ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 910/5933/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Гоголь Т.Г.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро Українина постановувід 22.06.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/5933/15-г господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро Українипровідшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України, про стягнення грошових коштів в розмірі 22 669,68 грн., посилаючись на те, що із визнанням банкрутом ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", на підставі статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, право вимоги якої у останнього виникло на підставі укладення договору факторингу від 26.09.2012р. №2/26-09/2012.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на те, що позивачем передчасно подано позов до суду, у зв'язку з не затвердженням ліквідаційного балансу в ліквідаційній процедурі ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2015 р. (суддя І.І. Борисенко) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Маркс.Капітал" 22 669, 68 грн. заборгованості та 1 827, 00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" визнано банкрутом через відсутність активів підприємства та не в змозі самостійно погасити заборгованість зі сплати страхового відшкодування, існують підстави для відшкодування МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відповідної заборгованості.

За апеляційною скаргою відповідача (судді: С.О. Алданова, С.Я. Дикунська, Н.М. Коршун), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 22.06.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

МТСБУ подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Викладені у касаційній скарзі вимоги МТСБУ обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення договору факторингу від 26.09.2012 № 2/26-09/2012, приписи статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського процесуального кодексу України, статей 41, 46, 87 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункту 20.3 статті 20 та пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та окремі роз'яснення пленуму Верховного Суду України, зазначаючи про недоведеність належними і допустимими доказами обставин відсутності майна у Страхової компанії та передчасність пред'явлення Товариством даного позову до МТСБУ.

У відзиві на касаційну скарну ТОВ "Маркс.Капітал" просило залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2015 року - без змін. Викладені у відзиві доводи Товариство обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України і судової практики розгляду аналогічних спорів.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається с матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 02.02.2012 р. в м. Києві на перехресті вулиць Шовковичної та Інститутської за участю автомобілів «ВАЗ21099», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 та «КІА», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 (власник автомобіля ОСОБА_7.), сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2012 р. №3-1154/12 (пр. 3-1179/12), дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України та статті 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Вказаною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 340,00 грн. (том 1 а.с.120).

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу №В1074 від 23.02.2012 року, загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «КІА», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, становить 29587,10 грн. без ПДВ, з урахуванням вартості фізичного зносу деталей (том 1 а.с.123-126).

Відповідно до розрахунку розміру страхового відшкодування, здійсненого на підставі страхового акта №08-12/0007, сума страхового відшкодування становить 22669,68 грн.

26.09.2012 року ОСОБА_7 (цедент) уклав з Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_8 (цесіонарій) договір про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає, цесіонарію усі права вимоги, що виникли у цедента, у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "ВАЗ 21099", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.05.2011р., номер полісу АА2067862, в страховій компанії ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" (том 1 а.с.78-79).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 внаслідок укладення цього договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках.

26.09.2012 року ФОП ОСОБА_8 (надалі - Клієнт) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (надалі - Фактор) Договір факторингу №2/26-09/2012, відповідно до пункту 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Клієнт передав Фактору, а Фактор прийняв і зобов'язався оплатити Клієнтові усі права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 26 вересня 2012 року (надалі - Договір факторингу) (том 1 а.с.74-77).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору факторингу Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов'язаннях, що виникли з вищезазначеного Договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Характеристика прав, переданих Фактору Клієнтом за цим Договором становить - загальна сума боргу 22 669,68 грн.

З огляду на вищезазначене, Позивач набув право вимоги, що виникло у ОСОБА_7 до ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "ВАЗ 21099", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.05.2011р., номер полісу АА2067862 (1), в страховій компанії ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року у справі № 5011-46/12625-2012 затверджено реєстр кредиторів Страхової компанії та визнано грошові вимоги Товариства за Договором факторингу.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. по справі № 5011-46/12625-2012 Приватне акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Задовольняючи на підставі положень статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позов господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги до МТСБУ є правомірними та обґрунтованими, оскільки наявність заборгованості Страхової компанії, яка є учасником МТСБУ, перед ТОВ "Маркс.Капітал" підтверджується матеріалами справи, у неї недостатньо коштів та майна для виконання своїх зобов'язань, у зв'язку із чим її визнано банкрутом.

За встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками господарських судів попередніх інстанцій про доведеність обставин наявності заборгованості Страхової компанії перед Товариством на спірну суму. Разом із тим висновок судів про те, що у неї недостатньо коштів та майна для її погашення, у зв'язку з чим ця заборгованість підлягає стягненню з МТСБУ відповідно до статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" колегія суддів вважає передчасним і такими, що не відповідає в повній мірі обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року у справі № 5011-46/12625-2012 Страхову компанію визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, тоді як, ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року у вказаній справі було визнано грошові вимоги Товариства до Страхової компанії за Договором факторингу.

Згідно з підпунктом "ґ" пункту 4.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій щодо встановлення факту відсутності у боржника активів зроблено на момент визнання Страхової компанії банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, без з'ясування обставин та/або ліквідації Страхової компанії та без дослідження належних і допустимих в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, що свідчать про невідповідність таких висновків наведеним положенням Закону та їх передчасність.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі №910/5933/15-г та рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Т. Гоголь