Постанова ВГСУ від 29.09.2015 року у справі №910/13288/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 910/13288/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Архіпов О.Ю. - дов. від 29.12.14, відповідача: Гальченко Р.О. - дов. від 18.05.15, Воєвода В.О. - дов. від 14.10.14,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.07.15у справі№ 910/13288/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр"

простягнення 59839033,17 грн. У судовому засіданні 24.09.15 оголошувалася перерва до 29.09.15.

Приватне акціонерне товариство "Технологічна аграрна компанія об'єднана" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" про стягнення з нього 8470000 грн. передоплати, 39936050 грн. пені, 656330,85 грн. - 3% річних, 6119970,72 грн. інфляційних втрат, 4656681,60 грн. відсотків за користування чужими коштами. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору № 5-211211/н від 21.12.11 щодо поставки позивачеві продукції, визначеної договором.

Водночас, Приватне акціонерне товариство "Технологічна аграрна компанія об'єднана" подало до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову. Позивач посилався на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань зі сплати спірних коштів; що стягувана сума є значною; що за відповідачем рахується значна заборгованість перед іншими контрагентами; що існує ймовірність відчуження відповідачем належного йому майна та виведення грошових коштів; що незабезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у справі. При цьому, позивач посилався на приписи статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.15 (суддя Зеленіна Н.І.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 59839033,17 грн., які знаходяться на рахунках, відкритих у банківських установах та на будь-яких інших рахунках, котрі будуть виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали суду про забезпечення позову. Суд виходив з того, що заявлені позивачем заходи до забезпечення заходи є адекватними позовним вимогам; що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у цій справі та керувався приписами статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.15 (судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Тищенко О.В.) перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр", яке просить скасувати ухвалу та постанову у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 42, 43, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та не погоджується з висновком судів про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. Скаржник вважає, що позивачем не обґрунтовано причини звернення із заявою про забезпечення позову та не доведено існування виняткових обставин, з якими пов'язується можливість застосування заходів забезпечення позову.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судами та підтверджено матеріалами справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" про стягнення 59839033,17 грн. (які складаються з передоплати, пені, 3% річних, інфляційних втрат і відсотків за користування чужими коштами). Позивачем, разом з подачею позову, на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову. Вказане клопотання ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.15, було задоволено. Судом накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову, які знаходяться на рахунках, відкритих у банківських установах та на будь-яких інших рахунках, котрі будуть виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали суду про забезпечення позову. Господарські суди установили, що вказані заходи до забезпечення позову є адекватними позовним вимогам; що невжиття таких заходів утруднить виконання судового рішення у справі. Згідно з приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечений, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. У розумінні приписів наведених норм заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову здійснюється оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання та інше). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №16. Як вже зазначалося, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, позивач наголошував на тому, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх зобов'язань та повернення спірних коштів; що сума позову є значною; що відповідачем вчиняються дії з відчуження майна і виведення грошових коштів, а тому у разі задоволення позову, виконати рішення суду буде неможливо через відсутність коштів у відповідача. Господарські суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наведеним заявником доводам і доказам, з урахуванням предмету спору, установили, що заявлені заходи до забезпечення позову є адекватними позовним вимогам; спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; а їх невжиття утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі. Суди установили, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на зникнення і зменшення грошових коштів та майна; що сума позову є значною. Водночас судами було враховано і те, що у відповідача наявна заборгованість, яка була стягнута за рішенням господарського суду у справі №5011-25/7452-2012. Як убачається з матеріалів справи, сума, стягнута за таким рішенням, була розстрочена, підставою для надання розстрочки слугувало, зокрема, скрутне фінансове становище боржника - ТОВ "Сервіс-Агроцентр" (тобто відсутність грошових коштів). Наведеного скаржник не спростував. Враховуючи установлені судами обставини, з якими закон пов'язує застосування заходів до забезпечення позову, колегія суддів визнає, що судами до спірних правовідносин було правомірно застосовано приписи статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -