ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 910/29184/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Сибіги О.М. розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановувід 11.04.2016

Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду міста Києва № 910/29184/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" допублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" провнесення змін до договору,

за участю представників сторін:

позивача - Замкова М.О. дов. від 30.12.2015 р.,

відповідача - Громницький Ю.П. дов. від 13.05.2014 р.,

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 08.06.2016 р. була оголошена перерва в засіданні.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. (суддя - Босий В.П.) позов ПАТ "Дніпрогаз" задоволено частково. Внесено зміни до договору №13-118-ВТВ від 04.01.2013 р., укладеного між ПАТ "Дніпрогаз" та викладено в новій редакції: п. 6.1 статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків", а саме "Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється Покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між Продавцем і Покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем на пізніше 31.12.2017 р." 3. В іншій частині в задоволення позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" судовий збір у розмірі 609 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. (судді - Суховий В.Г., Мальченко А.О., Жук Г.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (позивач) було укладено договір № 13-118-ВТВ на купівлю-продаж природного газу (договір). До договору сторонами неодноразово вносились зміни, шляхом підписання додаткових угод.

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10) за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ (газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Згідно з п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 11) продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 47 693,928 тис. кум. м., в тому числі: - у 2013 році - 8 366,225 тис. куб. м.; - у 2014 році - 16 634,619 тис. куб. м.; - у 2015 році - до 22 693,084 тис. куб. м. Ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється НКРЕ (п. 5.1 договору). Пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди № 16) сторони погодили, що до сплати ціна за 1 000 куб. м. газу - 7 013,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 402,60 грн., всього з ПДВ - 8 415,60 грн.

Згідно п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.

Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.

Додатковою угодою № 10 від 22.12.2014 р. викладено статтю 11 "Строк дії договору" в наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013 р., і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення."

Листом № 6094/17-3 від 05.08.2015 р. позивач звернувся до відповідача із пропозицією внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, до якого було додано проект додаткової угоди про внесення змін до п. 6.1 та 11 договору. Однак, відповідач відповідні не надав, додаткову угоду не підписав.

Позивач вказував на те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України необґрунтовано значно обмежило обсяг ВТВ та Втр природного газу для позивача всупереч положенням Методик. Виконання договору на діючих умовах порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Зменшення цінності отриманого позивачем за договором обумовлена прийняттям органами державної влади обов'язкових для позивача актів, що безпосередньо впливають на виконання умов договору та призвели до виникнення невиправданих витрат виробництва, зниження обґрунтованого прибутку, достатнього для забезпечення нормальної виробничо - господарської діяльності, що підтверджується даними фінансового стану позивача. Як наслідок, у позивача виник дефіцит коштів для розрахунку з відповідачем за природний газ для потреб ВТВ та Втр, оскільки до тарифу, за рахунок якого компенсується вартість придбаного газу, закладені суми ВТВ та Втр, які значно менші від розрахованих відповідно до Методик.

Позивач вказував, що у разі невнесення змін до договору в частині строків остаточних розрахунків, позивач з об'єктивних причин не зможе вчасно виконати умови договору щодо проведення остаточних розрахунків та нестиме відповідальність відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судами було зазначено, що встановлення тарифів на розподіл природного газу належить до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, колишня НКРЕ) відповідно до п. 7. ч. 3 ст. 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (втратив чинність 01.10.2015 р.) та ч.ч. 3, 6 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 р.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 737 від 23.11.2011 року "Про визначення розмірів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах" газорозподільні підприємства самостійно, згідно з методиками зазначеними у п. 1 наказу, розраховують річні обсяги нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу на календарний рік, та не пізніше 2 місяців до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Пунктом 1.3 наказу визначено, що на підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.

На момент укладення договору заплановані позивачем обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат на 2013 рік складали 14 423,000 тис. куб.м., а згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №1060 від 21.12.2012р. розмір таких показників для позивача становив 14 726,2 тис. куб. м.

За змістом п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 11 від 05.02.2015 р. продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. газ в обсязі до 47 693,928 тис. куб. м, у тому числі: у 2013 році - 8 366,225 тис. куб. м; у 2014 році - 16 634,619 тис. куб. м; у 2015 році - до 22 693,084 тис. куб. м.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 664 від 24.09.2014 р. для позивача граничний розмір ВТВ та Втр на 2014 рік затверджено на рівні 9 039,0 тис. куб м, що є меншим розрахованих згідно Методик обсягів газу та меншим, ніж фактично придбано у відповідача.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 122 від 02.03.2015 р. було затверджено обсяг ВТВ та Втр на 2015 рік для ПАТ "Дніпрогаз" у розмірі 8 257 тис. куб. м, що менше, ніж розраховані відповідно до Методик позивачем розміри на 14 436,084 тис. куб. м.

Листом № 6094/17-3 від 05.08.2015 р. позивач звернувся до відповідача із пропозицією внесення змін до Договору у зв'язку з істотною зміною обставин, до якого було додано проект додаткової угоди про внесення змін до п. 6.1 та 11 Договору.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється всього того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Під зміною господарського договору слід розуміти зміну зобов'язань, які сторони прийняли на себе за договором, відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно вимог ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Попердніми судовими інстанціями зазначено, що станом на момент укладання сторонами Договору в 2013 році затверджені Міністерством енергетики та вугільної промисловості України розміри ВТВ та Втр в повному обсязі забезпечували потреби позивача (затверджений розмір становив 14 726,2 тис. куб. м, при запланованих обсягах 14 423,000 тис. куб. м.

З урахуванням встановленого тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами на момент укладення Договору, загальна вартість газу на технологічні та власні потреби в повному обсязі забезпечувала оплату природного газу позивачем.

02.03.2015р. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України прийнято наказ № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік", яким затверджено розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік для газопостачальних та газорозподільних підприємств, в тому числі і для ПАТ "Дніпрогаз".

Вказаним наказом було затверджено для ПАТ "Дніпрогаз" обсяг природного газу на ВТВ та Втр на 2015 рік в розмірі 8 257,00 тис. куб. м, що є меншим, ніж розрахований позивачем розмір на 14 436,084 тис. куб. м.

Таким чином, при визначенні обсягу нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, необхідного для виробничої діяльності позивача, суб'єкт владних повноважень значно обмежив цей обсяг.

На підставі затверджених Міністерством енергетики та вугільної промисловості України обсягів ВТВ та Втр, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг були затверджені тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, які не покривають позивачу витрати на природний газ для потреб ВТВ та Втр.

Судами враховано, що ПАТ "Дніпрогаз", як газорозподільне підприємство позбавлене можливості компенсувати вартість обсягів ВТВ та Втр з будь-яких інших джерел, ніж виручка від встановленого тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015р. у справі № 826/15132/15 позов до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про скасування наказу № 122 від 02.03.2015 р. в частині задоволено повністю, скасовано Додаток до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015р. № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік", в тому числі в частині встановлення для ПАТ "Дніпрогаз" розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік, зобов'язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 р. № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 р. № 595.

Cтаном на момент розгляду справи по суті постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015р. у справі № 826/15132/15 в частині зобов'язання Міністерства енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах фактично не була виконана.

Торгово-промисловою палатою України було надано позивачу висновок № 6018/05.0-20 від 12.08.2015 р. про істотну зміну обставин, яка виникла з 01.01.2015 р., тобто з моменту набрання чинності затверджених для позивача Міністерством енергетики та вугільної промисловості розмірів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат за наявності затвердженого тарифу на транспортування природного газу, який встановлено без урахування розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат, а також з порушенням методик їх розрахунку.

Враховуючи викладені обставини, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо доведеності факту настання істотної зміни обставин, оскільки в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане.

За таких обставин, позовні вимоги про внесення змін до Договору у зв'язку із істотною зміною обставин правомірно буди задоволені в частині внесення змін до його п. 6.1.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 910/29184/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

О.М. Сибіга