ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 910/11254/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 04.08.2015 Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі№ 910/11254/15за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" докомунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційна організація-9" простягнення 4 537, 64 грнза участю представників сторін:

від позивача: Самойленко П.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 р. ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва" про стягнення 4 537, 64 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2015 року по справі № 910/11254/15 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 4 537,64 грн страхового відшкодування та 1 827,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.05.2012 року між ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"(страховик) та ОСОБА_5(страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування майна, відповідальності та від нещасного випадку № 3608208/АКН, за умовами якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_5 згідно з реєстраційним посвідченням № 021203 від 04.10.2006 року та Витягу з Державного реєстру правочинів № 2956313 від 29.09.2006 року.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За приписами ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2012 року в будинку № 18 по вул. Верховинна сталося залиття квартири № 34, внаслідок пошкодження ливнєзливової труби, що підтверджується актом від 15.08.2012 року про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання, складеним представниками організації, яка відповідно до укладеної угоди з балансоутримувачем обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення гарячого та холодного водопостачання.

28.08.2012 року страхувальник звернувся до страховика з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування майна, на що страховиком було складено акт № 688/12 від 30.08.2012 року та розраховано страхове відшкодування, що належить до виплати страхувальнику в розмірі 4 537,64 грн на підставі розрахунку страхового відшкодування № 688/12 від 27.08.2012 року та кошторису відновлювального ремонту б/н від 27 серпня 2012 року.

На підставі страхового акту № 688/12 від 30.08.2012 року, на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування майна, страховиком було перераховано ОСОБА_5 страхову виплату в сумі 4 537,64 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3893 від 31.08.2012 року та відомістю виплат № 130 від 31.08.2012 року.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до листа № 107-7703/32 від 04.12.2014 року Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації житловий будинок № 18 по вул. Верховинній належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та перебуває на балансі КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва".

За приписами ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Таким чином, оскільки відповідач є балансоутримувачем будинку № 18 по вул. Верховинній у м. Києві і наведеним Законом на нього покладається обов`язок з належного утримання майна, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідальним за завдані збитки застрахованій позивачем особі є КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" .

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання скаржника на те, що сума страхового відшкодування підлягає стягненню з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація -9", так як на вказане підприємство на підставі укладеного з відповідачем договору № 472 від 01.11.2011 року покладено обов'язки з утримання та обслуговування будинків житлового та нежитлового фонду Святошинського району міста Києва, оскільки ці правовідносини не є предметом спору у даній справі і жодним чином не впливають на відповідальність відповідача, як балансоутримувача.

Отже, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування в сумі 4 537,64 грн на користь свого страхувальника, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи у межах фактичних витрат (затрат), понесених позивачем при виплаті страхового відшкодування своєму страхувальнику за договором страхування.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання судів попередніх інстанцій на ст. 1191 ЦК України є помилковим, оскільки предметом розгляду в даній справі є перехід права вимоги відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", а не відшкодування шкоди в порядку регресу, втім зазначене не вплинуло на правильність прийняття рішення по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 року у справі № 910/11254/15 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко