ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 7/98-Б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 у справі №7/98-Б за заявою Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі № 7/98-Б (суддя Шум М.С.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Приватні інвестиції" про заміну кредитора у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", замінено сторону у даній справі, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" Омега".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 (колегія суддів: Коломис В.В. - головуючий, Крейбух О.Г., Мамченко Ю.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №7/98-Б - залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Волинської області, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", ст.43 ГПК України.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 22.10.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.04.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, визнано грошові вимоги ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" в розмірі 17 646 369,18 грн. - черговість задоволення вимог перша черга; 340 399,96 грн. - черговість задоволення вимог шоста черга; 125 грн. - черговість задоволення вимог шоста черга.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" обґрунтовані невиконанням боржником зобов'язань за кредитними договорами від 02.07.2008р., 30.05.2008р., 27.09.2005р., що забезпечені договорами застави та іпотеки, укладеними між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Завод будівельних конструкцій".

Також судами встановлено, що ТзОВ ФК "Приватні інвестиції" є процесуальним правонаступником ПАТ "Кредобанк" згідно договору факторингу від 29.11.2011 року.

01.09.2014 року ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулося до суду першої інстанції з заявою про заміну кредитора у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", а саме: ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТзОВ "Факториногова компанія "Омега".

Звертаючись із вказаною заявою, ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" послалось на те, що між ним як первісним кредитором та ТзОВ "Факторингова компанія" Омега" (новий кредитор) 20.08.2014 року були укладені договори факторингу №61/О, №61-1/О, №61-2/О, відповідно до яких до нового кредитора перейшло право вимоги до боржника за кредитними договорами від 02.07.2008р., 30.05.2008р., 27.09.2005р.

Задовольняючи заяву ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та здійснивши процесуальне правонаступництво у справі про банкрутство ТОВ "Завод будівельних конструкцій": Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" Омега", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на наявність правових підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" Омега" були укладені договори факторингу №61/О, №61-1/О, №61-2/О.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 5.1 вказаних договорів, ТзОВ "Факторингова компанія "Омега" зобов'язувалася передати грошові кошти, а ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" зобов'язувалася відступити ТзОВ "Факторингова компанія "Омега" права вимоги до ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" за невиконаними зобов'язаннями боржника, що виникли відповідно до умов кредитних договорів №38/08 від 30.05.2008 року, №44/08 від 02.07.2008 року, №84/05 від 27.09.2005 року, укладених між боржником та ВАТ "Кредобанк", права вимоги до боржника, які виникнуть у майбутньому відповідно до умов кредитних договорів, а також усі права вимоги за усіма зобов'язаннями, що забезпечують належне виконання боржником умов кредитних договорів, у т.ч.:

- договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом 30.05.2008 року за №2946;

- договором застави №10-03/09 від 26.03.2009 року;

- договором застави №09-03/09 від 26.03.2009 року;

- договором застави №08-03/09 від 26.03.2009 року;

- договором застави №53-05/08 від 30.05.2008 року;

- договором застави №55/05/08 від 30.05.2008 року;

- договором поруки від 03.08.2009 року;

- договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом 02.07.2008 року за №3480;

- договором застави №63-07/08 від 02.07.2008 року;

- договором застави №65-07/08 від 02.07.2008 року;

- договором застави №10-03/09 від 26.03.2009 року;

- договором поруки від 03.08.2009 року;

- договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом 27.09.2005 року за №3560;

- договором застави, посвідченим приватним нотаріусом 27.09.2005 року за №3563;

- договором застави, посвідченим приватним нотаріусом 27.09.2005 року за №3562;

- договором поруки від 03.08.2009 року.

Набуття ТзОВ "Факторингова компанія "Омега" прав, що виникають з кредитних договорів, договорів іпотеки та інших договорів забезпечення, що охоплюється пакетом проданих заборгованостей, настає з дня підписання цих договорів факторингу. Ці договори набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами.

20.08.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" у зв'язку з укладенням договорів факторингу №61/О, №61-1/О, №61-2/О від 20.08.2014 року були укладені:

- договір про відступлення прав вимоги за договором застави, посвідченим приватним нотаріусом 27.09.2005 року за №3563;

- договір про відступлення прав вимоги за договором застави, посвідченим приватним нотаріусом 27.09.2005 року за №3562;

- договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом 02.07.2008 року за №3480;

- договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом 30.05.2008 року за №2946;

- договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом 27.09.2005 року за №3560.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів, ТОВ "Факторингова компанія "Омега" надано витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, а також докази повідомлення боржника про відступлення прав за договорами застави та іпотеки.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство, в зв'язку з чим, вказані зміни повинні бути відображені у реєстрі вимог кредиторів боржника, на підставі ухвали господарського суду.

Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року) до конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин 1,2 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права вимоги обумовлене повною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником). У зв'язку з чим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 25 ГПК України, являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

При цьому, згідно статті 33 ГПК України, обов'язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного права вимоги) покладається на зацікавлену сторону (у даному випадку - нового кредитора).

Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 26.04.2015 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ТзОВ ФК "Приватні інвестиції" є процесуальним правонаступником ПАТ "Кредобанк" згідно договору факторингу від 29.11.2011 року, укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ ФК "Приватні інвестиції".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в даному випадку фактичні обставини щодо правонаступництва за зобов'язаннями згідно кредитних договорів №38/08 від 30.05.2008 року, №44/08 від 02.07.2008 року, №84/05 від 27.09.2005 року та договорів іпотеки та застави виникли в результаті укладення між ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та ТОВ "Факторингова компанія" Омега" договорів факторингу від 20.08.2014 року.

Згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у процедурі банкрутства суд не вирішує спір по суті, а лише встановлює розмір грошових вимог кредиторів та вчиняє інші дії, передбачені вказаним Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, договори факторингу від 20.08.2014 не визнано недійсними у судовому порядку, доказів вирішення відповідного спору у судовому порядку боржником не надано, а заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника у справі про банкрутство.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає безпідставними посилання заявника касаційної скарги на те, що судами при здійсненні заміни кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТОВ "Факторингова компанія" Омега" у даній справі про банкрутство не досліджувалось питання щодо обсягу правосуб'єктності ТОВ "Факторингова компанія" Омега" для набуття права вимоги за зобов'язаннями, оскільки вказане питання не є предметом розгляду у даній справі про банкрутство.

При цьому, вищезазначені доводи ТОВ "Завод будівельних конструкцій" не було предметом розгляду судів попередніх інстанцій та виходить за межі повноважень касаційної інстанції, встановлених ст.1117 ГПК України.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для здійснення заміни кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" Омега" у даній справі та задоволення відповідної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Отже, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвала господарського суду Волинської області від 08.10.2015 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 у справі №7/98-Б залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Катеринчук Л.Й. Ткаченко Н.Г.