" про витребування доказів та зобов'язання Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради підготувати проекти розпоряджень міського голови про присвоєння адрес спірним об'єктам нерухомості на підставі наданих ТОВ "Гід" (код ЄДРПОУ 32236450) документів"; скасувати ухвалу господарського суду від 27.07.15 у справі №904/5610/15 у частині задоволення клопотання ТОВ "Гід" про витребування доказів та зобов'язання Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради підготувати проекти розпоряджень міського голови про присвоєння адрес спірним об'єктам нерухомості на підставі наданих ТОВ "Гід" (код ЄДРПОУ 32236450) документів; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В., судді Іванов О.Г., Кузнецова І.Л.) апеляційна скарга позивача повернута на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про відновлення цього строку не підлягає задоволенню, оскільки пропуск строку стався внаслідок безпідставного зволікання заявника з виконанням норм процесуального закону, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від їх добросовісності.

Не погоджуючись із ухвалою, третя особа-1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом ст.ст.53 93 94 ГПК України, при цьому стверджує, що апеляційною інстанцією перешкоджаючи розгляду спору по суті, не сприяючи відновленню порушених прав та інтересів сторін та ефективному судовому захисту, позбавлено скаржника права доступу до справедливого судового розгляду спору по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, 09.11.15 була оголошена вступна та резолютивна частина рішення у справі №904/5610/15 (а.с.211 т.1), а підписано повний текст рішення 19.11.16 (а.с.220 т.1).

Скаржник, звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження з мотивів отримання повного тексту рішення суду лише 01.12.15, після закінчення строку на апеляційне оскарження. Крім того, Дніпропетровська міська рада, аргументуючи клопотання, звернула увагу суду на те, що у період з 01.12.15 по 20.01.15 представник Ради ОСОБА_5 перебувала у черговій відпустці та на лікуванні.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк на звернення скаржником пропущений, а клопотання на його поновлення не заслуговує на увагу, оскільки судове рішення отримане скаржником 01.12.15, а вперше Рада звернулася з апеляційною скаргою 25.02.16, що вбачається із супровідного листа господарського суду Дніпропетровської області (а.с.77 т.2), тобто з пропуском строку для оскарження рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки апеляційної інстанції помилковими, а мотиви касаційної скарги обгрунтованими, зважаючи на таке.

За приписами ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього кодексу.

Скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою з пропуском строку на оскарження, заявивши клопотання про відновлення строку на подачу скарги.

Відмовляючи у відновленні пропущеного строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник мав можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.15 та ухвалу господарського суду від 27.07.15 і вона залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не знайшла.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Проте, у разі порушення стороною строку на апеляційне оскарження судового акту, враховуючи диспозитивність положень ч.1 ст.53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

При цьому, до кола поважності причин строку відноситься, зокрема, отримання заявником рішення місцевого суду після закінчення процесуальних строків для оскарження.

Зважаючи на те, що з повним тестом рішення місцевого суду, третя особа-1 мала можливість ознайомитися лише після закінчення строків на оскарження цього процесуального акта, що в свою чергу, унеможливило вчасне звернення до апеляційної інстанції, враховуючи диспозитивність норми ст.53 ГПК України та відсутності сприяння судом апеляційної інстанції доступу до незаангажованого правосуддя, висновок про відмову у прийнятті апеляційної скарги, поданої з порушенням строку на її подання, не можна визнати переконливими та обґрунтованими.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не правомірно повернув апеляційну скаргу відповідача, а тому ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.16 підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.16 у справі №904/5610/15 скасувати.

Справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді В. В. Палій

В. І. Студенець