ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 927/1544/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С. (доповідач),суддів:Малетича М.М., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016у справі№ 927/1544/15 господарського суду Чернігівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Сосницького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Сосницярайагролісгосп"простягнення штрафу 52 530 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Барчунінов К.О.,

відповідача: Дубін В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством "Придніпровська залізниця" подано позов до Сосницького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Сосницярайагролісгосп" про стягнення штрафу у сумі 52530,00 грн. за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №927/1544/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Сосницького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Сосницярайагролісгосп" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 7000 грн. штрафу та 1218 грн. на відшкодування судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 та рішення місцевого господарського суду від 23.02.2016 скасувати в частині зменшення розміру штрафу на 45530 грн. та відмови у стягненні витрат на відрядження в сумі 3379,35 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 08.09.2015 Сосницьким районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством "Сосницярайагролісгосп" (Відправник) відправлено зі станції Мена Південно-Західної залізниці вагон №65315426 з вантажем - деревина паливна для технологічних потреб, не найменована в алфавіті, до станції призначення - Молочанськ Придніпровської залізниці, одержувач вантажу ТОВ "Арт-Пром", що підтверджується накладною №33282518. У графах 24, 26, 28 накладної №33282518 вказана маса вантажу, визначена відправником - 55630 кг, спосіб визначення цієї маси - на електронних вагах Заводський №5104179003, завантажено - вантажовідправником.

11.09.2015 на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №11256 від 11.09.2015, в якому в графі опис обставин, що викликали складання акта зазначено: при візуальному огляді виявлено погрузка вище бортів 150 см в 3 штабеля маркована у верхньому ряду червоною фарбою. Вагон поданий під контрольне переважування.

В подальшому 22.09.2015 на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №18840 від 22.09.2015, у якому в графі опис обставин, що викликали складання акта зазначено: у доповнення акта загальної форми №11256 від 11.09.2015 проведено контрольне переважування на справних вагонних вагах ст. Запоріжжя Ліве №87 держповірка 30.01.2015 виявлена маса нетто по документу 55630 кг, тара 22100 кг, фактично брутто 59900 кг, тара з документа 22100 кг, нетто 37800 кг, що менше маси визначеного в документі на 17830 кг.

За результатами вказаної перевірки був складений комерційний акт РА №010580/2007 від 22.09.2015, в якому було зазначено, що на підставі актів загальної форми №11256 від 11.09.2015, №18840 від 22.09.2015 ст. Запоріжжя-Ліве зроблено контрольне переважування вантажу прибулого відправкою зазначеної на лицьовій стороні цього акту на справних вагонних вагах ст. Запоріжжя-Ліве №87 держповірка 30.01.2015, огляд-перевірка 30.07.2015 приймальником поїздів ОСОБА_7 в присутності заст. начальника станції ОСОБА_8 Згідно документа у вагоні значиться вага: тара 22100 кг, нетто 37800 кг. Фактично виявився вага брутто 59900, тара з документа 22100 кг, нетто 37800 кг, що менше ваги зазначеного в документі на 17380 кг. У комерційному відношенні погрузка вище бортів 150 см в 3 штабеля, крайні штабеля марковані поперечною смугою червоного кольору. Маркування в документі не значиться. Маркування і вантаження не порушені. У технічному відношенні вагон справний, люки закриті. Дана телеграма. Зав. вантажного двору по штатному розкладу немає.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що було правомірно складений саме комерційний акт РА №010580/2007 від 22.09.2015, а не акт загальної форми, відповідно до ст.129 Статуту залізниць України та п.4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.

Звертаючись з даним позовом, позивач, посилаючись на ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, нарахував Відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, що складає 52530,00 грн. (провізна плата по накладній №332202518 за вагон №65315426 складає 10506,00 грн.) та який Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, встановивши факт доведення позивачем обґрунтованості заявлених позовних вимог, задовольнив заяву відповідача про зменшення розміру штрафу, застосувавши при цьому ст. 83 ГПК України, посилаючись на те, що відповідач у повному обсязі сплатив заявлений тариф за перевезення вантажу, покупець беззаперечно підтвердив його отримання та не заявив жодних претензій; діями відповідача не завдано збитків жодному учаснику господарських відносин. Крім того, сума заявлених позивачем позовних вимог у п'ять разів перевищує суму коштів, сплачених відповідачем по тарифу; позивачу в даному випадку не завдано ніяких збитків; позивачем не доведено, що саме недовантаження (в тому числі у встановленому розмірі) могло з великою ймовірністю створити загрозу безпеці руху поїздів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Як вже зазначалося вище, позивачем було доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Представником відповідача була подана заява про зменшення розміру штрафу, у разі задоволення позовних вимог, до 5253,00 грн., у якій останній зазначає, що він у повному обсязі сплатив заявлений тариф за перевезення вантажу, покупець беззаперечно підтвердив його отримання та не заявив жодних претензій, діями відповідача не завдано збитків жодному учаснику господарських відносин. Крім того, сума заявлених позивачем позовних вимог у п'ять разів перевищує суму коштів, сплачених відповідачем по тарифу.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п.6.4. роз'яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (із змінами) відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

З врахуванням того, що мало місце саме недовантаження, а не перевантаження, вагону, тобто: це не вело до більшого зношення рухомого складу або можливості руйнації чи пошкодження вагону; це не могло призвести до сплати меншого розміру оплати за перевезення вантажу, навпаки Відповідачем оплачено повну вагу, зазначену в накладній; позивачу в даному випадку не завдано ніяких збитків; позивачем не доведено, що саме недовантаження (в тому числі у встановленому розмірі) могло з великою ймовірністю створити загрозу безпеці руху поїздів, а також враховуючи, що сума штрафу є надмірно великою, оскільки у п'ять разів перевищує суму коштів, сплачених Відповідачем по тарифу, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно застосував ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу до 7000,00 грн.

Крім того, колегія суддів також погоджується з судами попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на відрядження представника Позивача до Господарського суду Чернігівської області у сумі 2288,56 грн. та 1090,79 грн., оскільки судами попередніх судових інстанцій явка представників сторін не була визнана обов'язковою.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 927/1544/15 - без змін.

ГоловуючийК. Круглікова Судді:М. Малетич О. Мамонтова