ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 902/147/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової М.В., Рогач Л.І.,розглянувши касаційну скаргуКвартирно-експлуатаційного відділу м. Вінницяна постанову від 20.07.2016 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№902/147/16 господарського суду Вінницької областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця 1. 60 будинок офіцерів, 2. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил Українипровизнання продовженим договору оренди нерухомого майна

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_4

Від відповідача - Пастухова Т.В. (дов. від 12.01.16)

Від 3-х осіб - 1) не з'явились

2) Барда С.Ю. (дов. від 20.01.16)

У зв'язку зі звільненням суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6. з посади судді, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Данилова М.В., Рогач Л.І. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016 р.).

ВСТАНОВИЛА:

ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна №7/2012 від 17 серпня 2012 року, укладеного між КЕВ м. Вінниці та ФОП ОСОБА_4, предметом якого є технічний майданчик, загальною площею 583,6 м2, військового містечка АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.06.2016 (суддя (Маслій І.В.) позов задоволено, визнано договір оренди військового нерухомого майна №7/2012 від 17.08.2012, укладений між КЕВ м.Вінниці та ФОП ОСОБА_4, предметом якого є технічний майданчик, загальною площею 583,6 м2, військового містечка АДРЕСА_1 продовженим на той самий строк і на тих саме умовах. Рішення прийнято на підставі ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Постановою колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 у складі: Дужич С.П., Мамченко Ю.А., Саврій В.А. рішення господарського суду залишено без змін.

КЕВ м.Вінниці у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, а також тим, що лист від 30.09.2015 за №303/1/6/ Головного КЕУ Збройних Сил України (яким у висновку щодо можливості продовження договору оренди №7/2012 від 17.08.2012, зазначено умову щодо обов'язкового погодження питання продовження даного договору з начальником АДРЕСА_1) є обов'язковим для виконання начальником КЕВ м.Вінниці.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2012 між КЕВ м. Вінниці (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір №7/2012 оренди нерухомого військового майна, розташованого у Вінницькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв на строк 2 роки, 11 місяців та 15 днів включно (п.10.1 договору), в платне користування нерухоме військове майно - технічний майданчик площею 583,6 м2 у військовому містечку №25, що знаходиться на балансі КЕВ м. Вінниця, розташований на АДРЕСА_1 вартістю, на 07 травня 2012 року, 335 688,00 грн., під розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи, з орендною платою на рівні 2 280,00 грн.

Пунктом 10.4 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк за місяць до закінчення строку оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено.

17.08.2012 за актом приймання-передачі нерухомого військового майна орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду технічний майданчик, що на АДРЕСА_1, площею 583,6 м2.

05.05.2015, за 3 місяці до закінчення терміну дії договору оренди, ОСОБА_4 надіслала до КЕВ м. Вінниці заяву з проханням продовжити термін дії договору оренди №7/2012 нерухомого військового майна від 17.08.2012.

30.09.2015, листом №303/1/6/ Головне КЕУ Збройних Сил України, у висновку щодо можливості продовження договору оренди №7/2012 від 17 серпня 2012 року, зазначило умову щодо обов'язкового погодження питання продовження даного договору з начальником АДРЕСА_1.

27.10.2015, КЕВ м.Вінниця звернулося до 60 будинку офіцерів щодо погодження питання продовження строку дії договору оренди.

10.11.2015, листом №241, 60 будинок офіцерів повідомив КЕВ м.Вінниця про відмову в продовженні дії договору №7/2012.

20.11.2015 і 22.12.2015 КЕВ м. Вінниця знову звернулося до 60 будинку офіцерів, проте, листами від 21.12.2015 та від 11.01.2016 останнє відмовило у погодженні питання продовження дії договору №7/2012.

10.02.2016, КЕВ м. Вінниці надіслало позивачу лист №565 з повідомленням про те, що, термін дії договору продовжено не буде.

ФОП ОСОБА_4, посилаючись на положення Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" звернулась до господарського суду з даним позовом про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна.

Колегія суддів зазначає, що частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати майно у користування за плату на певний строк.

За приписами частин 1 та 2 статті 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до статті 777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до п.10.4. договору №7/2012 від 17.08.2012, у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк за місяць до закінчення строку оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено.

Господарськими судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача із заявою про припинення дії договору оренди, а також відсутні докази, що відповідач, як орендодавець, не маючи наміру продовжувати дію договору, в порядку ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і ст. 764 ЦК України, висловив свої заперечення позивачу протягом одного місяця по завершенню дії договору, тобто до 01 вересня 2015 року.

Натомість, судами встановлено, що за 3 місяці до закінчення терміну дії договору оренди - 05.05.2015, ФОП ОСОБА_4 надіслала до КЕВ м.Вінниці своє клопотання на продовження терміну дії договору оренди №7/2012, а КЕВ м.Вінниці лише 10.02.2016, тобто більше як за 5 місяців після закінчення терміну дії договору, повідомило позивача те, що термін дії договору продовжено не буде.

Крім того, орендар продовжує оплачувати рахунки надіслані КЕВ м. Вінниці за орендну плату та комунальні платежі, а відповідач їх приймає без будь-яких претензій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позову про продовження договору оренди на той же термін і на тих же умовах.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця залишити без задоволення.

Постанову від 20.07.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі №902/147/16 господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

Л. Рогач