ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 917/171/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С", м. Полтава,

на рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.2015

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015

зі справи № 917/171/15

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Полтава,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С" (далі - Товариство)

про стягнення 136 000 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Новицького М.З.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства 68 000 грн. штрафу та 68 000 грн. пені внаслідок прострочення сплати штрафу на підставі рішення адміністративної колегії позивача від 12.03.2013 № 02/25-рш (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.2015 (суддя Бунякіна Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий суддя, судді Пушай В.І., Гребенюк Н.В.), позов задоволено повністю.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 56, 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано обов'язковістю для виконання чинного Рішення АМК, яке у встановленому порядку не скасовано та недійсним не визнано, а також правомірністю нарахування позивачем пені.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Рішення АМК одержано Товариством 15.03.2013 та оскаржено ним у судовому порядку у встановлений законом строк;

- рішенням господарського суду Полтавської області від 18.07.2014 зі справи № 917/856/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014, визнано недійсним та скасовано пункт 1 Рішення АМК щодо визнання дій Товариства антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів тендеру, та пункт 2 цього рішення в частині накладення на Товариство 68 000 грн. штрафу;

- постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2015 зі справи № 917/856/13 зазначені рішення місцевого суду від 18.07.2014 та постанову апеляційного суду від 27.10.2014 скасовано та в задоволенні позову Товариства стосовно визнання недійсним Рішення АМК відмовлено; зазначене судове рішення набрало законної сили;

- за станом на 31.01.2015 (звернення Відділення з даним позовом) штраф Товариством не сплачено;

- Відділенням нараховано 110 160 грн. пені за періоди: з 19.07.2014 по 28.08.2014 (41 день, з моменту оголошення названого рішення місцевого суду зі справи № 917/856/13 і до винесення апеляційним судом ухвали про прийняття відповідної апеляційної скарги Відділення); з 28.10.2014 по 22.12.2014 (56 днів, з прийняття згаданої постанови апеляційного суду зі справи до винесення касаційною інстанцією ухвали про прийняття відповідної касаційної скарги Відділення); з 21.01.2015 по 31.01.2015 (11 днів, проміжок часу від прийняття 20.01.2015 постанови Вищим господарським судом України зі справи № 917/856/13 до звернення Відділення до суду з даним позовом);

- позивачем з урахуванням вимог закону максимальний розмір пені до стягнення обмежено розміром штрафу - 68 000 грн.

Частиною третьою статті 56 Закону № 2210 передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

За приписами частини четвертої статті 60 Закону № 2210 порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Місцевий та апеляційний господарські суди у прийнятті оскаржуваних судових рішень виходили з: обов'язковості виконання чинного Рішення АМК; невиконання Товариством обов'язку зі сплати штрафу; правомірності нарахування позивачем пені за періоди, коли апеляційний та касаційний перегляди Рішення АМК відповідним господарським судом не здійснювалися.

Водночас попередні судові інстанції не дали належної оцінки встановленим ними фактичним обставинам та помилково залишили поза увагою відсутність у відповідача обов'язку зі сплати штрафу (а відповідно - і безпідставність нарахування пені) в період з 19.07.2014 по 28.08.2014 та з 28.10.2014 по 22.12.2014 через наявність рішення господарського суду Полтавської області від 18.07.2014 зі справи № 917/856/13, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014, стосовно визнання Рішення АМК щодо Товариства недійсним.

Отже, з огляду на наведене та з урахуванням визначених Відділенням підстав даного позову (зокрема, стосовно періодів нарахування пені) обґрунтованим є задоволення даного позову лише в частині стягнення 68 000 грн. штрафу та 11 220 грн. пені (11 днів - з 21.01.2015 по 31.01.2015).

Відповідному перерозподілу підлягають і судові витрати (суми судового збору) зі справи з урахуванням того, що: за подання позову з Товариства стягнуто 1 827 грн. (мінімальний розмір); за подання апеляційної скарги Товариством платіжним дорученням від 03.04.2015 № 1173 сплачено 1 360 грн.; з касаційної скарги Товариством платіжним дорученням від 12.06.2015 № 1488 сплачено 1 904 грн. (розмір переплати становить 544 грн.).

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України підлягають частковому скасуванню внаслідок їх прийняття із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 зі справи № 917/171/15 скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С" 56 780 (п'ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят) грн. пені та в задоволенні позову в цій частині відмовити.

3. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 зі справи № 917/171/15 (стосовно стягнення 68 000 грн. штрафу та 11 220 грн. пені) залишити без змін.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Архікад-С" з державного бюджету України 544 (п'ятсот сорок чотири) грн. надмірно сплаченого судового збору.

5. Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С" 446 (чотириста сорок шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 446 (чотириста сорок шість) грн. 50 коп. судового збору з касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Полтавської області.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій