ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 925/465/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М.,суддівАкулової Н.В., Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Перше Травня" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015у справі№ 925/465/15 господарського суду Черкаської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Перше Травня" простягнення 133 236 099,73 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Кошова Ю.П., дов. № 209 віл 12.03.2015

- відповідача: Котьол О.В., дов. б/н від 21.04.2013

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 у справі № 925/465/15 (суддя Потапенко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 (у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б.), задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Перше Травня", стягнуто з ТОВ "ПФ "Перше Травня" на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 100 000 000,00 грн простроченої заборгованості по кредиту, 22 574 520,55 грн заборгованості за відсотками, 4 219 178,08 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 566 547,03 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 512 756,26 грн заборговавності по 3% річних, 4 648 386,92 грн інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 714 710,89 грн інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, ТОВ "ПФ "Перше Травня" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 34 36 41 43 ГПК України, Положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України івд 21.01.2004 № 22, просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 925/465/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Також скаржник просить зупинити виконання рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 925/465/15 до закінчення касаційного провадження у справі.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Від ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшло заперечення на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.09.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М, суддів Акулової Н.В., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі №925/465/15.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (як кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ Перше Травня" (як позичальником) був укладений кредитний договір № 153-2013, за умовами п.п. 1.1, 1.3, 1.4 якого кредитор надає позичальнику кредит у формі поновленої кредитної лінії з лімітом 100 000 000 грн, а позичальник зобов'язувався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісію, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені договором. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 26 листопада 2014 року включно. Кредит надається позичальнику на ведення поточної діяльності.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.4 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом 24,5% річних. Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Згідно з п. 14.4 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми прострочення платежу за кожен календарний день прострочення.

До кредитного договору № 153-2013 від 27.11.2013 вносились зміни, відповідно до яких нараховані позичальнику проценти сплачуються наступним чином: за договором від 15.01.2014 за період з 01.12.2014 по 31.12.2013 до 15.02.2014, за договором від 17.02.2014 за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 до 15.03.2014, за договором 16.06.2014 за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 до 15.07.2014, за договором від 16.12.2013 проценти нараховані по 30.11.2013 сплачуються до 15.01.2014, за договором від 17.03.2014 проценти нараховані по 28.02.2014 сплачуються до 15.04.2014, за договором від 15.04.2014 проценти нараховані по 31.03.2014 сплачуються у строк до 15.05.2014, за договором від 15.05.2014 проценти нараховані по 30.04.2014 сплачуються до 15.06.2014, за договором від 15.07.2014 проценти нараховані по 30.06.2014 сплачує до 15.08.2014.

12.08.2014 між сторонами кредитного договору був укладений договір про внесення змін, пункт 1.2 якого виклали у наступній редакції: з 27.11.2013 по 31.08.2014 - 24,5 % річних; з 01.09.2014 - 16,10% річних.

Також між сторонами кредитного договору були укладені договори про внесення змін до кредитного договору, за умовами яких проценти нараховані позичальнику: за договором від 15.08.2014 - нараховані по 31.07.2014 сплачуються до 15.09.2014, за договором від 15.09.2014 - нараховані по 31.08.2014 сплачуються до 15.10.2014, за договором від 15.10.2014 - нараховані по 30.09.2014 сплачуються до 15.11.2014, за договором від 31.10.2014 нараховані по 31.10.2014 сплачуються до 15.12.2014.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.11.2013 ТОВ "ПФ "Перше Травня" звернулося до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" із заявкою на отримання коштів в сумі 100 000 000, 00 грн шляхом перерахування коштів на поточні рахунки контрагентів.

На виконання умов кредитного договору та заявки банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 100 000 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 1162377 від 27.11.2013, у призначенні платежу якого зазначено: надання кредиту ТОВ "ПФ Перше Травня" відповідно до кредитного договору № 153-2013 від 27.11.2013, а також виписками по рахунку ТОВ "ПФ "Перше Травня".

Відповідач частково виконав умови кредитного договору щодо сплати процентів, здійснених 25.12.213 в сумі 268 493,15 грн та 23.01.2014 в сумі 2 080 821,92 грн.

У зв'язку з невиконанням позичальником належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором банк направив боржнику вимогу № 31/2-965 від 29.01.2015 про погашення заборгованості перед банком в розмірі 133 236 099, 73 грн у тридцятиденний строк з дня отримання зазначеної вимоги, яка була залишена без відповіді і задоволення.

03.03.2015 на адресу банку від ТОВ "ПФ "Перше Травня" за підписом директора ОСОБА_7 надійшов лист, в якому директор просить не звертатися до суду, розглянути можливість внесення змін до кредитних договорів № 144-2013 від 06.11.2013 та № 153-2013 від 27.11.2013 щодо строку дії кредитного договору, процентної ставки та графіку погашення заборгованості по кредиту. Також позичальник зобов'язувався сплатити проценти за кредитним договором № 153-2013 від 27.11.2013 в розмірі 94 794, 52 грн.

Разом з тим, заборгованість ТОВ "ПФ "Перше Травня" перед банком за кредитним договором № 153-2013 від 27.11.2013 станом на 20.01.2015 склала 100 000 000,00 грн за кредитом, 22 574 520,55 грн за відсотками за користування кредитом, внаслідок чого банком було нараховано 4 219 178,08 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 566 547,03 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 512 756,26 грн трьох відсотків річних, 4 648 386,92 грн інфляційних за несвоєчасне погашення кредиту, 714 710,89 грн інфляційних за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 16, 525, 526, 530, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ "ПФ "Перше Травня" на користь "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 100 000 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 22 574 520,55 грн заборгованості за відсотками, 4 219 178,08 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 566 547,03 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 512 756,26 грн 3% річних, 4 648 386,92 грн інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 714 710,89 грн інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються до уваги доводи скаржника щодо необхідності призначення у справі судової економічної експертизи, оскільки призначення судової експертизи здійснюється судом для вирішення питань, що потребують спеціальних знань, однак в даному випадку судом самостійно перевірено правильність нарахування позивачем сум відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних збитків, а відповідачем не обґрунтовано, з яких підстав він не погоджується з даними розрахунками.

Також є безпідставними посилання скаржника на відсутність оригіналу кредитного договору № 153-2013 від 27.11.2013 та додаткових угод до нього, оскільки зазначені документи були витребувані у банку слідчим відділом Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 925/465/15.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Перше Травня" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 у справі №925/465/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.Р. Шевчук