ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 904/1807/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"на рішення та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2015 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 липня 2015 рокуу справі№ 904/1807/15господарського судуДніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2"про стягнення 228 457 грн. 60 коп. за участю представника від позивача: Пронін О.А.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ПАТ "Аграрний фонд" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2" про стягнення штрафу в розмірі 228457, 60 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 у справі №904/1807/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 (судді: Сизько І.А. - головуючий, Герасименко І.М., Кузнецова І.Л.), позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2" на користь ПАТ "Аграрний фонд" штраф у розмірі 68537, 28 грн. та 4569, 16 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов біржового договору поставки зерна №1225Ф від 03.12.2013.

Зменшуючи розмір штрафу на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суди врахували, зокрема, здійснення відповідачем своєї сільськогосподарської діяльності до останнього часу частково на території Автономної Республіки Крим та, у зв`язку із тимчасовою окупацією АРК та тимчасовим закриттям пунктів пропуску АРК, відсутність можливості у встановлені строки та у визначених об`ємах поставити товар.

ПАТ "Аграрний фонд", не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу у сумі 159920,32 грн., звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині незадоволення позовних вимог про стягнення 159920,32 грн. штрафу та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

У касаційній скарзі зазначається, що суди не надали належної оцінки обставинам справи та неправомірно зменшили розмір штрафу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.09.2015 касаційну скаргу у справі №904/1807/15 прийнято до провадження.

ТОВ "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2" вважає, що у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача штрафних санкцій з огляду на умови договору та просить рішення господарських судів попередніх інстанцій скасувати, винести нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно умов укладеного між сторонами у справі біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №1225Ф ПАТ "Аграрний фонд" як покупець перерахував ТОВ "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2" як постачальнику попередню оплату в загальній сумі 456915,20 грн.

За п.1.2 договору термін поставки до 01.10.2014 включно.

Судами встановлено, що поставку не здійснено у встановлений договором строк.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення суми попередньої оплати за товар, про сплату 24% річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами та штрафу в розмірі 50% від суми попередньої оплати.

21.11.2014 відповідач повернув позивачу передплату в сумі 456 915, 20 грн. та сплатив 24% річних за користування грошовими коштами у сумі 94079, 82 грн.

Згідно п.7.5 договору поставки якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої плати; у разі пред`явлення покупцем вимоги про повернення попередньої оплати постачальник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату у сумі визначеній підпунктом 3.1. договору та додатково сплатити на користь покупця: проценти у розмірі 24% річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця; штраф у розмірі 50% від суми попередньої оплати.

З огляду на встановлені судами обставини, врахувавши умови договору, норми ст.ст.525, 526, 530, 549, 611, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217, 230 Господарського кодексу України господарські суди прийшли до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача передбаченого умовами договору штрафу.

За статтею 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Суди з`ясували причини не виконання відповідачем зобов`язань з поставки за договором, врахували, що розмір заявлених штрафних санкцій не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення, дослідили майновий стан позивача та зважаючи на важке матеріальне становище відповідача, повернення суми попередньої оплати 456 915,20 грн. та компенсацію позивачу відсотків за користування коштами в сумі 94079,82 грн. до пред`явлення вимоги, відсутність доказів понесення позивачем витрат та збитків, дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Попередніми судовими інстанціями не порушено норму п.3 ст.83 ГПК України при зменшенні розміру штрафу.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Аграрний фонд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі №904/1807/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков