ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року Справа № 910/32852/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Стайл"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (головуючий суддя Рябуха В.І., судді Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.)та рішенняГосподарського суду міста Києва від 25.02.2016 (суддя Привалов А.І.) у справі№ 910/32852/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮСБ Банк" Біла І.В.доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Стайл"простягнення 547.808,22 грн.,за участю представниківпозивачаЛизуненко С.О.,відповідачаМайстренко Є.І.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 у справі №910/32852/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість за кредитним договором від 25.08.2015 № 64/08-15 в сумі 547.808,22 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до місцевого суду на новий розгляд.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 241 ЦК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 38, 41, 79, 90 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було взято до уваги того, що кредитний договір від іменні ТОВ "Кепітал Стайл" ані директором товариства, ані іншою уповноваженою стороною не підписувався та в подальшому не схвалювався. Крім того скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Одеської області справи № 910/6105/16.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепітал Стайл" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 64/08-15 (далі - договір), за умовами якого банк відповідно до положень та на умовах цього договору відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію (кредитна лінія, або кредит) у розмірі 50.000.000,00 грн., позичальник повертає банку кредит та сплачує проценти за користування кредитом на умовах, що передбачені цим кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору строк користування кредитом - з 25.08.2015 по 23.08.2016.

Проценти за користування кредитом встановлюються у розмірі 30 % річних від суми заборгованості за цим кредитом (п. 1.3 договору).

Банк надає позичальнику кредит на умовах забезпеченості, строковості, повернення та платності (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 2.6 договору позичальник зобов'язаний повернути одержаний кредит у строки, передбачені п. 1.2 договору, але не пізніше 23.08.2016, сплатити нараховані відсотки та комісії за цим договором зі своїх поточних рахунків шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих відсотків і комісій відповідно до встановлених строків.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом наступного місяця за звітним сплатити відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 2068 в ПАТ "ЮСБ Банк", МФО 305987.

Остаточний розрахунок за відсотками проводиться одночасно з поверненням кредиту у строки, що зазначені в цьому кредитному договорі. При розрахунку відсотків враховується кількість днів в місяці за фактичну кількість днів в році 365/366 днів. Відсотки за користування кредитом нараховуються згідно з п. 1.3 з дня списання коштів з позичкового рахунка позичальника до моменту погашення кредиту. При розрахунку відсотків день надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту не включається. У випадку прострочення погашення кредиту відсотки нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту відповідно до цього кредитного договору (пп. 2.10.1).

Відповідно до п. 9.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного погашення кредиту, сплати відсотків за ним, плати за обслуговування кредиту, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судами, банком перераховано на рахунок позичальника кредитні кошти у загальному розмірі 48.000.000,00 грн. двома траншами - 25.08.2015 в сумі 43.000.000,00 грн. та 22.09.2015 в сумі 5.000.000,00 грн.

Грошові кошти ТОВ "Кепітал Стайл" перерахувало за товари та послуги за наступними договорами: від 18.08.2015 № 03/08-Т (попередня сплата за товар (щебінь), від 17.08.2015 №02/08-Т (попередня сплата за товар (цемент), від 18.08.2015 № 04/08-Т попередня сплата за товар (плити ДПС), від 17.08.2015 №01/08-Т попередня сплата за товар (пісок), від 20.08.2015 №07/08-П авансовий платіж за послуги (купівля керамзиту), від 20.08.2015 № 08/08-П авансовий платіж за послуги (купівлі профнастилу), від 19.08.2015 № 06/08-П авансовий платіж за послуги (купівля стендових 3D панелей), від 19.08.2015 № 05/08-П (авансовий платіж за послуги (купівля газобетону).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. 2.19 договору банк має право вимагати повернення суми заборгованості за даним кредитним договором (кредиту, відсотків за кредитом, плати за обслуговування кредиту, пені та штрафів) в разу порушення боржником будь-яких умов цього кредитного договору.

У п. 5.5 договору передбачено, що банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних відсотків і передбаченої даним договором пені та штрафів, а також відшкодування завданих збитків, заподіяних банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов даного кредитного договору, погіршення фінансового стану позичальника або невідповідність його фінансового стану вимогам банку, позичальник зобов'язаний повернути банку кредит, сплатити належні відсотки, пеню та штрафи, та інші витрати, пов'язані з виконанням цього кредитного договору, а також відшкодувати завдані банку збитки, зокрема, у випадку, якщо позичальник порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за кредит.

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 665/БТ віднесено ПАТ "Юніон Стандарт Банк" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 № 182 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Юніон Стандарт Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" розпочато процедуру виведення ПАТ "Юніон Стандарт Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 03.10.2015 по 02.01.2016 (включно). Призначено уповноваженою особо Фонду гарантування вкладів фізичних та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "ЮСБ Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білій І.В. строком на три місяці з 03.10.2015 по 02.01.2016 (включно).

13.11.2015 ПАТ "Юніон Стандард Банк" звернулось до позичальника (ТОВ "Кепітал Стайл") з вимогою за вих. № 526, в якій просило сплатити заборгованість за кредитним договором. Вимога підписана Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український бізнес банк" Білою І.В. та скріплена печаткою банку.

Вказана вище вимога позивача була залишена позичальником без відповіді.

Тобто, банк звернувся до суду з вимогою про часткове (50%) повернення процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за період з 01.10.2015 по 31.10.2015.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Виходячи з умов кредитного договору та положень чинного законодавства, суди встановили, що визначення розміру процентів за користування кредитом у фіксованому розмірі не суперечить ст.1056-1 ЦК України, оскільки сторони у договорі досягли згоди щодо умов про розмір процентної ставки.

Судами також встановлено, що на виконання умов договору відповідач сплачував банку проценти за користування кредитом: 03.09.2015 ТОВ "Кепітал Стайл" перерахувало 21.000,00 грн., 21.09.2015 - 226.397,26 грн., 01.10.2015 - 36.986,30 грн., 01.10.2015 - 82.000,00 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги ПАТ "ЮСБ", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮСБ Банк" Біла І.В., в частині стягнення з ТОВ "Кепітал Стайл" 50% простроченої заборгованості за процентами, які нараховані за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 в сумі 547.808,22 грн., судами правомірно задоволено.

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Оскільки судами встановлено фактичне виконання сторонами кредитного договору (зокрема, отримання відповідачем 43.000.000.,00 грн. та часткову сплату ним процентів на користь позивача), доводи скаржника про підписання договору неуповноваженою особою є безпідставними з огляду на його, як встановлено судами, подальше схвалення.

При цьому колегія суддів, з урахуванням строків розгляду справи в судах попередніх інстанцій, вважає, що суди обгрунтовано відхилили посилання відповідача на те, що договір не підписувався колишнім директором товариства, адже суди виходили саме з сукупності наданих відповідачем пояснень та доказів.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заявленого в ході апеляційного провадження клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Одеської області справи № 910/6105/16, виходячи з такого.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач вказав на те, що стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.08.2015 №64/08-15 у даній справі неможливе без вирішення питання про дійсність вказаного вище правочину у справі №910/6105/16. На підтвердження існування пов'язаної справи ТОВ "Кепітал Стайл" надано ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.04.2016 про порушення провадження у справі № 910/6105/16 за позовом ТОВ "Кепітал Стайл" до ПАТ "ЮСБ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮСБ Банк" про визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним кредитного договору, на підставі якого заявлені вимоги про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд має враховувати обставини конкретної справи.

Оскільки господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором надати правову оцінку правочину, на підставі якого заявлено цей позов, суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній справі, рішення в якій прийняте судом першої інстанції 25.02.2016.

Також колегія суддів відхиляє клопотання скаржника від 29.09.2016 про зупинення касаційного провадження у справі до вирішення судом іншої справи, оскільки згідно з ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Стайл" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі №910/32852/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіІ.М. Волік С.Р. Шевчук