ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 906/82/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, за участю представників: Тов "Житомир Ессет Протертиз" ПуАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" Тов "ПКФ "Орбіта"Чернов Є.В., Цвігун В.Л. Колодюк В.А. Дячук І.О., Кириченко Р.Ю. Затульний А.А.розглянув касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн"на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 рокуу справі№ 906/82/15 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів"до за участю третіх осібтовариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" товариство з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Орбіта"провитребування майна та визнання права власностіВ С Т А Н О В И В:

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2015р. (судді: Саврій В.А., Дужич С.П., Мамченко Ю.А.) повернуто апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому розмірі.

Скаржник в касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального та матеріального права та просить справу передати на подальший розгляд апеляційному господарському суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 22.07.2015р. посилаючись на порушення апеляційним судом ч.2 ст. 6; ч.2 ст. 19; ч. 2 ст. 55; п.8 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно яких, на думку заявника, судом апеляційної інстанції не було відстрочено або розстрочено сплату судового збору на певний строк.

Скаржник доводить, що суд не врахував норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір", доводить, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, однак, судом апеляційної інстанції не було відстрочено або розстрочено сплату судового збору на певний строк, чим було позбавлено товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" право на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 06.04.2015р. по справі №906/82/15.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" звернулося з клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав неможливості взяти участь в судовому засіданні, оскільки повноважний представник перебуває на лікарняному, а керівник товариства не може взяти участь через великий обсяг роботи.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням також підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Касаційна інстанція зазначає, що належних доказів в обґрунтування певних обставин, які заявник вважає такими, що не дозволяють йому взяти участь в судовому засіданні, зокрема, що засвідчують обставини хвороби представника та запланованих і виконуваних завдань керівником, які ускладнюють його перебування та участь в судовому засіданні, суду не надано, з огляду на що такі обставини суд визнає необґрунтованими та до уваги не бере.

Суд зазначає, що сторона несе обов'язок використання своїх процесуальних прав, а так само обов'язок не словживати цими правами.

В цьому контексті слід відзначити, що визнаючи незаперечне право учасника судового процесу брати участь в засіданні суду, суд враховує період часу наданого сторонам для підготовки до розгляду справи між прийняттям судом справи до розгляду та днем засідання суду, складність правового застосування, яке зумовило звернення скаржника до касаційної інстанції, тому вважає, що скаржник не вжив достатніх та розумних заходів, які дозволяли йому вирішити питання участі у судовому засіданні, в тому числі забезпечення власного представництва, а наведені ним обставини не доводять об'єктивних виключних перешкод для вжиттю відповідних заходів.

Зважаючи на викладені мотиви, суд вважає, що зазначене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у цій справі підлягає відхиленню.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність сплати апелянтом судового збору у встановленому розмірі, який став підставою для повернення апеляційної скарги третьої особи, є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи з огляду на таке.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі у зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. №80-VIII станом на 01.01.2015 р. мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 1218 грн.

Отже, у даному випадку розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить - 36540,00 грн.

Як встановлено судом та не спростовується скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Безпідставними визнаються посилання скаржника на ч.2 ст. 19, ч. 2 ст. 55, п.8 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки скаржник з відповідним клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору до суду апеляційної інстанції не звертався.

Крім того, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком, тому відповідне клопотання скаржника розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату стороною судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд не порушив норми господарського процесуального кодексу України, тому законних підстав для скасування ухвали апеляційної інстанції не має.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 22 липня 2015р. у справі № 906/82/15 господарського суду Житомирської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення

Головуючий - суддя В. Овечкін

Судді Є. Чернов

В. Цвігун