ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 62/84 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової М.В., Дроботової Т.Б.,розглянувши касаційну скаргуТОВ "Капітальні інвестиції"на за заявоюпостанову від 22.06.2016 Київського апеляційного господарського суду (на ухвалу від 17.05.2016 господарського суду міста Києва) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинамиу справі№62/84 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПАТ "Укрпрофтур", ТОВ "Капітальні інвестиції" Федерація професійних спілок Українипровизнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - 1) Конограй Н.В. (дов. від 29.01.16)

2) Нечитайло Т.В. (дов. від 18.04.16)

Від Генеральної прокуратури України - Хорс К.Б.

У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_13 з посади судді, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Данилова М.В., Дроботова Т.Б. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016 р.).

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції" про:

- визнання недійсним з моменту укладення підписаного 24.11.2004 між Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції" договору купівлі-продажу майнового комплексу загальною площею 2115,6 кв.м, вартістю 2087500грн., розташованого за адресою: м.Київ, пр.Перемоги, 150;

- визнання за державою в особі позивача права власності на майновий комплекс загальною площею 2115,6 кв.м, вартістю 2087500грн., розташований за адресою: м.Київ, пр.Перемоги, 150;

- витребування у власність держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача 2 майнового комплексу загальною площею 2115,6 кв.м, вартістю 2087500 грн., розташованого за адресою: м.Київ, пр.Перемоги, 150.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2011 (суддя Любченко М.О.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Рішення суду мотивоване тим, що оскільки зазначене майно є державною власністю, у ПАТ "Укрпрофтур" відсутні повноваження власника майнового комплексу. Недодержання вимог щодо відчуження майна, що знаходиться у державній власності, а саме неотримання згоди від Фонду державного майна України, свідчить про порушення позивачем 1 процедури відчуження вказаного об'єкту ТОВ "Капітальні інвестиції", в наслідок чого договір купівлі-продажу майнового комплексу від 24.11.2004, укладений між ПАТ "Укрпрофтур" та ТОВ "Капітальні інвестиції" суперечить вимогам чинного на момент його укладення законодавства.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 у складі: Зеленіна В.О., Синиці О.Ф., Шевченка Е.О. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

Вищий господарський суд України постановою від 20.05.2014 залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013.

Верховний Суд України постановою від 28.10.2014 відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Капітальні інвестиції" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 травня 2014 року у справі № 62/84.

У квітні 2016 року ТОВ "Капітальні інвестиції" звернулось до суду із заявою про перегляд рішення від 04.11.2011 за нововиявленими обставинами.

В якості нововиявленої обставини заявник вказує на отримані від Центрального державного архіву вищих органів влади та управління Державної архівної служби України копії документів, які містять інформацію про те, з яких саме джерел здійснювалось фінансування будівництва придбаного ним майнового комплексу, а саме, що фінансування будівництва майнового комплексу - бази "Святошино" здійснювалось Київською обласною радою по туризму та екскурсіям за рахунок коштів українських профспілок, а також за рахунок залучених нецентралізованих коштів.

Заявник вважає, що вищенаведені обставини спростовують доводи, покладені в основу рішення від 04.11.2011 про те, що спірний майновий комплекс належав державі/ загальносоюзним організаціям.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2016 (суддя Маринченко Я.В.) відмовлено ТОВ "Капітальні інвестиції" у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2011 за нововиявленими обставинами. Ухвала мотивована тим, що подані заявником документи не є нововиявленими обставинами, а фактично є новими доказами у справі.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у складі: Мальченко А.О., Жук Г.А., Дикунської С.Я. ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Капітальні інвестиції" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу передати для нового розгляду заяви касатора про перегляд рішення від 04.11.2011 за нововиявленими обставинами. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.112 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ "Укрпрофтур", ТОВ "Капітальні інвестиції" про визнання недійсним договору від 24.11.2004 купівлі-продажу майнового комплексу - туристичної бази "Святошино", визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майновий комплекс загальною площею 2 115,6 кв.м, вартістю 2 087 500,00грн. та витребування вказаного майнового комплексу з незаконного володіння ТОВ "Капітальні інвестиції" у власність держави в особі позивача.

Господарські суди, задовольняючи позов, виходили з наступного.

Постановою Центрального виконавчого комітету СРСР "Про ліквідацію Всесоюзного товариства пролетарського туризму та екскурсій" від 17 квітня 1936 року на Всесоюзну центральну раду професійних спілок (ВЦРПС) та її організації покладено керівництво роботою в галузі туризму, що стало підставою для створення мережі туристично-екскурсійних закладів профспілок, які в Українській PCP перебували у складі Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, підпорядкованої Укрпрофраді.

Постановою Президії ВЦРПС від 20 липня 1962 року центральні, республіканські, крайові та обласні туристично-екскурсійні управління реорганізовано в Центральну, республіканські, крайові та обласні ради по туризму.

Постановою Президії Центральної ради по туризму та екскурсіях "Про створення туристичної бази "Святошино" від 1 квітня 1981 року встановлено, що в зв'язку із закінченням будівництва вирішено створити з 1 лютого 1981 року туристичну базу сезонної дії з їдальнею "Святошино" із підпорядкуванням Київській обласній раді по туризму та екскурсіях.

23 серпня 1991 року Президією ради Федерації незалежних профспілок України прийнято постанову "Про створення Акціонерного товариства "Укрпрофтур" № П-7-7, згідно якої з метою радикальної перебудови управління туризмом профспілок, приведення господарського механізму у відповідність ринковим відносинам вирішено вважати доцільним створення на базі туристсько- екскурсійних підприємств, об'єднань і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях Республіканського акціонерного товариства "Укрпрофтур".

4 жовтня 1991 року між радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України підписано установчий договір про створення акціонерного товариства "Укрпрофтур". Одночасно, 4 жовтня 1991 року, підписано статут Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

За змістом п. 1.1 зазначеного статуту Українське акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" створювалося з метою організації та надання громадянам, у тому числі іноземним, комплексних туристично-екскурсійних та інших послуг, ефективного використання матеріальної бази, будівництва нових і реконструкції існуючих туристичних об'єктів, прискорення формування нових економічних засад туризму та екскурсій.

Згідно з п. 1.2, п. 2.1 статуту засновниками та учасниками новоствореної юридичної особи є рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України.

Пунктом 1.8 статуту передбачено, що новостворена юридична особа є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях.

Для забезпечення діяльності юридичної особи створюється фонд у розмірі 391 206 тис. рублів шляхом передання радою Федерації незалежних профспілок України у власність акціонерному товариству капіталу в розмірі вартості основних фондів та оборотних засобів туристично - екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок України в сумі 381 206 тис. рублів. Одночасно внеском Фонду соціального страхування України є 10 млн рублів (п. 3.1 статуту).

До статутного фонду Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" Федерацією незалежних профспілок України було передано, зокрема, туристичну базу "Святошино", розташовану за адресою: м.Київ, пр-т Перемоги, 150.

24 травня 2004 року ЗАТ "Укрпрофтур" Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого майновий комплекс площею 2 115,6 кв. м, розташований за адресою: м.Київ, пр-т Перемоги, 150, належить відповідачеві.

До майнового комплексу входять: їдальня, літ. А, площею 889,4 кв. м; літній будиночок, літ. С, площею 110,4 кв. м; літній будиночок, літ. С', площею 110,4 кв. м; літній будиночок, літ. С", площею 110,4 кв. м; літній будиночок, літ. С'", площею 110,4 кв. м; літній будиночок, літ. Т, площею 81,6 кв. м; літній будиночок, літ. Т', площею 81,6 кв. м; літній будиночок, літ. Т", площею 81,6 кв. м; літній будиночок, літ. Т'", площею 81,6 кв. м; літній будиночок, літ. Ф, площею 54,5 кв. м; літній будиночок, літ. Ф', площею 53,7 кв. м; літній будиночок, літ. X, площею 28,5 кв. м; літній будиночок, літ. Ц, площею 28,20 кв. м; літній будиночок, літ. Ч, площею 28,20 кв. м; душові та павільйон, літ. П, площею 134,6 кв. м; вбиральня, літ. І, площею 63,8 кв. м; сміттєзбірник, літ. К, площею 21,6 кв. м; трансформаторна підстанція, літ. И, площею 45,1 кв. м

24 листопада 2004 року між ЗAT "Укрпрофтур" (продавець) і ТОВ "Капітальні інвестиції" (покупець) укладено договір купівлі - продажу майнового комплексу, за яким продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 150, загальною площею 2115,6 кв. м, що складається із зазначених вище об'єктів.

За змістом пункту 2.1 договору від 24 листопада 2004 року продаж об'єкту здійснюється за договірною ціною, що становить 2 087 500 грн. Покупець також сплачує податок на додану варість - 20% у сумі 417 500 грн. Загальна вартість об'єкта з урахуванням ПДВ становить 2 505 000 грн.

Згідно з пунктом 3.1 договору продавець зобов'язується протягом п'яти календарних днів із моменту повної сплати ціни продажу об'єкта та компенсацій витрат, зазначених у п. 2.3 цього договору, передати майно покупцю за актом приймання-передачі, а також надати йому документи, що є у продавця.

7 грудня 2004 року між відповідачами складено та підписано акт приймання-передачі майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 150.

Судами також встановлено, що Постановою Верховної Ради Української PCP "Про захист суверенних прав власності Української PCP" від 29 листопада 1990 року № 506 на території республіки введено мораторій на будь - які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української PCP про роздержавлення майна.

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Одночасно, Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30 серпня 1991 року № 1452-ХІІ визнано недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української PCP "Про захист суверенних прав власності Української PCP" від 29 листопада 1990 року № 506.

З огляду на історію створення спірного майна (рішення про створення туристичної бази "Святошино" було прийнято організацією загальносоюзного рівня), історію реорганізації ПАТ "Укрпрофтур" (Українське акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях і створено на базі майна засновників Федерації професійних спілок України, яка є правонаступником ради Федерації незалежних профспілок України, Української республіканської Ради профспілок та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності), та беручи до уваги наведені нормативні акти стосовно права власності держави Україна після розпаду СРСР, право власності на спірний об'єкт набула держава Україна.

Передача спірного майнового комплексу у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду СРСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Водночас профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Спірний об'єкт належить до майнових комплексів громадської організації колишнього СРСР, розташованих на території України.

Тобто, на момент створення Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згодою власника.

Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, передані тимчасово Фонду державного майна України.

За змістом постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР" від 4 лютого 1994 року тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, тому суди дійшли висновку, що правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб) відсутні.

За приписами статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Дана стаття визначає вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Новововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

ТОВ "Капітальні інвестиції" звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення суду першої інстанції від 04.11.2011 за нововиявленими обставинами, посилаючись на отримання ним 17.03.2016 з Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України копій документів, які свідчать про те, що фінансування будівництва спірного майнового комплексу здійснювалося Київською обласною радою по туризму та екскурсіям господарським способом за рахунок коштів українських профспілок, а також за рахунок залучених нецентралізованих коштів.

Зокрема, заявник надав копію аркушу 19,20 справи 1328, опису 1, фонду 5079 ЦДАВО України - "титул вновь начинаемой стройки автотурбаза "Святошино"; копію 54 аркушу справи 670, опису 1, фонду 5079 ЦДАВО України - "титульный список на строительство туристических объектов за счет нецентрализованных источников финансирования"; копію 15 аркушу справи 1170, опису 1, фонду 5079 ЦДАВО України - "титульный список на строительство туристических объектов за счет нецентрализованных источников финансирования на 1977 год"; копію 7-9 аркушу справи 812, опису 1, фонду 5079 ЦДАВО України - "уточненный титульный список на строительство туристических объектов на 1973 год, осуществляемого по нецентрализованным источникам финансирования"; копію 59 аркушу, 59 зв., 60, 60 зв., 61., 61 зв., 62 справи №1412, опису 1, фонду 5079 ЦДАВО України - "Акт государственной приемки здания/сооружения 1-ой очереди линейной турбазы "Святошино", г.Киев, 15 км трассы Киев-Житомир".

Разом з тим, в основу рішення від 14.11.2011 господарського суду м.Києва покладено факт порушення чинного на момент укладення договору купівлі-продажу законодавства щодо відчуження майнового комплексу, що знаходиться у державній власності, без отримання згоди від Фонду державного майна України та з урахуванням положень Постанови Верховної Ради Української PCP "Про захист суверенних прав власності Української PCP" від 29 листопада 1990 року № 506, якими введено мораторій на будь - які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української PCP про роздержавлення майна, Закону України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", якими визначено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Крім того, судами встановлено, що надані заявником документи датовані 1970-1980 роками, тобто вони існували на час винесення рішення і могли бути отримані заявником та надані суду першої інстанції. У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ТОВ "Капітальні інвестиції" не навело жодних поважних та об'єктивних причин неможливості отримання таких документів на час розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими, обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що подані ТОВ "Капітальні інвестиції" документи не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 ГПК України, а фактично є новими доказами у справі, що існували на час винесення судового рішення та які заявник не був позбавлений можливості своєчасно отримати і надати суду для дослідження до винесення судового рішення.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Капітальні інвестиції" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ТОВ "Капітальні інвестиції" залишити без задоволення.

Постанову від 22.06.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі №62/84 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

Т. Дроботова