ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 18/5025/242/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:Янчук О.С., дов. №07/05-2015/ДОВ від 07.05.2015р.;від відповідача:Захаркевич І.В., дов. №1 від 12.01.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного виробничого підприємства "Добробут - СП"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2015р.у справі господарського суду№18/5025/242/11 Хмельницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьк Інвестмент Груп ЛТД"до Приватного виробничого підприємства "Добробут - СП"простягнення 844 620,60грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.01.2015р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2015р. у справі №18/5025/242/11, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 497 423,60грн. - збитків. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Приватне виробниче підприємство "Добробут - СП", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 31.08.2015р. №03-05/1257 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Рогач Л.І., для розгляду касаційної скарги у справі №18/5025/242/11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Прокопанич Г.К.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 14.09.2015р. №03-05/1418 у зв'язку з виходом з відпустки судді Рогач Л.І. та тимчасовою непрацездатністю судді Прокопанич Г.К., для розгляду касаційної скарги у справі №18/5025242/11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.

Ухвалою від 15.09.2015р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 29.09.2015р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного виробничого підприємства "Добробут - СП".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьк Інвестмент Груп ЛТД" та Приватним виробничим підприємством "Добробут-СП" укладені договори підряду №б/н від 16.03.2009р., №1 від 02.09.2009р. та №10 від 02.11.2009р., умовами яких передбачалось виконання будівельних робіт.

На виконання умов вищезазначених договорів позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача авансові грошові кошти у розмірі 844 620,60грн.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем складені акти виконаних робіт та довідки про їх вартість, які позивачем не були підписані.

Позивач звертався до відповідача з претензіями №10/01-2011 від 10.01.2011р. та №26/01-2011 від 26.01.2011р. в яких повідомляв останнього про відмову від прийняття виконання зобов'язання за вищезазначеними договорами підряду та про відшкодування завданих збитків. Зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

При вирішенні спору у даній справі, господарськими судами попередніх інстанцій врахований висновок судової будівельно-технічної експертизи №9881/12-42 від 30.09.2013р., відповідно до якого підрядником виконані роботи за договорами підряду не в повному обсязі та з відхиленням від будівельно-технічних норм. Вартість фактично виконаних робіт на час проведення дослідження з урахуванням ПДВ становить - 347 197грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що як зазначається в ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій, з огляду на доведеність порушення відповідачем умов договору щодо терміну виконання робіт та їх невідповідності будівельно-технічним нормам, дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи заявника касаційної скарги, що експерт, який проводив експертне дослідження не проходив професійної атестації та не отримав кваліфікаційний сертифікат, спростовуються наявною в матеріалах справи карткою атестованого судового експерта, яка надавалась місцевому господарському суду (т. 2, а.с. 83-84).

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2015р. у справі №18/5025/242/11 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2015р. у справі №18/5025/242/11 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Добробут - СП" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач