ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2015 року Справа № 906/629/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015у справі№ 906/629/15 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"простягнення 165 384,09 грн.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Кость О.Г. - дов. № 14-105 від 18.04.2014;
від відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.05.2015 у справі № 906/629/15 (суддя Сікорська Н.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (судді: Саврій В.А., Дужич С.П., Мамченко Ю.А.), позов задоволено частково; зменшено розмір пені; стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації " Коростишівгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 90 343,83 грн. основного боргу, 13 233,31 грн. пені, 13 014,21 грн. штрафу, 10 024,40 грн. 3% річних, 25 351,08 грн. інфляційних нарахувань; в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить рішення господарського суду Житомирської області від 25.05.2015 у справі № 906/629/15 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у цій справі в частині зменшення розміру пені на 6 557,45 грн. та 7% штрафу на 6 725,33 грн. скасувати; прийняти в цій частині нове рішення, за яким стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації " Коростишівгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 6 557,45 грн. пені та 7% штрафу у розмірі 6 725,33 грн., в стягненні яких було відмовлено; в іншій частині рішення господарського суду Житомирської області від 25.05.2015 у справі № 906/629/15 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у цій справі залишити без змін, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 549 - 552 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не зазначено обґрунтованих доводів, на підставі яких прийнято рішення про зменшення на 50% розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, нарахованих за несвоєчасно проведені розрахунки за природний газ, отриманий в березні 2012 року, при цьому не враховано інтересів позивача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
30.03.2012 ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (покупець) уклали договір № 26-6/12-ТКЕ (Б) купівлі-продажу природного газу та додаткову угоду до договору №1 від 06.07.2012, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовуються для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій та інших споживачів).
Пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 03.03.2012 сторони погодили, що продавець передає покупцеві у період з 01.02.2012 по 31.12.2012 газ в обсязі до 111,924 тис. куб. м.
Відповідно до п. 5.4 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 03.03.2012 ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату укладення цієї угоди становить 392 741,32 грн., крім того ПДВ - 0,00 грн., усього з ПДВ - 392 741,32 грн.
Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 договору; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.2 договору сторони обумовили, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1, 6.2 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на виконання умов вказаного договору протягом березня-квітня 2012 року передав, а ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" прийняв природний газ на загальну суму 392 741,32 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2012 на суму 302 900,39грн. та від 30.04.2012 на суму 89 840,93 грн.
ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" свої зобов'язання за договором від 30.03.2012 № 26-6/12-ТКЕ (Б) щодо оплати отриманого природного газу виконало частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 90 343,83 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 30.03.2012 № 26-6/12-ТКЕ (Б), а саме: здійсненням оплати за поставлений природний газ в неповному обсязі та з порушенням строків, встановлених вказаним договором, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми основного боргу в розмірі 90 343,83грн, пені в розмірі 19 889,79 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 25 351,08 грн., 7% штрафу в розмірі 19 739,54 грн. та 3% річних в розмірі 10 059,84 грн., всього 165 384,09 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги нормами ст.ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов просив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та 7% штрафу до 50%, а саме: пені до 11 616,06 грн., 7% штрафу до 10 965,52 грн., посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства, а також на те, що причиною виникнення заборгованості став несвоєчасний та неповний розрахунок теплопостачального підприємства - Коростишівського комунального підприємства "Теплосервіс", якому відповідач постачав газ, отриманий за договором від 30.03.2012 № 26-6/12-ТКЕ (Б), при цьому ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" вживало всіх можливих заходів для погашення заборгованості.
Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обгрунтованість стягнення з відповідача 90 343,83 грн. основного боргу, 13 233,31 грн. пені, 13 014,21 грн. штрафу, 10 024,40 грн. 3% річних, 25 351,08 грн. інфляційних нарахувань, здійснивши власний розрахунок пені та 3% річних. При цьому, місцевий господарський суд, реалізовуючи передбачене нормою п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України право, зменшив розмір пені та 7% штрафу, які були нараховані за несвоєчасно проведені відповідачем розрахунки за отриманий в березні 2012 року природний газ, на 50%.
Колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до уваги, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів оскаржуються позивачем виключно в частині відмови в позові внаслідок зменшення судами розміру пені та 7% штрафу на 50% та вважає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи таке рішення, не порушили норм чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При вирішенні питання про зменшення розміру пені та 7% штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, господарські суди попередніх інстанцій взяли до уваги скрутний фінансовий стан відповідача; те, що відповідач є єдиним постачальником природного газу для населення та потреб установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету та місцевого бюджету м. Коростишів; а також проведення відповідачем розрахунків за спожитий у березні 2012 року газ в сумі 302 397,49 грн.
Що стосується посилань скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правові позиції, викладені в постановах Вищого господарського суду України від 29.05.2014 у справі № 921/186/13-г, від 08.05.2014 у справі № 921/185/13-г, від 03.06.2014 у справі № 17/5014/2629/2012, від 15.08.2013 у справі № 921/186/13-г, від 25.07.2013 у справі № 904/1610/13-г, від 06.06.2013 у справі № 5023/4891/12, від 25.04.2013 у справі № 5023/5210/12, від 11.04.2013 у справі № 5023/5038/12, від 14.03.2013 у справі № 5010/1076/2012-2/56, від 13.12.2012 у справі № 10/5026/1270/2012, слід зазначити, що вони є передчасними, оскільки зазначеними постановами вказані справи в частині зменшення розміру пені були направлені на новий розгляд до господарських судів першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому вищезазначені постанови не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги при розгляді даної справи.
Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки наявних у справі доказів, що відповідно до ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 906/629/15 не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 906/629/15 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 906/629/15 - без змін.
Головуючий К.В. Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.І. Глос