ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 909/103/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"на постановувід 23.06.2015 Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 909/103/15господарського суду Івано-Франківської областіза позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"до1. Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; 2. Приватного підприємця ОСОБА_4провизнання недійсним рішення Яремчанської міської ради, державного акта на земельну ділянку та визнання недійсним договору купівлі-продажу землів судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились 1. не з'явились 2. ОСОБА_4; ОСОБА_5 (довіреність № 2627 від 25.09.2015)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Гриняк Б.П.) від 31.03.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Костів Т.С., судді - Марко Р.І., Желік М.Б.) від 23.06.2015, у справі № 909/103/15 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.93, 103, 104 ГПК України, ст.ст.68, 84, 92, 149, 155 Земельного кодексу України, ст.23 Закону України "Про транспорт".

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.

Позивач та відповідач-1 не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представників відповідача-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (ДТГО "Львівська залізниця") до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та Приватного підприємця ОСОБА_4 (підприємець ОСОБА_4) про: - визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради №216-15/2008 від 27.03.2008 в частині продажу земельної ділянки площею 430,36 кв.м підприємцю ОСОБА_4 по АДРЕСА_1; - визнання недійсним договору купівлі-продажу землі, укладеного між Яремчанською міською радою та підприємцем ОСОБА_4 від 14.04.2008 №543, ВКЕ №911575-ВКЕ №911576 на підставі рішення Яремчаської міської ради 216-15/2008 від 27.03.2008; - визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №982780 від 03.04.2009, виданого на підставі рішення Яремчаської міської ради 216-15/2008 від 27.03.2008. Позовні вимоги вмотивовані посиланням на незаконність рішення органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу та державного акта, оскільки продана земельна ділянка частково знаходиться у смузі відведення залізниці, відноситься до земель залізничного транспорту та перебуває у користуванні ДТГО "Львівська залізниця", яка не погоджувала вилучення проданої земельної ділянки з постійного користування. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на п."б" ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, відповідно до якої до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями.

При вирішенні справи судами встановлено, що при проведенні інвентаризації земель смуги відведення ДТГО «Львівська залізниця» для виготовлення державних актів на право постійного землекористування по відокремленому підрозділу "Івано-Франківська дистанція колії" виявлено, що у межах м. Яремче в смузі відведення залізниці на ділянці з прив'язкою до колії на 59км+446м з правої сторони за ходом кілометрів знаходиться земельна ділянка, продана підприємцю ОСОБА_4 для обслуговування складських приміщень, в той час як ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить 10 м від осі головної колії; вказана земельна ділянка продана відповідачу-2 відповідно до рішення Яремчанської міської ради №216-15/2008 від 27.03.2008 на підставі якого укладено договір купівлі-продажу землі від 14.04.2008 та виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №982780 від 03.04.2009; про факт та межі зайняття земельної ділянки в смузі відведення залізниці складено акт від 05.06.2014.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що вимагати захисту порушених прав на землю має право власник чи користувач земельної ділянки, чиї права на землю оформлені та зареєстровані у встановленому законодавством порядку; вилучення земельних ділянок також здійснюється за згодою землекористувача, право користування якого оформлене та зареєстроване у встановленому законодавством порядку; проте, на момент прийняття Яремчанською міською радою спірного рішення Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО "Львівська залізниця" відсутній і державної реєстрації не проходив; отже, в матеріалах справи відсутні докази оформлення ДТГО "Львівська залізниця" чи її відокремленими підрозділами у встановленому законодавством порядку права постійного користування чи права оренди спірною земельною ділянкою шляхом отримання Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою чи укладення договору оренди земельної ділянки, а тому виходячи із приписів ст.125 Земельного кодексу України право постійного користування вказаною земельною ділянкою у ДТГО "Львівська залізниця" не виникло, тому погодження позивачем вилучення її частини законом не вимагалося, що спростовує відповідні посилання позивача.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі, що надаються в користування залізничному транспорту загального користування, та їх склад визначаються Законом України "Про транспорт".

Смуга відведення - це землі залізничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами, обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будівлями, пристроями залізничної сигналізації, енергетики та зв'язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо (частина 2 статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про транспорт" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про транспорт", яка кореспондується з положеннями статті 68 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено що, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За таких обставин наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено Законом.

Відповідно до частини 1 статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями (пункт "б" частини 3 статті 84 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 2 статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

В порушення ст.43 ГПК України судами не дано оцінки доданому до позовної заяви Плану смуги відведення земель Львівської залізниці 1994 року, погодженому у тому числі й головою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, не досліджено скільки становить ширина смуги відведення залізниці на спірній земельній ділянці від осі головної колії, а тому висновок, що спірна земельна ділянка не належить до земель державної форми власності і рада мала всі законні права розпоряджатися нею, є передчасним.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що судами попередніх інстанцій не розглянуто у порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, не проаналізовано правовідносини сторін, невірно застосовано законодавство, що регулює спірні правовідносини, внаслідок чого висновки за наслідками розгляду даного спору не є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/103/15 - скасувати.

Справу № 909/103/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк