ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року Справа № 905/931/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Чернова Є.В.розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний"напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.12.2015 та рішення господарського суду Донецької області від 29.09.2015у справігосподарського суду Донецької області №905/931/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво"доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний"простягнення страхового відшкодування в сумі 3 848 589,73грн., 3% річних - 57 887,01грн., інфляційних втрат - 1 706 887,67грн., пені 218 022,60грн., упущеної вигоди - 4 502 842,60грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Паращук В.І., Олійников С.І.,

від відповідача - Ялтиченко О.П., Грубник Д.Л.,

У С Т А Н О В И В:

15.07.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" звернулися до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" про стягнення 3 848 589,73грн. страхового відшкодування, 57 887,01грн. 3% річних, 1 706 887,67грн. інфляційних втрат, та 4 502 842,60грн. упущеної вигоди за неналежне виконання договору страхування В№157860 від 17.01.2014.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Славтрейд Браво" посилалися на порушення ПАТ "СК АСКО-Донбас Північний" умов договору страхування В№157860 від 17.01.2014 щодо виплати страхового відшкодування, чим спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди.

ПАТ "СК АСКО-Донбас Північний" заперечуючи проти позовних вимог стверджували, що застраховане ними майно позивачем було застраховано за іншим договором страхування, що тягне за собою визнання договору В№157860 від 17.01.2014 нікчемним. Окрім того, дія цього договору не поширюється на територію проведення військових дій або конфліктів, що зашкодило об'єктивно встановити причину виникнення пожежі та визначити розмір заподіяних збитків.

29.09.2015 рішенням господарського суду Донецької області (суддя Паляниця Ю.О.), залишеним без змін 02.12.2015 постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді Агапов О.Л., Малашкевич С.А., Склярук О.І.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" 3 848 589,73 грн. страхового відшкодування, 57 254,36 грн. 3% річних, 1 706 887,67 грн. інфляційних втрат, 217 049,92 грн. пені, 1 570 277,60 грн. упущеної вигоди.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, тому просили їх скасувати, а справу скерувати для нового розгляду. Зазначали, що наявні у справі експертні висновки стосовно визначення розміру збитків та технічної причини пожежі не відповідають вимогам ст.41 ГПК України, оскільки складались на замовлення позивача, а не на виконання відповідної ухвали суду. Також вказували, що встановлені сертифікатом Торгово-Промислової Палати України форс-мажорні обставини у адміністративній справі свідчать про неповне знищення застрахованого майна позивача. Вважали, що не забезпечення належних умов для функціонування супермаркету (відсутність електропостачання в день пожежі) суттєво вплинуло на зміну ступеню страхового ризику. Зауважували, що склад цивільного правопорушення відсутній, оскільки розмір збитків, завданих ТОВ "Славтрейд Браво", останніми не доведено.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 17.01.2014 між ТОВ "Славтрейд Браво" (страховик) та ПАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" (страхувальник) укладено договір В№157860, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майновим комплексом - супермаркет "Браво", який знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, вул. Комяхова, 71. До складу застрахованого майна включено оздоблення, обладнання, продукція.

Підпунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Договору сторони передбачили страхові ризики, страхові випадки, а також виключення із страхових випадків і обмеження страхування, відповідно. Так, підпунктом 3.1 Договору страхування до страхових ризиків віднесено, зокрема, вогонь (пожежа, блискавка, вибух, падіння літальних апаратів).

Відповідно до підпунктів 3.4.3 та 3.4.4 договору страхування не поширюється на випадки, які відбулися в результаті, в період та/або в зв'язку з наступними обставинами на території дії таких обставин: воєнні дії або конфлікти, введення воєнного стану; терористичні акти.

Підпунктами 7.1.7, 8.1-8.6 договору встановлено, що при настанні події, яка має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний: негайно заявити в компетентні органи і протягом 24 годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) з моменту виявлення пошкодження, вибуття із володіння, сповістити будь-яким доступним способом страховика; вжити всі необхідні міри для врятування застрахованого майна, зменшення збитку, забезпечення його схоронності та запобігання подальшого пошкодження; зберегти до огляду страховиком протягом не більше 2-х робочих днів з моменту повідомлення про настання страхового випадку, а в разі призначення оцінки збитку до огляду оцінювачем, пошкоджене майно у вигляді, в якому воно опинилось після страхового випадку; надати страховику можливість провести огляд або обстеження пошкодженого застрахованого майна; надати всі необхідні, належним чином оформлені документи, які підтверджують факт, причину і обставини страхового випадку, характер та розмір збитків; вжити всі заходи для забезпечення можливості реалізації страховиком права регресної вимоги до особи, відповідальної за виникнення збитку, в тому числі передати страховику оригінали всіх документів, необхідних для реалізації страховиком регресних вимог, протягом 10 днів з моменту їх оформлення.

За твердженнями сторін, 23.06.2014 ТОВ "Славтрейд Браво" телефоном повідомили відповідача про настання події, яку може бути кваліфіковано як страховий випадок.

Актом про пожежу від 25.06.2014 встановлено, що ймовірною причиною пожежі стало коротке замикання електричної мережі магазину.

За заявленою страхувальником подією Страхова компанія склала акт від 14.07.2014, у якому визначили пошкодження майна позивача, внаслідок потрапляння вибухонебезпечних предметів. А 17.11.2014 ПАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" надіслали ТОВ "Славтрейд Браво" лист №2077, про готовність здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 1 500 000,00 - 1 800 000,00грн., одночасно зазначивши про наявність підстав для визнання договору В№157860 від 17.01.2014р. недійсним та недостатність підтвердження позивачем розміру завданого збитку.

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 Закону України "Про страхування", за змістом якої договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 8 ЗУ "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом положень статті 988 ЦК України, статті 20 Закону України "Про страхування" обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

Тобто приписи наведених норм нерозривно пов'язують момент виникнення обов'язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є виключенням зі страхових випадків, не породжує обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, із застосуванням положень ст.988 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про страхування" виходили з того, що подію, яка мала місце 23.06.2014 слід кваліфікувати як страховий випадок, а розмір збитків, визначений висновком експерта, доведений позивачем у порядку статті 33 ГПК України.

Проте такі висновки є недостатньо обгрунтованими та передчасними.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII, за змістом частини першої статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р та від 02.12.2015 №1275-р затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, було включено місто Слов'янськ.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства місто Слов'янськ, на території якого розташовано застраховане майно, є частиною території України, тимчасово окупованої незаконними терористичними збройними формуваннями, де триває антитерористична операція. Ці фактичні дані доказами не спростовано і визнано такими, що відповідають дійсності.

Разом із тим, господарськими судами не звернуто увагу на зазначені обставини та не надано правової оцінки твердженням відповідача про необхідність застосування положень п.3.4 договору страхування В№157860 від 17.01.2014, які встановлюють обмеження страхування.

Пунктом 3 частини 1 статті 989 ЦК України передбачено, що страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Із матеріалів справи видно, що 17.01.2014 між ПАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" та ТОВ "Славтрейд Браво" було укладено договір В№157860, на умовах якого було застраховано майно господарського комплексу супермаркету "Браво", розташованого за адресою м. Слов'янськ по вул. Комяхова, 71.

Відповідно до Додатку №1 до цього договору було застраховано обладнання супермаркету "Браво", належного позивачу, у тому числі з наступними інвентарними номерами: 433-437, 652-667, 670-677, 751-753, 814-822.

16.08.2013 між ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ТОВ "Славтрейд Браво" було укладено договір №20/01-К 0024990.

Відповідно до Таблиці №2, яка є додатком до цього договору, було застраховано обладнання позивача, у тому числі з наступними інвентарними номерами: 433-437, 652-667, 670-677, 751-753, 814-822.

Мова йде, як стверджував відповідач, про одне й те саме майно. Проте суди такі твердження не дослідили, як того вимагає Господарський процесуальний кодекс України та без достатніх обгрунтувань відхилили.

У касаційній скарзі заявник звертав увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні клопотань для повного з'ясування обставин справи, зокрема, про призначення та проведення судової пожежно-технічної експертизи, з метою встановлення дійсних причин виникнення пожежі, виходячи з того, що місто Слов'янськ належить до зони проведення антитерористичної операції та за численними повідомленнями у засобах масової інформації 23.06.2015 зазнавало обстрілів із важкої артилерії та мінометів. І що існуючими договорами про постачання електричної енергії, живлення супермаркету по вул. Комяхова в день пожежі не здійснювалось, а якщо таке живлення за офіційними договорами не здійснювалось, суд зобов'язаний був встановити джерело підключення об'єкту в день пожежі, спосіб підключення, відповідність такого підключення діючим стандартам, нормам та правилам з метою забезпечення страхувальником виконання пункту 7.1.6 та пункту 9.7 договору страхування.

Аналізуючи матеріали справи та висновки суду першої й апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені твердження, усупереч положенням статей 42, 43, 43 ГПК України не було взято до уваги, з метою забезпечення всебічного, повного й об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що у цілому призвело до недостатньо обгрунтованих висновків та ухвалення помилкових рішень.

Беручи до уваги зазначене, та виходячи з положень ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. А тому постанова і рішення підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, яким урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" задоволити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.12.2015 та рішення господарського суду Донецької області від 29.09.2015 у справі №905/931/15 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЄ.В. Чернов