ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 18/1407/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Яковенко П.А. Борецька О.Л.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"на ухвалу та постановуГосподарського суду Полтавської області від 10 лютого 2016 року Харківського апеляційного господарського суду від 28 березня 2016 рокуза заявою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"пророзстрочку виконання рішенняу справі № 18/1407/12за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"про стягнення 16 403 883,67 грнВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014, з урахування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015, стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на користь ДК "Газ України" НАК Нафтогаз України 14 089 569,54 грн основного боргу, 532 289,85 грн пені, 656 812,52 грн інфляційних втрат, 592 921,91 грн - 3% річних, 64 380,00 грн судових витрат.

У вересні 2015 р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" звернулось до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у справі № 18/1407/12 на п'ятнадцять років відповідно до графіку, а саме: з вересня 2015 року по серпень 2030 року, зі щомісячним платежем у розмірі 86 508,85 грн, а в останній місяць - 86 509,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.09.2015, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015, заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі на три роки, відповідно до визначеного судом графіку та сумами щомісячних платежів.

У лютому 2016 р. відповідач звернувся до суду із заявою про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014, шляхом надання розстрочки виконання рішення суду на суму 13 841 303,25 грн на п'ятнадцять років, з оплатою заборгованості щомісячними платежами у розмірі 76 896,13 грн, відповідно до вказаного відповідачем графіку.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.02.2016 (суддя - Сірош Д.М.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 (головуючий - Россолов В.В., судді - Тихий П.В., Шепітько І.І.), відмовлено ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" в задоволенні вказаної заяви.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.02.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 та прийняти нове рішення, яким заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.02.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, після винесення ухвали від 08.09.2015 про розстрочку виконання рішення, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" сплатило щомісячні платежі відповідно до графіку за вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року за рахунок власних грошових коштів, а також з державного бюджету (спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2586/ГУ, № 2963/ГУ) на суму 2 094 670,57 грн.

Станом на день подання цієї заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 заборгованість у відповідача становила 13 841 303,25 грн.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" посилалося на існування у нього значної кредиторської заборгованості, низький рівень господарської діяльності, важке фінансове становище, що є на його думку підставою для розстрочки виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень та не є обставиною, що утруднює їх виконання.

Розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Оскільки боржником при зверненні із цією заявою про розстрочку виконання рішення не було надано доказів, які свідчили б про існування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також те, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 йому уже надавалася розстрочка виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2014 у справі, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 121 ГПК України для повторного розстрочення виконання рішення у справі та правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача.

Водночас, правомірним є висновок апеляційного суду, що зміна виду господарської діяльності підприємства не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України та не може бути підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду в даному випадку.

Крім того, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" було безпідставно заявлено про зміну способу та порядку виконання судового рішення, адже вказане прохання в розумінні ст. 121 ГПК України є фактично заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі, подання та задоволення якої передбачає існування у боржника виняткових обставин, які ускладнюють виконання рiшення або роблять його неможливим.

Доводи, які наведені відповідачем у касаційній скарзі, як підстава для скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 10.02.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2016, повторюють доводи апеляційної скарги, які були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і їм дана належна правова оцінка.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі відповідно до вимог закону, ухвали Господарського суду Полтавської області від 10.02.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10 лютого 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 березня 2016 року у справі за № 18/1407/12 - без змін.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя П. ГончарукСуддя І. Кондратова