ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 14/2082

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Коваленка В.М.,за участю представників:

ПАТ "Черкаський автобус" - Цимбал С.І. (дов. від 06.07.2015),

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Міхай-Седова Ю.С. (дов. від 20.11.2014),

ТОВ "Автолайт" - Артеменка О.О. (дов. від 03.03.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Черкаський автобус" та

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015

та ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.05.2015

у справі №14/2082 господарського суду Черкаської області

за заявою Державної податкової інспекції у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайт"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.05.2015 (суддя Хабазня Ю.А.) затверджено звіт ліквідатора банкрута про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 28.04.2015. Задоволено клопотання від 28.04.2015 №02-02/187 про встановлення та затвердження оплати послуг ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць згідно з рішенням комітету кредиторів (протокол №3 від 26.09.2011). Затверджено звіт від 28.04.2015 №02-02/188 про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 01.10.2013 по 31.03.2015 частково на суму 44881,67 грн. Ліквідовано ТОВ "Автолайт" як юридичну особу-банкрут. Стягнуто на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. кошти з оплати послуг в наступних розмірах: з ПАТ "Черкаський автобус" - 74520,41 грн.; з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - 5358,75 грн.; з УПФУ в Черкаському районі - 1047,58 грн.; з ДПІ у Черкаському районі - 116,40 грн.; з Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 51,73 грн.; з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області - 12,93 грн. Провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 (колегія судів у складі: Шипко В.В. - головуючий, Гарник Л.Л., Разіна Т.Г.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.05.2015 залишено без змін.

До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, які об'єднані в одне касаційне провадження, звернулися:

- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", яке просить вказані ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 21.07.2015 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідації ТОВ "Автолайт", припинення провадження у справі скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 3-1, 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та порушення норм процесуального права, а саме ст. 34, 43 ГПК України;

- ПАТ "Черкаський автобус" , яке просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 21.07.2015 в частині стягнення на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. коштів з оплати послуг з ПАТ "Черкаський автобус" у сумі 74520,41 грн., ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора щодо покладення обов'язку про оплату послуг на кредиторів та стягнення з ПАТ "Черкаський автобус". Вказує, що судові рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 3-1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.08.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автолайт" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Черкаської області від 17.09.2009 визнано ТОВ "Автолайт" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючим Гонту С.Ю.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.12.2009 усунуто арбітражного керуючого Гонту С.Ю. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута. Призначено ліквідатором ТОВ "Автолайт" арбітражного керуючого Носань Н.С.

27.01.2010 в газеті "Голос України" № 13 (4763) опубліковано оголошення про визнання ТОВ "Автолайт" банкрутом.

З грошовими вимогами до боржника звернулися: ПАТ "Черкаський автобус" на суму 447494,70 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 321739,79 грн., УПФУ в Черкаському районі на суму 6282,68 грн., ДПІ у Черкаському районі на суму 696,02 грн., Черкаське обласне відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності на суму 316,93 грн., Управління виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області на суму 92,32 грн.

Судами встановлено, що на підставі поданих заяв сформовано реєстр вимог кредиторів.

06.04.2011 проведено збори кредиторів та сформовано комітет кредиторів у складі: ПАТ "Черкаський автобус", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", УПФУ в Черкаському районі, ДПІ у Черкаському районі.

30.04.2015 до господарського суду Черкаської області ліквідатором банкрута подано клопотання від 28.04.2015: про встановлення та затвердження оплати послуг ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць згідно з рішенням комітету кредиторів (протокол №3 від 26.09.2011); про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 01.10.2013 по 31.03.2015 на суму 47437,67 грн. (протокол №11 від 07.04.2015); про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі.

19.05.2015 до господарського суду Черкаської області ліквідатором банкрута подано клопотання від 18.05.2015 №02-02/234 про покладення обов'язку по оплаті його послуг в сумі 131886,80 грн. на кредиторів та стягнення з них цієї суми пропорційно розміру їх кредиторських вимог.

Відповідно до ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявлення ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, чинним законодавством про банкрутство передбачено можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в судовому засіданні, з викликом учасників провадження у справі, зокрема ліквідатора, членів комітету кредиторів, окремих кредиторів.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Місцевий господарський суд, належним чином дослідивши звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, встановив, що ліквідатором ТОВ "Автолайт", відповідно до норм чинного законодавства вжито необхідні заходи для виявлення документації і майнових активів боржника, зокрема, щодо розшуку, витребування і прийняття до свого відання активів, установчих і реєстраційних документів банкрута, документів фінансово-господарської діяльності, печаток і штампів; щодо притягнення до відповідальності посадових осіб боржника за фактами ухилення від передання документів, майна, печаток і штампів; щодо дослідження руху, наявності коштів на рахунках боржника, закриття останніх; щодо отримання інформації від органів реєстрації та інших державних органів про майно і майнові права, про операції з активами, про зобов'язання боржника та перед ним; щодо аналізу фінансово-господарської діяльності боржника (виходячи з обставин часу заснування, поданої державним органам фінансової звітності, руху коштів на рахунках тощо) та причини виникнення неплатоспроможності; щодо інвентаризації; щодо стягнення та реалізації дебіторської заборгованості щодо обставини використання землі, що підтверджується листами, довідками, витягами з реєстрів, отриманими з відповідних органів.

Також у ході ліквідаційної процедури ліквідатором були вжиті заходи до стягнення з Грибенка І.А. 4397,00 грн. безпідставно отриманих коштів (стягнено і включено до ліквідаційної маси), з ВАТ "Буцьке ремонтно-транспортне підприємство" зворотної фінансової допомоги на загальну суму 298343,25 грн. та з ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" зворотної фінансової допомоги на загальну суму 97536,00 грн. (реалізовано відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), подано до органів УМВС України, ДПІ, прокуратури заяви про вчинення злочинів, про виявлення ознак злочинів - фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, про заволодіння службовими особами ТОВ "Автолайт" та ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" коштами, наданими останньому суб'єкту господарювання під приводом зворотної фінансової допомоги.

По даним фактам органам прокуратури та органам внутрішніх справ надіслано вимоги і нагадування про надання інформації, про скасування незаконних постанов слідчих органів та про притягнення винних до відповідальності, в тому числі вживалися численні заходи до скасування незаконних на думку ліквідатора банкрута рішень органів досудового слідства у судовому порядку, однак вказані дії, не призвели до виявлення документації та активів банкрута і будь-які докази можливості їх виявлення у порядку досудового слідства у кримінальних провадженнях відсутні.

За результатами ліквідаційної процедури складено ліквідаційний баланс та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута не виявлено.

З урахування вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за підсумками ходу ліквідаційної процедури вбачається, що ліквідатором вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, передбачені ст. 25 Закону, внаслідок вжитих ліквідатором заходів доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника та необхідність його ліквідації. Вказані висновки про встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, наявними в матеріалах справи, у зв'язку з чим звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню, а боржник, як юридична особа - ліквідації.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону про банкрутство, а також з оцінкою доказів у справі, здійсненою судом першої інстанції, та повнотою дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, введеної судом.

Доводи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо передчасності припинення провадження у справі, оскільки притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності посадових осіб ВАТ "Буцьке ремонтно-транспортне підприємство" та ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" за заявою ліквідатора боржника дасть можливість звернутися до них із цивільним позовом про відшкодування шкоди та за рахунок стягнутих коштів можливе задоволення вимог кредиторів, колегією суддів відхиляються, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях заявника, а саме по собі звернення із заявою про злочин не є перешкодою для розгляду справи по суті. При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.33 ГПК України обов'язок доказування обставин у справі, покладається на сторону, що посилається на такі обставини, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо покладення обов'язку про оплату послуг на кредиторів та стягнення її пропорційно розміру кредиторських вимог, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 3-1 Закону надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Так, згідно вказаної статті оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Нормами ст. 3-1 вказаного Закону визначені три джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку із виконанням ним своїх обов'язків: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Як вбачається, справу про банкрутство порушено 17.08.2009, арбітражного керуючого Носань Н.С. призначено ліквідатором банкрута ухвалою суду від 10.12.2009, засідання комітету кредиторів, на якому визначався розмір оплати його послуг, проведено 26.09.2011 (протокол №3).

Засідання комітету кредиторів, на яких затверджувались звіти про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. відбулись 26.09.2011 (протокол №2) та 20.09.2013 (протокол №6).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що поданий арбітражним керуючим розрахунок з оплати послуг та відшкодування витрат є обґрунтованим і підтверджується пред'явленими первинними бухгалтерськими документами.

За результатами вжиття ліквідатором банкрута заходів щодо повернення раніше виданої боржником фінансової допомоги та безпідставно виданих останнім коштів за рахунок реалізації дебіторської заборгованості було повернено у ліквідаційну масу активів на загальну суму 11210,08 грн. за рахунок яких частково погашено його витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, та оплата послуг.

За таких обставин, оскільки в даному випадку оплата послуг та відшкодування понесених витрат арбітражного керуючого - ліквідатора Носань Н.С. за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, є неможливою, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про покладення відповідної оплати послуг ліквідатора та понесених витрат в сумі 129330,80 грн. на кредиторів, пропорційно розміру їх кредиторських вимог.

Згідно зі ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкаський автобус" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.05.2015 по справі №14/2082 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Коваленко В.М.