ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 914/1970/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Борденюк Є.М.

Малетича М.М.

За участю представників сторін:

від прокуратури Грищенко М.А. (посвід. від 22.01.15р. № 031484)

від позивача Пасічник К.Ю. (дов. від 30.12.15р.)

від першого відповідача Фещенко І.В. (дов. від 01.01.16р.)

від другого відповідача не з'явилися

від третіх осіб 1), 4) ОСОБА_5 (дов. від 25.12.15р., 31.12.15р.)

розглянувши касаційну скаргу ПП "Інтертайле" на рішення господарського суду Львівської області від 09.11.15р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.16р.

у справі № 914/1970/15

за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України, м. Львів в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до першого відповідача Концерну "Військторгсервіс", м. Київ

другого відповідача ПП "Інтертайле", смт. Щирець Львівської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів; 2) Рівненської міжрегіональної агропромислової біржі "Проліс-Агро", м. Рівне; 3) Рівненської міжрегіональної універсальної товарно-майнової біржі "Прайс", м. Рівне; 4) Фонду державного майна України, м. Київ

про витребування нерухомого майна, яке вибуло з володіння не з волі власника

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.15р. у справі № 914/1970/15 (головуючий Пазичев В.М., судді Іванчук С.В., Коссак С.М.) позов задоволено повністю, витребувано у ПП "Інтертайле" на користь держави - Міністерства оборони України майно загальною вартістю 147979, 80 грн.: асфальтобетонне покриття площею 1250 кв.м, залізобетонну огорожу площею 195 кв.м та будівлю гаражу площею 47, 8 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.16р. (головуючий Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, другий відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 09.11.15р. та постанову від 06.04.16р. скасувати, у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосуваннями судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.257, ч.1 ст. 261, 330, ч.1 ст. 388, ч.1 ст. 397 ЦК України, ч.1 ст. 136 ГК України, ч.1 ст. 6, п. 7 ст. 16 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.33, ч.3 ст. 35, ч.2 ст. 55 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно п.1.1 Статуту Концерну "Військторгсервіс", затвердженого наказом Міністра оборони України від 25.06.05р. № 358 (у редакції наказу Міністра оборони України від 27.12.06р. № 754), концерн "Військторгсервіс" є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України (орган управління майном). До складу Концерну увійшло, у т.ч., державне підприємство Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" (абз. 4 п. 1.5 Статуту). Пунктом 3.4 Статуту визначено, концерн здійснює господарську діяльність, реалізовуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), має відокремлене майно, закріплене за ним на праві господарського відання.

18.12.08р. між Концерном "Військторгсервіс" (Продавець) та ПП "Інтертайле" (Покупець) підписано договір купівлі-продажу нерухомого та іншого майна, за умовами якого продавець на підставі протоколу № 1100-н від 21.11.08р. про хід публічних торгів на Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі "Прайс" відчужив на користь та у власність покупця за плату асфальтобетонне покриття площею 1250 кв.м, залізобетонну огорожу довжиною 195 п/м та будівлію гаражу площею 47, 8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.2, вказане відчуження майна, що знаходиться на балансі Філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування", здійснене на підставі дозволу Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України від 18.10.04р. № 140/3/1369/28.

Розрахунки між продавцем та покупцем відповідно до протоколу № 1100-н від 21.11.08р. здійснені покупцем повністю в сумі 147979, 80 грн. через транзитний рахунок біржі "Прайс" до укладення договору (п. 4), платіжне доручення № 402 від 17.11.08р., № 449 від 16.12.08р. (а. с. 186-187, т.1).

Вказаний договір від імені продавця підписаний начальником філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування" ОСОБА_7, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12.09.07р., виданої генеральним директором Концерну "Військторгсервіс" ОСОБА_8 Довіреністю від 04.10.04р. № 220/2071, виданою Міністерством оборони України (термін дії - до 01.10.07р.), начальника Головного управління торгівлі тилу ОСОБА_9 уповноважено надавати від імені Міністерства оборони України підприємствам (установам) військової торгівлі висновків (дозволу) на укладення договорів, що не заборонені чинним законодавством з питань розпорядження майном, яке закріплене за ними на праві господарського відання. 18.10.04р. ОСОБА_8 надано дозвіл начальнику державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" ОСОБА_7 на відчуження майна, що є предметом вищевказаного договору купівлі-продажу.

18.12.08р. між сторонами підписаний акт приймання - передачі зазначеного майна.

12.02.05р. окремим дорученням Міністра оборони України (адресованим, зокрема, генерал - лейтенанту ОСОБА_8) визначено, що довіреності на право укладання договорів (угод, контрактів), надання від імені Міністерства оборони прав здійснювати інші правочини, термін дії яких не закінчився вважати недійсними та встановлено термін (до 18.02.05р.) для повернення перших примірників зазначених довіреностей по належності до адміністративного департаменту. У виконання вказаного доручення, листом від 17.02.05р. ОСОБА_9 повернув перший примірник довіреності від 04.10.04р.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 14.01.09р. у справі № 15/08, визнано чинним договір купівлі-продажу від 18.12.08р., укладений між відповідачами та визнано право власності ПП "Інтертайле" на асфальтобетонне покриття площею 1250 кв.м, залізобетонну огорожу довжиною 195 п/м та будівлю гаражу загальною площею 47, 8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України.

Згідно вказаного рішення третейського суду, 11.09.09р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєстровано право приватної власності ПП "Інтертайле" на нежитлове приміщення загальною площею 47, 8 кв.м за відповідною адресою, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

11.06.15р. заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Концерну "Військторгсервіс", ПП "Інтертайле" з позовом про витребування у ПП "Інтертайле" майна - асфальтобетонного покриття площею 1250 кв.м, залізобетонної огорожі площею 195 кв.м та будівлі гаражу площею 47, 8 кв.м по АДРЕСА_1, яке вибуло з володіння не з волі його власника.

10.08.15р. другий відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності при вирішенні спору (а. с. 130-135, т.1).

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.15р. у справі № 914/1970/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.16р., позовні вимоги задоволено повністю.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст.330 ЦК України).

Відповідно п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною третьою ст. 640 ЦК України (в редакції на момент укладення договору купівлі-продажу від 18.12.08р.) встановлено, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України в редакції на момент укладення договору).

Об'єктами управління державної власності є майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям (абз.2 ч.1 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"). Суб'єктами управління об'єктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління) (абз. 4 ч.1 ст. 4 даного Закону).

Згідно ч.1 і 2 п. 6, ч. 5 п. 8 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.07 р. № 803, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами (суб'єкт управління). Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна. Рішення про надання згоди на відчуження майна приймається відповідним суб'єктом управління у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про погодження чи відмову в погодженні відчуження майна надається Фондом державного майна у формі листа. Рішення про надання згоди суб'єкта управління на відчуження майна діє не більш як 12 місяців з дати його прийняття (п. 50 Порядку).

Стаття 256 ЦК України визначає поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що прокурором при зверненні з даним позовом строк позовної давності не пропущений, 18.12.08р. між Концерном "Військторгсервіс", що належить до сфери управління Міністерства оборони України та ПП "Інтертайле" підписано договір купівлі-продажу нерухомого та іншого майна, яке є державною власністю, закріплене за концерном на праві господарського відання. Спірне майно було відчужене на підставі дозволу Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України від 18.10.04р. та довіреності від 12.09.07р., виданих ОСОБА_8 у відповідності до довіреності № 220/2071 від 04.10.04р., яку було скасовано та відкликано Міністром оборони України 12.02.05р., тобто ще до підписання договору купівлі-продажу. Відтак, колегія погоджується з правильним висновком судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_7, який діяв за довіреністю, виданою ОСОБА_8, не мав необхідного обсягу повноважень на відчуження державного майна від імені концерну. Судами також встановлено, що договір від 18.12.08р. в порушення приписів законодавства, що діяло на момент його підписання, не був нотаріально посвідчений, державна реєстрація цього договору не відбулась, тому він визнаний неукладеним і на нього не поширюються правила ст. 220 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 18.04.11р. у справі № 3-28гс11).

Як встановлено судами, відчуження зазначеного майна відбулося без згоди уповноваженого органу управління майном - Міністерства оборони України, за відсутності погодження Фонду державного майна України, поза волею власника, а тому суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про витребування спірного майна у другого відповідача.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПП "Інтертайле" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 09.11.15р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.16р. у справі № 914/1970/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. М. Мамонтова

Судді: Є. М. Борденюк

М. М. Малетич