ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року Справа № 915/604/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Компанії "SANDYPOOL LIMІTED"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (головуючий суддя Воронюк О.Л., судді Лашин В.В., Мирошниченко М.А.)та ухвалуГосподарського суду Миколаївської області від 10.04.2015 (суддя Коваль С.М.) у справі№ 915/604/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера"доКомпанії "SANDYPOOL LIMІTED",третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Нікітін Руслан Володимирович,провизнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,третьої особине з'явились,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Компанії "SANDYPOOL LIMІTED", третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Нікітін Руслан Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2015 у справі №915/604/15, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2015, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено: вжито заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. 22.03.2015, зареєстрованим в реєстрі № 188 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь Компанії "SANDYPOOL LIMІTED" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором № Y /21/04/08 від 21.04.2008 в сумі 4952,01 євро за період з 29.12.2014 по 22.03.2015 та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 142000,00 грн. до завершення розгляду по суті позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала мотивована тим, що неприйняття судом заходів до забезпечення позову може призвести до невиконання рішення суду в майбутньому. При вжитті заходів до забезпечення позову суд виходив з того, що існує прямий зв'язок між визначеним у позові предметом спору і заходами до забезпечення позову, які спрямовані на попередження порушень прав та законних інтересів позивача.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. ст. 4-7, 33, 66 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до такого. Суди не врахували, що обставини, які мають значення для вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову, фактично відсутні чи не доведені належними та допустимими доказами. При цьому суд першої інстанції суттєво порушив норми процесуального права, прийнявши до розгляду позовну заяву, яка не відповідає вимогам ст. 54 ГПК України та містить позовні вимоги, які не підлягають розгляду в господарському суді, що унеможливлює вирішення питання про забезпечення позову.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з письмовою заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з позивача за виконавчим написом, вчиненим 22.03.2015 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь Компанії "SANDYPOOL LIMІTED" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором в сумі 4952,01 євро за період з 29.12.2014 по 22.03.2015 за кредитним договором № Y/21/04/08 від 21.04.2008 із змінами та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142000,00 грн., зареєстрованого в реєстрі за № 188, до завершення розгляду по суті позову про визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Також судами встановлено, що постановою Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 02.04.2015 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису, визначено боржнику строк для самостійного виконання до 08.04.2015.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що за змістом статей 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 ГПК України позов може бути забезпечений, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У розумінні приписів наведених норм заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову здійснюється оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер та діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Обґрунтовуючи заяву вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса до завершення розгляду позову по суті, позивач вказував на те, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження позивач має дуже обмежений час для добровільного виконання виконавчого напису - до 08.04.2015. Наслідком невиконання товариством в добровільному порядку постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2015 №47091345 може стати накладення арешту на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спецвалізований порт "Ніка-Тера" та списання коштів з рахунків підприємства та реалізації майна підприємства на підставі виконавчого напису нотаріуса

Також позивач зазначав, що є великим, бюджетоутворюючим підприємством, а тому арешт майна чи коштів негативно вплине на його господарську діяльність, порушення договірних зобов'язань, у т.ч. щодо нерезидентів, порушення права 1000-ного колективу працівників позивача на своєчасну виплату заробітної плати.

Крім того позивач вважає, що існує очевидна небезпека порушення його матеріальних прав, понесення необґрунтованих витрат, неможливість повернення всього стягнутого в межах виконавчого провадження за виконавчим написом № 188 від 22.03.2015 після розгляду справи щодо правомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса та дій щодо його вчинення.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову у даній справі, суди врахували, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача та здійснили оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, а також перевірили адекватність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог. За таких обставин колегія вважає, що суди правомірно задовольнили подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову з дотриманням приписів ст.ст. 66, 67 ГПК України.

При цьому колегія суддів вважає, що застосовані судом заходи мають на меті саме запобігти порушенню прав позивача (з урахуванням заявлених предмету спору та предмету позову) та не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Доводи скаржника щодо невідповідності позовних вимог положенням ст. 54 ГПК України, оскільки такі, на думку скаржника, не підлягають розгляду в господарському суді, що унеможливлює вирішення питання про забезпечення позову, судом до уваги не приймаються, оскільки такі не стосуються вирішення касаційною інстанцією питання про правомірність ухвалення судами попередніх інстанцій судових актів щодо вжиття заходів до забезпечення позову, тоді як інші доводи скаржника не спростовують висновку апеляційного суду про залишення без змін відповідної ухвали місцевого господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у справі є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Компанії "SANDYPOOL LIMІTED" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2015 у справі № 915/604/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова